Постанова 4850 № 200/4031/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2024 року справа №200/4031/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року у справі № 200/4031/23 (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років від 17.04.2023 року № 2899411315; - зобов`язати призначити пенсію за вислугу років згідно пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.09.2023 року у задоволені позову відмовлено. Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального права. В обґрунтування доводів посилався на те, що стаж позивача у календарному та пільговому обчисленні зафіксований згідно наказів № 261 о/с від 13.06.2022 року, № 381 о/с від 30.08.2022 року та підтверджений довідкою про вислугу років, сформовану 01.09.2022 року на підставі адвокатського запиту: вислуга років на службі у календарному обчисленні згідно з розрахунком на 13.06.2022 року становить 23 роки 09 місяців 29 днів; вислуга років у пільговому обчисленні - 34 роки 04 місяці 21 день. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/4830/22 від 14.12.2022 року згідно п. 3 Порядку № 393 позивачу до вислуги років зараховано на пільгових умовах, один місяць служби за три місяці, час проходження служби, протягом якого останній брав участь в антитерористичній операції, тобто з 01.02.2015 до 06.11.2015 та з 07.11.2015 до 30.04.2018 (період підтверджується довідкою від 29.08.2022 № 2230/12/02-2022, та в цей час ОСОБА_2 був зарахований до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області). Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 є учасником бойових дій. Крім того, саме до 19.02.2022 року (набрання чинності постанови КМУ від 16.02.2022 року № 119) абз. 1 п. 3 Постанови КМУ № 393 встановлював, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій і Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Позивач, проходячи службу в лавах Національної поліції, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області в період часу: з 01.02.2015 до 06.11.2015 та з 07.11.2015 до 30.04.2018. Саме ці періоди закріпили право позивача на зарахування їх до стажу для обрахування пенсії за вислугу років на пільгових умовах. Ця гарантія була закріплена державою через виконання надскладної роботи, пов`язаної із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду». За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3). Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України). За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію. Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Позивач має статус учасника бойових дій, проходив службу з 04.07.2002 року по 13.06.2022 року в органах внутрішніх справ МВС України та Національної поліції України. Наказом ГУНП в Донецькій області від 13.06.2022 року № 261 о/с позивача звільнено з посади старшого інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 3 Покровського районного управління поліції ГУ НП в Донецькій області на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Наказом від 13.06.2022 року № 261 о/с ОСОБА_2 розраховано вислугу років станом на 13.06.2022 року у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги: 23 роки 09 місяців 29 днів. Наказом ГУНП в Донецькій області (витягу) «По особовому складу» від 30.08.2022 року № 381 о/с внесено зміни до наказу від 13.06.2022 року № 261 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_2 та доповнено наступним: «вислуга років на 13 червня 2022 року у пільговому обчисленні складає 34 роки 04 місяці 21 день». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/4830/22 від 14.12.2022 року, залишеному без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до ГУНП в Донецькій області задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо відмови в задоволенні заяви ОСОБА_2 від 06.09.2022 року про оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії за вислугу років; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Донецькій підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області документи, у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», необхідні для призначення пенсії ОСОБА_2 за вислугу років. На виконання рішення суду ГУНП в Донецькій області звернулось до ГУ ПФУ в Донецькій області з необхідним пакетом документів для призначення пенсії ОСОБА_2 за вислугу років. Рішенням ГУПФУ в Донецькій області від 17.04.2023 року № 2899411315 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років за відсутністю: необхідної календарної вислуги років, передбаченої п. «а» статті 12 Закону України № 2262; недосягненням на день звільнення заявником 45-річного віку, передбаченого п. «б» статті 12 Закону України № 2262. За абз. 1, 12 п. «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1). За п. 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб. Відповідно до вказаного Порядку, на уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів. За ст. 10 Закону № 2262-ХІІ призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України. Згідно ст. 49 Закону № 2262-ХІІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Таким чином, виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На сектор з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Донецькій області, у випадку вирішення питання про призначення пенсії у відповідності до вище вказаного Закону позивачу, покладено лише функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсію, необхідних для призначення пенсії документів. За п. 1 ч. 1 р. І ця Інструкція визначає процедуру організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - ЦОВВ)), та Національній гвардії України роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». За п. 2 ч. 1 р. І цю Інструкцію розроблено, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон), Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 (зі змінами), постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей»(зі змінами), від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни» та постанови правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3- і «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок). Відповідно до п. 3 р. І Інструкції уповноважені структурні підрозділи - визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів. Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. І р. ІІ Інструкції, уповноважені структурні підрозділи, організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства; розглядають листи та звернення із питань оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій, для отримання пільг, а також здійснюють прийом громадян, які звертаються з цих питань; готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій. Згідно ст. 