LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/12872/23

від 23.02.2024 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 520/12872/23 - залишити без змін.

Головуючий І інстанції: Рубан В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2024 р. Справа № 520/12872/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/12872/23 за позовом Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Фізична - особа підприємець ОСОБА_1 , (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області (далі відповідач, ГУ ДПС в Харківській області), в якому просила суд: - зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області внести зміни до інтегрованої картки платника фізичної особи підприємця ОСОБА_1 шляхом внесення до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку відомостей про перебування ОСОБА_1 платником єдиного податку ІІ групи в період з 01.01.2021 року по 30.06.2022 року; - стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн., а також судові витрати на правничу допомогу у розмірі 12000,00 (дванадцять) тисяч грн. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що в 2020 році перебувала на загальній системі оподаткування. 17.11.2020 року подала до Східного управління ДПС у Харківській області, Індустріальної ДПІ (Слобідський р-н), заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2021 року та перехід на сплату єдиного податку за ІІ групою. Вказана заява доставлена та кинута ОСОБА_1 у поштову скриньку, що була розташована при вході до будівлі Східного управління ДПС у Харківській області, Індустріальну ДПІ за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, б. 1, оскільки на момент подачі заяви був карантин і діяв такий порядок подачі заяв та інших документів. Через деякий час позивачка через особистий кабінет впевнилась, що її перевели на єдиний податок. 21.01.2022 року Позивачка подала податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2021 рік. Декларація прийнята без помилок. При цьому в особистому кабінеті за 2021 рік здійснювалось нарахування єдиного податку щомісяця і списання податку при його оплаті. 02.06.2022 року через особистий кабінет позивачка подала заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування. Заяву прийнято без помилок. З 01.07.2022 року припинилось нарахування єдиного податку. 09.01.2023 року через особистий кабінет Позивачка подала податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2022 рік та податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2022 рік, оскільки з 01.01.22 р. по 30.06.22 року перебувала на єдиному податку, а з 01.07.2022 р. по 31.12.2022 року на загальній системі оподаткування. Обидва звіти прийняті без зауважень. В лютому 2023 року ОСОБА_1 подзвонив інспектор з податкової інспекції і сказав, що вона неправильно подала звіт за 2022 р. Для уточнення всіх даних представник позивача направив адвокатський запит у ГУ ДПС у Харківській області. 03.03.2023 р. Головне управління ДПС в Харківській області надало відповідь, в якій зазначено, що протягом 2020-2023 року Фізична особа підприємець ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування, перехід на спрощену систему оподаткування в зазначений період не відбувався. Отже, позивачка вважаємо, що відповідач в період з 01.01.2021 року по 30.06.2022 року змінив дані в обліковій картці фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , а саме в системі відсутній перехід на спрощену систему оподаткування з платою єдиного податку. Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними, в зв`язку з чим звернулась з даним позовом до суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 520/12872/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що висновок Харківського окружного адміністративного суду про те, що матеріали справи не містять доказів того, що позивачка належним чином, своєчасно, у спосіб, передбачений ст. 298 ПК України, до 01.01.2021 року звернулася до податкового органу із заявою про перехід на спрощену систему оподаткування та ця заява була отримана відповідачем не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки у зв`язку із оголошенням в Україні карантину, ДПС України та її територіальні органи тимчасово припиняли проведення особистого прийому громадян та своїх офіційних сторінках зазначили про можливість залишення вхідної кореспонденції у скриньках, розташованих у приміщеннях податкових органах, що і було зроблено позивачкою. Зазначає, що дії позивачки по залишенню 17.11.2020 року заяви про застосування спрощеної системи оподаткування у скриньці, розташованої в Індустріальній ДПІ Східного управління ДПС у Харківській області, є прийнятними для тих обставин, які існували в період дії карантинних обмежень на території м. Харкова. Вказує, що діючи у спосіб, який