Постанова Харківський апеляційний суд № 638/11642/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/11642/23 Головуючий суддя І інстанції Штих Т.В. Апеляційне провадження № 33/818/109/24 Суддя доповідач Шабельніков С.К. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2024 року м.Харків Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., за участю секретаря - Вакули Н.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника - Романченка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - в с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування строком на один рік. Також з ОСОБА_2 стягнуто судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп. Постановою встановлено, що 19.08.2023 о 12:49 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоцикл Honda, д.н.з. НОМЕР_1 , по пров. Поштовому, 2 в смт. Печеніги Чугуївського р-ну Харківської обл., з явними ознаками алкогольного сп`яніння: почервоніння шкіри обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.10.2023 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Свої апеляційній вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що матеріали цієї справи не містять доказів на підтвердження керування ним транспортного засобу, він не перебував у стані алкогольного сп`яніння та взагалі не вживає алкоголь через стан здоров`я, у нього не було ознак алкогольного сп`яніння, процесуальні документи не складалися у його присутності, працівники поліції не пропонували йому ознайомитися зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та не відсторонювали від керування. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що у протоколі та в оскаржуваній невірно викладено фактичні обставини, оскільки транспортний засіб Honda, д.н.з. НОМЕР_1 , є мопедом, а ні мотоциклом. Вказує, що він не відповідної категорії права на керування мопедом. Апелянт також зазначає, що судом першої інстанції безпідставно проведено 23.10.2023 року судовий розгляд за його відсутності. Вислухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту, дослідивши доводи апеляційної скарги та відомості, що є наявними у справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху, передбачених п. 2.5. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, які безпосередньо дослідив під час судового розгляду та дав їм обґрунтовану оцінку в оскаржуваному судовому рішенні, а саме відомостям, що містяться у: - протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД №011785 від 19.08.2023 року, в якому зазначено факт керування ОСОБА_1 19.08.2023 о 12:49 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоцикл Honda, д.н.з. НОМЕР_1 , по пров. Поштовому, 2 в смт. Печеніги Чугуївського р-ну Харківської обл., з явними ознаками алкогольного сп`яніння: почервоніння шкіри обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився (а.с. 1). В протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД №011785 від 19.08.2023 року зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від надання будь-яких пояснень та особисто підписувати цей протокол (а.с.3); - відеозапису, долученого до матеріалів справи, з якого вбачається (файли «1.MP4», «3.MP4»), що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб Honda, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Поліцейським роз`яснено водію причини його зупинки порушення правил ПДР України (файл «3.MP4», починаючи з 02 хв. 10 сек.). Під час спілкування з працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим поліцейський декілька разів запропонував водію пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager» та в медичному закладі (файл «4.MP4», починаючи з 02 хв. 10 сек.), але на неодноразові пропозиції поліцейського ОСОБА_1 фактично відмовився від проходження такого огляду, нічого не відповівши працівнику поліції (файл «4.MP4», «5.MP4»). Крім того, з долученого до справи відеозапису (файли «4.MP4», починаючи з 03 хв. 35 сек.)вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснені його права та обов`язки, а також наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як за допомогоюгазоаналізатора «Drager», так і в закладі охорони здоров`я. Працівниками поліції також з`ясовано у ОСОБА_1 , чи буде він надавати пояснення, на що останній відмовився (а.с.9); - направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.08.2023 року, з якого вбачається, що у результаті огляду, проведеного уповноваженою особою патрульної поліції, у ОСОБА_1 виявлені наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини роту; почервоніння шкіри обличчя. Відмовився від направлення до КНП «КЗОЗ Чугуївського ЦРЛ», для проходження огляду (а.с. 6); - акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини роту; почервоніння шкіри обличчя (а.с.7). Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, належить врахувати, що згідно відомостей відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с. 9), який безпосередньо досліджений під час апеляційного розгляду, вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції через керування мопедом без шолому, під час спілкування з працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, у звязку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогоюгазоаналізатора «Drager», так і в закладі охорони здоров`я, але на неодноразові пропозиції поліцейських ОСОБА_1 фактично відмовився від проходження огляду, оскільки ніякої ззгоди чи відмови не висловлював. Отже, судом першої інстанції вірно встановлено факт керування ОСОБА_1 19.08.2023 року о 12 годині 49 хвилин транспортним засобом Honda, д.н.