Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/8427/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1443/24 Справа № 204/8427/21 Головуючий у першій інстанції: Самсонова В. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Красвітної Т.П., суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В., за участю секретаря Ніколиної А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав,- ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2021 року ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 10 жовтня 2009 року між позивачкою та відповідачем укладено шлюб. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подальше спільне життя з відповідачем не склалося та 02.10.2014 року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська у справі №204/3730/14 винесено рішення, яким позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задоволено, шлюб розірвано. 11.03.2015 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська у справі №204/8413/14 винесено рішення, яким позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання його малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 24.11.2014 року і до досягнення ними повноліття. 04.01.2019 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_7 ». З моменту відкриття виконавчого провадження НОМЕР_7 ОСОБА_1 здійснив лише три виплати в рахунок оплати аліментів, які були стягнуті з останнього на підставі рішення суду: у серпні 2015 року - 147,23 грн., в вересні 2015 року 993,01 грн. та в серпні 2016 року 1500,00 грн. Більше від боржника грошових коштів в рахунок погашення заборгованості зі сплати аліментів не поступало. Станом на 29.07.2021 року заборгованість ОСОБА_1 по виконавчому листу складає 213242,21 грн. Починаючи з 2015 року по теперішній час відповідач на зв`язок з позивачкою не виходить, аліменти не сплачує, у вихованні дітей участі не приймає, здоров`ям та освітою не цікавиться. Він взагалі пропав з їх життя. Вказує, що вона одружена, її чоловік прийняв її дітей як своїх рідних. Вони створили сім`ю, яку вона завжди бажала мати. На даний час дітям, з її боку та з боку її чоловіка, приділятися достатня увага, діти мають батька, хоча не рідного, але батька який піклується про них, який приділяє увагу навчанню та вихованню дітей. Тому позивач просила позбавити ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до його дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані та проживають за адресою по АДРЕСА_1 . Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задоволено у повному обсязі. Позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до його дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 10 жовтня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (до шлюбу ОСОБА_10 ) зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №741 (а.с. 11 т. 1). Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_4 , батьками якої записано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 12 т.1). ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_5 , батьками якого записано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 13 т.1). Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2014 року у справі №204/3730/2014 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 10 жовтня 2009 року в Бабушкінському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №741, від якого є малолітні діти - розірвано. Прізвище позивачки « ОСОБА_3 » залишено без змін. Прізвище відповідача « ОСОБА_1 » залишено без змін (а.с. 14 т. 1). 04 січня 2019 року ОСОБА_7 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 , виданим Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №5. після реєстрації шлюбу прізвище змінено з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_7 "(а.с. 23 т. 1). Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 24.01.2019, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою по АДРЕСА_1 (а.с. 10). Діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживають із позивачкою, що визнано сторонами. Згідно акту обстеження умов проживання, складеним головним спеціалістом Волошенюк Г.С., ОСОБА_13 від 26.11.2021, з метою обстеження умов здійснено вихід за адресою по АДРЕСА_1 . Домоволодіння за вказаною адресою складається з одноповерхового приватного будинку та складається з 3-х житлових кімнат. В будинку дотримано санітарно-гігієнічні норми, кімнати сухі та світлі. Є необхідні меблі, побутова техніка. Для виховання та розвитку дітей створені такі умови: для дітей в окремій кімнаті облаштовані спальні місця (двоповерхове ліжко), є зона для виконання навчальних завдань, ігор. За результатами обстеження комісія дійшла висновку, що умови проживання за адресою по АДРЕСА_1 належні (а.с. 26 т.2). Позивачка ОСОБА_3 працює у дошкільному закладі КЗО ДНЗ №309 (а.с. 82, т.1). Відповідно до характеристики ГО "Школа фігурного катання "Бауер", відповідач ОСОБА_1 на протязі 2021 року неодноразово надавав консультаційні послуги на безоплатній основі для ГО «Школа фігурного катання «Бауер» по питаннях особливостей тренування стрибків у фігуристів, дітей дошкільного та шкільного віку. Зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований, може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення в питаннях, що стосуються його професійної діяльності і знаходиться в межах його компетенції. З вихованцями склалися дружні стосунки, діти повністю довіряють та поважають свого тренера. Взаємовідносини з колективом склалися хороші, підтримував співробітників школи в складний період, але при цьому дотримується корпоративних правил і норм (а.