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок № 393). Згідно абз. 1, 2, 8 підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 (в редакції до внесення змін постановою КМУ № 119 від 16.02.2022 року) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції. За абз. 1, 2, 8 підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 (в редакції станом на дату звільнення позивача зі служби в поліції) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах (абзац перший пункту 3 в редакції Постанови КМ № 119 від 16.02.2022 року): один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції. Таким чином, для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції до внесення змін постановою КМУ № 119 від 16.02.2022 року. Враховуючи те, що станом на дату звільнення та звернення позивача із заявою до ГУНП в Донецькій області щодо оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262, діяла нова редакція підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для зарахування на пільгових умовах позивачу час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, до вислуги років для призначення пенсій, оскільки такий період враховується тільки для визначення розміру пенсії. За матеріалами справи вислуга років позивача станом на 13.06.2022 року у календарному обчисленні склала 23 роки 9 місяців 29 днів, що недостатньо для призначення пенсії за ст. 12 Закону № 2262. Позивач обґрунтовуючи свої вимоги посилається на постанову Верховного суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 по справі № 805/3923/18-а, якою вирішено спір у подібних правовідносинах, де колегія суддів дійшла висновку, що Законом N 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. В зазначеній постанові колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Приймаючи висновок викладений у постанові від 03.03.2021 по справі № 805/3923/18-а Верховний Суд виходив з того, що редакція п. 3 Постанови №393 чинна на момент розгляду справи № 805/3923/18-а на відміну від ст. 12 Закону № 2262-XII передбачала можливість зарахування пільгової вислуги років до стажу для призначення пенсії за вислугу років, оскільки абз. 1 п. 3 Постанови №393 до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» встановлював, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах […] час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів […], тож суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не було враховано приписи підзаконного нормативно-правового акту. Проте, після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393», і ст. 12 Закону № 2262-XII, і Постанова №393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування. Відтак, виходячи з положень ст. 12 Закону № 2262-XII та пунктів 1 та 2-1 Постанови №383 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а п. 3 Постанови №383 визначає, що певні періоди, зокрема час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови. Відтак, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» усунуто розбіжності між Законом № 2262-XII та Постановою №393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування на пільгових умовах позивачу часу проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції, до вислуги років для призначення пенсії, оскільки такий період враховується тільки для визначення розміру пенсії. Аналогічний правовий висновок викладений щодо подібних правовідносин у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2023 року у справі № 200/4951/22, яка, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягає застосуванню при вирішенні адміністративного спору в цій справі. Поряд з цим, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.03.2021 по справі № 805/3923/18-а, ґрунтуються на іншому правовому регулюванні, а тому не можуть бути враховані при розгляді цієї справи. Отже необхідною умовою для призначення пенсії в спірних правовідносинах є наявність необхідної календарної вислуги років. Враховуючи, що позивач звільнився з військової служби 13.06.2022 року і на день звільнення має вислугу 22 календарних роки замість необхідних 25 календарних років і більше, у відповідача були відсутні підстави для призначення пенсії, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-XII. Щодо висновків, викладених у рішенні Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/4830/22 від 14.12.2022 року. Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Велика Палата Верховного суду в постанові від 3 липня 2018 року у справі № 917/1345/17 зазначила, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Верховний суд в постанові від 2 листопада 2022 року № 140/6115/21 у п.п. 66-67, 71-76 здійснив тлумачення преюдиційності судових рішень, яка полягає у наступному. «Загально прийнято вважати, що преюдиційність (лат. praejudicialis - те, що стосується попереднього судового рішення це можливість прийняття судом як беззаперечними обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі та містяться у мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили. У такій попередній справі повинні брати участь ті ж самі сторони або їх правонаступники. Недотримання хоча б однієї умови робить неможливим для суду застосування преюдиції, що особливо важливо, коли у справі беруть участь нові сторони. Преюдиційність відрізняється від поняття передсудність, яке означає можливість ініціювати особою вирішення спору в суді лише після отримання судового рішення в іншій, напряму пов`язаній справі, якщо того вимагає процесуальний закон. Преюдиційність також відрізняється від обов`язковості правових висновків (позицій) Верховного Суду, які мають прецедентних характер та стосуються тлумачення законодавства, що здійснює Суд під час касаційного перегляду справи (відповідно до частин п`ятої та шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права). На відміну від прецедентного характеру правових висновків (позицій) Верховного Суду, преюдиція зберігатися як при зміні законодавства, так і зміні судової практики. Преюдиціальність дає певний привілей стороні у справі не доказувати знову вже встановлені судом обставини (юридичні факти). Разом з тим, інша сторона повинна мати можливість заперечувати такі преюдиційні обставини (юридичні факти) з посиланням на належні та допустимі докази, а суд зобов`язаний навести мотиви відхилення або визнання цих заперечень. Суд, відхиляючи ці заперечення, повинен мотивувати, що існують встановлені іншим судом обставини (юридичні факти) преюдиційного характеру і вони, дійсно, не є «правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту)». Зі свого боку суд вважає за необхідне додати, що за загальним тлумаченням, прийнятим в юридичній науці, юридичні факти це конкретні життєві обставини, з якими правова норма пов`язує виникнення певних юридичних наслідків. За вольовою ознакою юридичні факти поділяються на події та дії. При цьому, під подіями слід розуміти обставини, що об`єктивно не залежать від волі і свідомості людини, а під діями факти, що залежать від волі людей (правомірні і неправомірні залежно від правової оцінки суб`єкта правозастосування). Виходячи з системного аналізу викладених норм, а також висновків Верховного суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що висновки суду у іншій справі в частині правової оцінки обставин не є обов`язковими для застосування іншим судом, на відміну від обставин справи (юридичних фактів) - реально існуючих дій та подій, у зв`язку з якими виникли правовідносини. Враховуючи викладене, при вирішенні адміністративного спору у справі № 200/4031/22 такими обставинами, що мають преюдиційне значення, згідно рішення суду у справі № 200/4830/22 є факти: звільнення позивача, участь позивача в проведення антитерористичної операції, тривалість календарної та пільгової вислуги років, відмова органу Національної поліції направити документи для призначення пенсії до органу Пенсійного фонду України. Крім того, правова оцінка дій органу Національної поліції, які полягають у відмові направити документи для призначення пенсії до органу ПФУ, надана судом у справі № 200/4830/22, не є обов`язковою для суду при розгляді справи № 200/4031/23 щодо правомірності дій органу ПФУ стосовно відмови в призначенні пенсії за вислугу років. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про відмову у задоволені позову. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду. Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року у справі № 200/4031/23 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Повний текст постанови складений 26 лютого 2024 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: А.А. Блохін Е.Г. Казначеєв