LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС490/6038/20

від 19.02.2024 · Цивільна
Резолютивна:Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури Фальченка Дениса Вікторовича на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 вересня 2023 ро…

У Х В А Л А 19 лютого 2024 року м. Київ справа № 490/6038/20 провадження № 61-17944ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М., розглянув касаційну скаргу першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури Фальченка Дениса Вікторовича на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 вересня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року у справі за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 Савицької Марії Валеріївни в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу, повернення земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: У вересні 2020 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 Савицька М. В. звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та її повернення. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року, у задоволенні позову відмовлено. 12 грудня 2023 року перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури Фальченко Д. В. засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 вересня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року. У касаційній скарзі заявник просить Верховний Суд скасувати рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 вересня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги. На виконання вимог указаної ухвали заявник надіслав відповідні матеріали зі змісту яких вбачається, що зазначені в ухвалі суду недоліки усунено. Відповідно до частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставою касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає, що суди не застосували правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19, від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16, у постановах Верховного суду від 18 січня 2023 року у справі № 369/10847/19, від 16 лютого 2022 року у справі № 363/669/17 (провадження № 61-9067св21), від 12 травня 2022 року у справі № 372/4154/18 (провадження № 61 - 666св21), від 08 червня 2022 року у справі № 307/3155/19 (провадження № 61 - 15370св21), від 22 червня 2022 року у справі № 367/4140/16-ц (провадження № 61 - 4293св21), від 07 вересня 2022 року у справі № 697/2434/16-ц, від 21 вересня 2022 року у справі № 367/4128/16-ц. Заявник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували статті 2, 5 ЦПК України без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б, від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17. Отже, касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи. Керуючись статтями 206, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури Фальченка Дениса Вікторовича на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 вересня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року. Витребувати з Центрального районного суду м. Миколаєва матеріали цивільної справи № 490/6038/20 за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 Савицької Марії Валеріївни в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу, повернення земельної ділянки. Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Ігнатенко А. С. Олійник І. М. Фаловська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»