с. 4 т.2). Відповідно до довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою по АДРЕСА_2 (а.с. 92 т.1). Згідно акту обстеження умов проживання, складеним головним спеціалістом Волошенюк Г.С., ОСОБА_13 від 26.11.2021, з метою обстеження умов здійснено вихід за адресою по АДРЕСА_2 . Умови проживання: квартира розміщена на 10-му поверсі 12-ти поверхового будинку, складається з кімнати, кухні (яка переобладнана в житлову кімнату), коридору, вбиральні (сполученої), лоджії (де облаштована кухня). Співвласниками квартири є ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 (зі слів ОСОБА_16 ). Загальна площа квартири - 39,9 кв. м., житлова площа квартири - 19,6 кв. м. В квартирі додержано санітарно-гігієнічні норми, кімнати сухі та світлі, є необхідні меблі, побутова техніка, всі комунікації в робочому етані. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: для дитини ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в кімнаті облаштоване спальне місце, зона для виконання навчальних завдань. За цією адресою проживають та зареєстровані 3 особи: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дитина; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мати дитини; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , баба дитини. За даною адресою зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на даний час проживає в м. Львів (а.с. 27 т.2). Відповідач проживає у АДРЕСА_3 , що визнано відповідачем. Встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська 11 березня 2015 року у справі №204/8413/2014 стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання його малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які знаходяться на утриманні позивачки, у розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 24 листопада 2014 року і до досягнення ними повноліття, в особі матері ОСОБА_3 , допустивши по справі негайне виконання у межах суми платежу за один місяць (а.с. 15 т. 1). Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.05.2015, державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Волошиним О.В. відкрито виконавче провадження НОМЕР_7 з виконання виконавчого листа №204/8413/14 виданого 28.04.2015 року (а.с. 17 т.1). Відповідно до розрахунку заборгованості згідно виконавчого листа №204/8413/14 від 28.04.2015 року, починаючи з 24.11.2014 року станом на 29.07.2021 року заборгованість по сплаті аліментів становить - 213242,21 грн. (а.с. 18 т. 1). Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2020 грн. у справі №204/7048/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 171873,11 грн. (а.с. 19-21 т.1). Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.01.2021, старшим державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Твердохліб Н.А. відкрито виконавче провадження НОМЕР_6 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 171873,11 грн (а.с. 25 т.1). З листа Західної окружної прокуратури міста Дніпра №88-87-21 від 30.08.2021 вбачається, що у провадженні сектору дізнання відділенням поліції №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України. Досудове слідство триває (а.с. 30 т.1). Апеляційним судом встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.2023 року у справі №204/8540/21 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - задоволено частково. Вирішено зменшити розмір аліментів, що стягуються за рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2015 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до 1/4 відсотків з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий лист, виданий на виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2015 по цивільній справі № 204/8413/14-ц - вирішено відкликати після погашення заборгованості. Вказаним вище рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.2023 року у справі №204/8540/21 встановлено, зокрема, що ОСОБА_1 є батьком малолітньої дитини - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 від 12 січня 2017 року. Також у рішенні від 09.05.2023 року встановлено, що відповідач не має доходу, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2020 року по 2 квартал 2023 року. В суді першої інстанції було допитано свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_7 . Так, свідок ОСОБА_14 , яка є матерію відповідача, пояснила, що позивачка не дає спілкуватися дітям з батьком та з нею. ОСОБА_4 ображена на батька. Вказала, що відповідач перераховував грошові кошти на дітей. З 2016 року її син ОСОБА_1 у м. Дніпрі не проживає, не мав можливості спілкуватися з дітьми з 2019 року (COVID, війна). Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні суду першої інстанції вказала, що вона вихователь дитячого садочку, знає дітей з 2015 року, ОСОБА_1 перший раз бачить. Свідок ОСОБА_7 , який є чоловіком позивачки, в судовому засіданні вказав, що він разом з позивачкою 8 років проживають разом з дітьми, тобто з 2015 року. Вказує, що телефонував відповідачу ОСОБА_1 один раз, по якимось питанням і все. Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні вказала, ОСОБА_1 з дітьми не спілкується, не приймає участь у вихованні, аліменти були, проте не в достатній кількості. Вказала, що фактів заборони ОСОБА_1 спілкуватися з дітьми не було. ОСОБА_1 поганий батько. Місцевому суду також надали пояснення діти. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснила, що вона навчається у 7 класі у школі №6; проживає з мамою, папою та братом, бабуся на вихідні в гості приїжджає; її рідний батько приходив до них 3 роки тому і більше не приходив, бабусю ОСОБА_14 не знає; вона спілкується з друзями в соціальних мережах, але батько її ніколи там не знаходив, на зв`язок не виходив. Неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказав, що теж ходить до школи №6; живуть з мамою, батьком ОСОБА_7 , сестрою; про рідного батька знає, проте ніколи його не бачив. Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»). Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини. При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини. Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19). Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»). При вирішенні даної справи колегія суддів звертає увагу, що, згідно висновку №20-р від 20.01.2022, виданому Центральною адміністрацією ДМР, доцільним є позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 119-121 т.1). У висновку вказано, що ОСОБА_1 тривалий час не спілкується з дітьми, не сплачує аліменти на їх утримання, має заборгованість за аліментами. Згідно змісту вказаного висновку, органом опіки думка відповідача ОСОБА_1 не з"ясовувалась, до органу опіки він не викликався; будь-які заходи щодо налагодження спілкування батька із дітьми органом опіки не вживались. У силу частини шостої статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Колегія суддів зазначає, що лише самого висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав та встановлення факту неналежного виконання батьком свого обов`язку щодо виховання дітей, згідно із положеннями діючого в Україні сімейного законодавства, є недостатнім для позбавлення особи батьківських прав. Наданий у даній справі висновок органу опіки та піклування Центральної адміністрації ДМР має лише рекомендаційний характер та є недостатньо обґрунтованим, оскільки не містить інформації щодо підстав та аргументів, які б вказували на доцільність позбавлення відповідача батьківських прав; не містить даних, які об`єктивно характеризують відповідача як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов`язків, а також позитивного впливу такого рішення на інтереси неповнолітніх дітей. Оскільки вказаний висновок не містить однозначних обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування щодо відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, - даний висновок органу опіки та піклування не може бути покладений в основу судового рішення про позбавлення батьківських прав. Щодо посилання позивачки на наявність заборгованості зі сплати аліментів як на підставу для позбавлення батьківський прав відповідача, колегія зазначає наступне. У постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 204/1199/16-ц (провадження № 61-170св17) зроблено висновок, що не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків факт стягнення з батька аліментів на утримання дитини, оскільки таке є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання батька до надання дитині належного утримання. Наявність заборгованості по аліментах сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав. Судом встановлено, що згідно останнього розрахунку заборгованості, який міститься в матеріалах справи, за виконавчим листом №204/8413/14 від 28.04.2015 року, починаючи з 24.11.2014 року та станом на 22.06.2022 року заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_1 становить - 260199,84 грн (а.с. 226 т. 1). Разом з тим, судом першої інстанції не було взято до уваги, що певний період часу відповідач сплачував аліменти на дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується квитанціями про сплату ОСОБА_1 аліментів на картковий рахунок ОСОБА_3 , а саме: від 16.05.2017 в сумі 1000,00 грн; від 19.12.2017 в сумі 500,00 грн; від 09.10.2018 в сумі 700,00 грн; від 03.11.2018 в сумі 700,00 грн; від 14.11.2018 в сумі 700,00 (а.с. 109-112 т.1). Згідно пояснень апелянта в судовому засіданні, він визнає, що дійсно у нього виникла заборгованість по сплаті аліментів на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, ОСОБА_1 зазначає, що докладатиме максимум зусиль для своєчасної сплати аліментів на утримання дітей та погашення вже існуючої заборгованості з їх сплати. На підтвердження вказаного, апелянтом надано квитанції від 30.06.2023 на суму 2000,00 грн, від 03.07.2023 на суму 1000,00 грн, від 10.07.2023 на суму 1000,00 грн, від 14.08.2023 на суму 1000,00 грн, від 24.08.2023 на суму 3000,00 грн; від 08.09.2023 на суму 1000,00 грн (а.с. 205-209 т.2), від 25.10.2023 на суму 3000,00 грн, від 20.11.2023 на суму 1000,00 грн, від 25.01.2024 на суму 3000,00 грн. про сплату аліментів на рахунок Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра Південного управління міністерства юстиції (м.Одеса); в призначенні платежу зазначено: виконавче провадження НОМЕР_7/в-2 ОСОБА_1 . Такі дії відповідача свідчать про його бажання брати участь у вихованні дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх утриманні. Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 також є батьком малолітньої дитини - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 від 12 січня 2017 року. Місцевим судом не встановлено та не взято до уваги, що між відповідачем та позивачкою протягом тривалого часу існував спір щодо розміру аліментів, які відповідач зобов"язаний сплачувати на утримання неповнолітніх дочки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 . Так, рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.2023 року у справі №204/8540/21, яке набрало законної сили, зменшено розмір аліментів, що стягуються за рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2015 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , на утримання дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до 1/4 відсотків з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Вказаним рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.2023 року у справі №204/8540/21, зокрема, встановлено, що відповідач не має доходу, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2020 року по 2 квартал 2023 року. Отже, несвоєчасна та неповна сплата аліментів відповідачем пов"язана, зокрема, з його скрутним матеріальним положенням, що свідчить, що наявність заборгованості за аліментами, у даному випадку, не може бути підставою для позбавлення відповідача батьківських прав щодо неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Згідно практики Європейського суду з прав людини, питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінки. Матеріали справи не містять негативних характеристик відповідача. Факт проживання батька окремо від дітей, невідвідування батьком шкільного закладу - не є достатньою підставою для висновку про доцільність позбавлення особи батьківських прав. Більше того, згідно позитивної характеристики ГО "Школа фігурного катання "Бауер", відповідач ОСОБА_1 на протязі 2021 року неодноразово надавав консультаційні послуги на безоплатній основі для ГО «Школа фігурного катання «Бауер» по питаннях особливостей тренування стрибків у фігуристів, дітей дошкільного та шкільного віку; зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований, може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення в питаннях, що стосуються його професійної діяльності і знаходиться в межах його компетенції; з вихованцями склалися дружні стосунки, діти повністю довіряють та поважають свого тренера (а.с. 4 т.2). Колегія приймає до уваги особисті пояснення відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, який просив взяти до уваги, що ініціатором розірвання шлюбу сторін була саме позивачка; його, відповідача, намагання спілкуватись із дітьми були сприйняті позивачкою негативно, що призводило до численних конфліктів, скандалів та формування вкрай неприязних стосунків між сторонами, що зумовило усунення його, відповідача, від участі у вихованні дітей. Відповідач наголошує, що категорично заперечує щодо задоволення позову про позбавлення його батьківських прав стосовно дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; визнає факт тривалого не спілкування із дітьми та щиро шкодує про це; відчуває до дітей почуття батьківської любові, має бажання і плани налагодити теплі стосунки із дітьми, регулярно спілкуватись із ними, приймати активну участь у їх вихованні та розвитку; вживає активних дій щодо погашення заборгованості за аліментами. Зазначає, що у разі, якщо конфлікти із позивачкою будуть продовжувати перешкоджати спілкуванню із дітьми, буде звертатись для вирішення цього питання до органу опіки чи з відповідним позовом до суду. З урахуванням викладеного вище, колегія дійшла висновку про безпідставність тверджень позивачки щодо самоусунення відповідача від виховання і утримання дітей. Присутність у житті позивачки іншого чоловіка, якого вона бачить у ролі батька для своїх дітей, також не може слугувати підставою для позбавлення біологічного батька батьківських права відносно своїх дочки та сина. Виходячи з наведеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши недоведеність свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, а також наявність конфлікту між колишнім подружжям, які створивши нові сім`ї не можуть дійти порозуміння у питаннях виховання спільних дітей; враховуючи якнайкращі інтереси дітей; приймаючи до уваги щире бажання відповідача брати активну участь у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ; враховуючи, що законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав, - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для застосування виключного заходу - позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до його дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; підстави для задоволення позову - відсутні. На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини справи не встановив, що потягло ухвалення помилкового судового рішення, яке не відповідає інтересам дітей, тому оскаржуване рішення місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав. Колегія суддів вважає за необхідне попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітніх дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , оскільки батько має проявляти більш активну позицію й участь у питаннях виховання дітей та спілкуванні з ними. Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - відмовити. Попередити ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітніх дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А.Єлізаренко О.В. Свистунова