Постанова 4814 № 636/2887/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 636/2887/19 Номер провадження 22-ц/814/140/24Головуючий у 1-й інстанції Карімов І.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2024 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді Чумак О.В., суддів Лобова О.А., Триголова В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (після зміни найменування АТ «Сенс Банк») на заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 11 травня 2021 року, постановлене суддею Карімовим І.В., у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , третя особа - приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійович, про звільнення з-під арешту нерухомого майна. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, ВСТАНОВИЛА: У липні 2019 року АТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - приватний виконавець Бабенко Д.А., про звільнення з-під арешту нерухомого майна. В обґрунтування позову вказувало, що 01.10.2008 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 807/1-27/1-3/8-070, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 41400 доларів США строком до 30.09.2023 року. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 01.10.2008 року між сторонами було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого відповідач передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру загальною площею 67,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку із систематичним невиконанням зобов`язань за кредитним договором банк був змушений розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки. 15.04.2019 року право власності на майно було зареєстроване за АТ «Укрсоцбанк», однак позивачу стало відомо, що реалізувати власне майно на даний час неможливо, оскільки 30.08.2018 приватним виконавцем Бабенко Д.А. винесено постанову № 57106993, якою накладено арешт на майно боржника - вищезазначену квартиру, внаслідок чого порушено права позивача як власника цього майна. На підставі викладеного та відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» позивач просить звільнити з-під арешту нерухоме майно, яке належить АТ «Укрсоцбанк», а саме: квартиру загальною площею 67,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений 30.08.2018 приватним виконавцем Бабенко Д.А. постановою про арешт майна відповідача за № 57106993 від 30.08.2018 року, номер запису про обтяження 31240722. Заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 11 травня 2021 року відмовлено у задоволенні позову АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , третя особа - приватний виконавець Бабенко Дмитро Анатолійович, про звільнення з-під арешту нерухомого майна. Не погодившись з вказаним рішенням, АТ «Альфа-Банк», яке є правонаступником АТ «Укрсоцбанк», подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що оскаржуване рішення суду порушує права АТ «Альфа-Банк», який є власником спірного нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано за ним 18.04.2019 року на підставі іпотечного договору № 806/2-27/1-3/8-045 від 01.10.2008, у відповідності до вимог статей 572, 575, 590 Цивільного кодексу України, статей 33, 35-37 Закону України «Про іпотеку», ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Суд першої інстанції відмовив у позові з тих підстав, що на дату прийняття державним реєстратором рішення про реєстрацію за АТ «Укрсоцбанк» права власності на спірну квартиру, постанова про арешт всього майна боржника від 30.08.2018 № 57106993, номер запису про обтяження 31240722, була чинною, та у встановленому порядку не скасована, а інформація про обтяження є актуальною. Однак суд не врахував того, що АСВП №57106993, яке перебувало на примусовому виконанні у приватного виконавця Бабенка Д.А., було відкрито 30.08.2018 та постановою виконавця накладено арешт на квартиру, яка була предметом іпотеки та на цей час перебуває у власності апелянта. При цьому сторонами виконавчого провадження є ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» (АТ «Сенс Банк» - після зміни найменування). Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи не надходили. Ця справа перебувала на розгляді в Харківському апеляційному суді та за розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», яким змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду Полтавському апеляційному суду, прийнята до провадження Полтавського апеляційного суду. У судове засідання сторони не з`явилися. Про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність. Відповідачка ОСОБА_1 повідомлена про день, час і місце розгляду справи належним чином, їй направлялася повістка про виклик до суду, яка повернута з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою». Зазначене свідчить про її вручення відповідно до ст. 128 ЦПК України. Відповідно до ст. 372 ч.2 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи вищенаведене та положення ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у відсутність сторін. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно статті 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до статті 376 ч. 1 п.1-4 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом, 01.10.2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого був АТ «Укрсоцбанк», а подалі АТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 807/1-27/1-3/8-070, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 41400 дол. США строком до 30.09.2023 року. Також 01.10. 