з. НОМЕР_1 ,по пров. Поштовому, 2 в смт. Печеніги Чугуївського р-ну Харківської обл. Більш того, впротоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №011785 від 19.08.2023 року ОСОБА_1 не зазначив будь-яких зауважень щодо дій працівників поліції, в тому числі щодо причин та підстав зупинення його транспортного засобу (а.с.1). Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Honda, д.н.з. НОМЕР_1 , 19.08.2023 року о 12 годині 49 хвилин пров. Поштовому, 2 в смт. Печеніги Чугуївського р-ну Харківської обл. також підтверджується копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД №317588 від 19.08.2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126(а.с.5). Також належить врахувати, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 та його захисник скористалися своїм конституційним та процесуальним правом на подачу заяви до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при складанні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у порядку, передбаченому КПК України. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою, але ОСОБА_1 та його захисник Романченко В.В. не скористалися процесуальною можливістю і не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності, в тому числі щодо незаконних дій працівників поліції під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАСУ. Цих відомостей не надано і суду апеляційної інстанції. Отже, враховуючи, що сторона захисту не скористалися своїм правом та не надала до суду доказів на підтвердження їх версії щодо незаконності дій працівників поліції під час зупинки транспортного засобу, проведення ними огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів за цією справою, а матеріали справи не містять відповідних відомостей, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом апеляційних доводів ОСОБА_1 в цій частині. Апеляційний суд також зазначає, що чинний КУпАП не містить такого поняття як «недопустимі докази», а тому апеляційна скарга в цій частині також є необґрунтованою та безпідставною. З дослідженого під час апеляційного розгляду відеозапису події у цій справі за участю ОСОБА_1 (а.с.6) об`єктивно вбачається, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , у останнього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим водію було декілька разів запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest та у медичному закладі, але він відмовився від проходження відповідно огляду. Крім того, працівниками поліції було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Крім того, з відеозапису вбачається, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_2 порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме те, що він має право пройти огляд на місці її зупинки з використанням алкотестеру Drager або пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Зазначені обставини об`єктивно свідчать про необґрунтованість та безпідставність апеляційних доводів ОСОБА_1 в цій частині. Апеляційний суд також критично оцінює апеляційні доводи ОСОБА_1 про те, суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги відомості відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, оскільки такі твердження сторони захисту не узгоджуються з положеннями ст.251 КУпАП, згідно якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд також бере до уваги, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 категорії «В» (а.с.5), а тому повинен знати вимоги п. 2.5 ПДР України. Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 умисно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто свідомо проігнорував вимоги ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП. Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційні доводи ОСОБА_1 , яку він зазначив в апеляційній скарзі та підтримав під час апеляційного розгляду, щодо невизнання своєї вини, розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту. Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними. Разом з цим, під час апеляційного розгляду встановлено, що 19.08.2023 о 12 год. 49 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda, д.н.з. НОМЕР_1 , по пров. Поштовому, 2 в смт. Печеніги Чугуївського р-ну Харківської обл. Згідно відомостей витягу з мобільного додатку «Дія» (а.с.47-50), транспортний засід Honda, д.н.з. НОМЕР_1 , має об`єм двигуна 49 см3 та віноситься до категорії мопеди, моторолери та інші двоколісні траспортні засоби. Згідно п.п.1.10 ПДР України, мопед двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Разом з цим, в протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД №011785 від 19.08.2023 року та в оскаржуваній постанові помилково зазначено, що 19.08.2023 о 12 год. 49 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мотоциклом Honda, д.н.з. НОМЕР_1 . За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку щодо необхідності зміни оскаржуваної постанови на підставі ст.294 КУпАП, зазначивши у її мотивувальній частині, що 19 серпня 2023 року о 12 год. 49 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мопедом Honda, д.н.з. НОМЕР_1 , по пров. Поштовому, 2, в смт. Печеніги Чугуївського р-ну Харківської обл. З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції підлягає зміні, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задовольнити частково. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - змінити, зазначивши у її мотивувальній частині, що 19 серпня 2023 року о 12 год. 49 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мопедом Honda, д.н.з. НОМЕР_1 , по пров. Поштовому, 2, в смт. Печеніги Чугуївського р-ну Харківської обл. В решті постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.К. Шабельніков