був встановлений державним органом, позивачка об`єктивно була позбавлена можливості отримати від працівників Індустріальної ДПІ штамп з відміткою про прийняття її заяви на своєму примирникові заяви. Вважає, що той факт, що позивачка має копію цієї заяви і ця копія була надана до матеріалів справи свідчить про те, що позивачка мала намір отримати відмітку про прийняття своєї заяви на своїй копії, але не мала такої змоги з причин, що від неї не залежали. Просить звернути увагу, що подаючи заяву позивачка не мала ставити під сумнів або припускати, що працівниками Індустріальної ДПІ або не буде зареєстровано її заяву, або не буде внесено зміни до інтегрованої картки платника, або внесення даних до ІТС «Податковий блок» буде відбуватися із збоями тощо, адже сумлінність посадових осіб контролюючих органів визначена законодавчо. Також, позивачкою до суду апеляційної інстанції подано додаткові пояснення, в яких остання просить долучити до матеріалів справи у якості письмового доказу нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_2 від 05.01.2024, в якій ОСОБА_2 підтверджує подання заяви позивачко в скриньку в ЦОП Індустріальної ДПІ ГУ ДПС у Харківській області. Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог, та повідомив, що заява позивачки про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2021 року та перехід на сплату єдиного податку за ІІ групою від 17.11.2020 до податкового органу не надходила, відповідно перехід на сплату єдиного податку за ІІ групою з 01.01.2021 не відбувався, зазначив, що відповідач діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, з урахуванням вказаного просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, Слобідський район, м. Харкова з 13.11.2018. На дату реєстрації фізичною особою-підприємцем ФОП ОСОБА_3 подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 203218309077 від 13.11.2018 року з обранням спрощеної системи оподаткування з 01.12.2018 року єдиний податок 2 група 10%. 05.03.2019 року № 3246 надано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з даними про зміну ставки єдиного податку з 2 групи 10% на 3 групу 5%. З 01.04.2019 застосована вказана ставка податку. 30.09.2019 анульовано як платника єдиного податку. З 01.10.2019 позивачка перебуває на загальній системі оподаткування. Відповідно до відомостей наявних в реєстрі платників єдиного податку щодо ОСОБА_1 (3167416224): дата (період) обрання або переходу на єдиний податок - 01.12.2018; дата початку застосування ставки 5 та групи 3 - 01.04.2019; дата виключення з реєстру 30.09.2019. Позивачка вказує, що 17.11.2020 нею у скриньку, розташовану в Індустріальній ДПІ Східного управління ДПС у Харківській області було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування. Як повідомив відповідач, відповідно до баз даних ІТС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 протягом 2020-2023 року перебувала на загальній системі оподаткування, перехід на спрощену систему оподаткування не відбувався. Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 17 листопада 2020 року від ФОП ОСОБА_1 до органів ДПС не надходило. Про вказане також зазначено у відповіді ГУ ДПС в Харківській області від 03.03.2023р. та у відповіді ГУ ДПС України від 11.04.2023р., які наявні в матеріалах справи. Крім того, платником сплачено податок в такій сумі: дата сплати 01.02.2022 на суму 1488 грн. За період з 01.01.2021 по 30.06.2022 року платником надавались такі декларації: - 21.01.2022 декларація платника єдиного податку за 2021 рік; - 09.01.2023 декларація про майновий стан і доходи за 2022 рік; - 09.01.2023 декларація платника єдиного податку за 2022 рік. Позивачка, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не переведення її на спрощену систему оподаткування за період з 01.01.2021 по 30.06.2022, звернулась до суду з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції суд першої інстанції виходив с того, що матеріали справи не містять доказів того, що позивачка належним чином, своєчасно, у спосіб, передбачений ст. 298 ПК України до 01.01.2021 звернулася до податкового органу з заявою про перехід на спрощену систему оподаткування та вказана заява була отримана відповідачем. Як і не містить доказів того, що з 01.01.2021 відбулось переведення позивачки на строщену систему оподаткування як платника єдиного податку 2 групи. Відомості про вказаний перехід відсутні в реєстрі платників єдиного податку, з урахуванням вказаного вважав необґрунтованою позовну заяву. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування здійснюється відповідно до статті 298 ПК України. Підпунктами 298.1.1-298.1.4 цієї статті установлений порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву. Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів: 1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; 2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 3) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги"; 4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку. (п. 299.2) Відповідно до п. 299.3 ст. 299 ПКУ у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках передбачених п. 299.10 ст. 299 ПКУ. Відповідно до п. 299.5 ст. 299 ПК України у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб`єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб`єктом господарювання у встановленому порядку. Згідно з п. 299.9 ст. 299 ПК України за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб`єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, - двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру. Позивачка вказує, що 17.11.2020 нею у скриньку, розташовану в Індустріальній ДПІ Східного управління ДПС у Харківській області було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування. Як правильно зазначив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів того, що позивачка належним чином, своєчасно, у спосіб, передбачений ст. 298 ПК України до 01.01.2021 звернулася до податкового органу з заявою про перехід на спрощену систему оподаткування та вказана заява була отримана відповідачем. Як і не містить доказів того, що з 01.01.2021 відбулось переведення позивачки на строщену систему оподаткування як платника єдиного податку 2 групи. Відомості про вказаний перехід відсутні в реєстрі платників єдиного податку. Відповідно, судом не встановлено, що відповідач в період з 01.01.2021 року по 30.06.2022 змінив дані в обліковій картці фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , а саме виключив інформацію щодо переходу на спрощену систему оподаткування з платою єдиного податку. Крім того, колегія суддів зазначає, що платник має можливість самостійно пересвідчитись у реєстрації його як платника єдиного податку, перевіривши відомості наявні в реєстрі платників єдиного податку в електронному кабінеті ДПС України за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/. Щодо посилання позивачки на обставини подачі нею звітності у спірний період та прийняття її податковим органом, суд зазначає наступне. Відповідно до положень п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.(п. 49.2) Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки. Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.(п.49.10 ст. 49 ПК України). Отже, колегія суддів вважає помилковими доводи позивачки про те, що прийняття поданих нею декларацій платника єдиного податку за 2021 рік, 2022 рік та декларації про майновий стан свідчить про переведення податковим органом її на спрощену систему оподаткування в період з 01.01.2021 року по 30.06.2022 року, оскільки прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Таким чином, суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах відповідачем не допущено порушення прав позивача, отже позовні вимог не підлягають задоволенню. Щодо клопотання про долучення до матеріалів справи у якості письмового доказу нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_2 від 05.01.2024, в якій ОСОБА_2 підтверджує подання заяви позивачко в скриньку в ЦОП Індустріальної ДПІ ГУ ДПС у Харківській області, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 2, 4, 8 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Згідно з ч. 4 ст. 296 КАС України, якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані. Відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Оскільки відповідач не надав суду апеляційної інстанції доказів неможливості подання до суду першої інстанції вказаних документів, долучених до письмових пояснень, тому суд апеляційної інстанції їх не досліджує та не приймає вказані докази. Щодо доводів позивача про те, що відповідачем не надано доказів, які свідчать про те, що заява про застосування спрощеної системи оподаткування позивачкою не була подана, колегія суддів зазначає, що відповідачем до суду першої інстанції і до суду апеляційної інстанції було надано пояснення у відзивах на позовну заяву та апеляційну скаргу, в яких податковий орган зазначає про відсутність доказів подання вказаної заяви, отже зазначене свідчить про неможливість подання вказаних доказів відповідачем. Щодо твердження позивача про порушення судом 1 інстанції норм процесуального права, визначеним ст. 44 КАС України в частині не проведення допиту свідка в судовому засіданні колегія суддів зазначає, що Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 13.06.2023 відкрив спрощене позовне провадження по даній справі без виклику сторін, відповідно до вимог ст. 257 КАС України. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 520/12872/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»