2008 року між цими ж сторонами був укладений іпотечний договір, за умовами якого відповідач передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру загальною площею 67,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.04.2019 року право власності на нерухоме майно реєстраційний номер 1813894363120, а саме: 3-кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстроване за АТ «Укрсоцбанк», номер запису про право власності 31239891. Отже, АТ «Укрсоцбанк», а нині його правонаступник АТ «Альфа-Банк» ( після зміни назви АТ «Сенс Банк»), є власником вказаного нерухомого майна. Відповідно до запису про обтяження: 31240722 від 30.08.2018 11:50:11, внесеного державним реєстратором Андрусович О.О., КП «РегістрСервіс» Первомайської міської ради Харківської області, накладено обтяження у вигляді арешту всього нерухомого майна ОСОБА_1 ; обтяжувач: приватний виконавець Бабенко Д.А. (перенесено із запису 27696498; номер запису обтяження 31240861) Підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 57106993, виданий 30.08.2018, видавник: приватний виконавець Бабенко Д.А. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46534367 від 18.04.2019 11:50: 41, ОСОБА_2 , КП «РегістрСервіс» Первомайської міської ради Харківської області(а.с. 15-16). Також міститься актуальна інформація зі спеціального розділу про державну реєстрацію обтяжень про вищевказаний об`єкт нерухомого майна від 05.05.2014 року відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 40145746, виданого 29.04.2014 ОСОБА_3 , відділ ДВС Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області, номер запису обтяження 31240811 (а.с. 16-17), та щодо арешту нерухомого майна на підставі постанови, серія номер 49116535 виданої 27.08.2018 Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Головного територіального управління юстиції у Харківській області, номер запису обтяження 31240768. При цьому, позивач не ставить питання про зняття арешту на майно, накладеного на підставі постанов державних виконавців за серією та номером 40145746 та серією та номером 49116535. Відмовляючи у задоволення позову та звільненні з-під арешту нерухомого майна, яке належить позивачу, що накладений приватним виконавцем Бабенко Д.А. постановою про арешт майна відповідача № 57106993 від 30.08.2018 року, суд першої інстанції виходив з того, що на дату прийняття державним реєстратором рішення про реєстрацію права власності за позивачем на спірну квартиру постанова приватного виконавця у встановленому законом порядку не була скасована, тому інформація про державну реєстрацію обтяжень є актуальною. Колегія суддів не в повному обсязі погоджується з вказаним висновком, враховуючи наступне. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції,що діяла на час винесення постанови про арешт майна боржника) визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення . Арешт на майно боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна(коштів)боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна(коштів)боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном,здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанов і про арешт Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження». Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 60 Закону України «Про виконавче провадження»). Враховуючи положення статей 16, 572, 589 ЦК України, статті 60 Закону України «Про виконавче провадження»,статті 1 Закону України «Про іпотеку» і роз`яснень пункту 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Статтями 575, 577 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки щодо зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації. Статтею 4 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Як вбачається з матеріалів справи, а саме інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.04.2019 року право власності на нерухоме майно реєстраційний номер 1813894363120, а саме: 3-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстроване за АТ «Укрсоцбанк», номер запису про право власності 31239891. Таким чином, АТ «Укрсоцбанк», а нині його правонаступник АТ «Альфа-Банк» (після зміни назви АТ «Сенс Банк»), є власником вказаного нерухомого майна. При цьому, постанова про арешт майна боржника ОСОБА_1 від 30.08.2018 року в межах виконавчого провадження № 5706993 винесена на підставі виконавчого напису № 25174 виданого 31.10.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором від 01.10.2008 року в сумі 19 250, 16 доларів США. Приймаючи до уваги те, що арешт накладено на іпотечне майно за заявою самого іпотекодержателя (стягувача) АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» після зміни назви АТ «Сенс Банк»), підстав для звільнення майна з-під арешту колегія суддів не вбачає, оскільки обтяження майна боржника, накладеного за ініціативою самого стягувача не є перешкодою для забезпечення порушених майнових прав банку. Звернення до суду з вимого про звільнення майна з-під арешту, накладеного на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження», є передчасним, оскільки арешт майна може бути скасований у позасудовому порядку за заявою стягувача, яким є АТ «Альфа-Банк» (після зміни назви АТ «Сенс Банк») та в інтересах якого цей арешт був накладений. Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 450/4271/19. Враховуючи вищенаведене. апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства «Альфа Банк» (після зміни найменування Акціонерне товариство «Сенс Банк») та зміну заочного рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 11 травня 2021 року, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови. Керуючись ст. 367, п.2 ч.1 ст.374, п.3,4 ч.1 ст.376, ст. 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (після зміни найменування Акціонерне товариство «Сенс Банк») задовольнити частково. Заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 11 травня 2021 року змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 23.02.2024. Головуючий суддя О.В.Чумак Судді О.А. Лобов В.М. Триголов