Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/8/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2024 р. Справа № 440/8/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/8/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Виконавчий комітет Решитилівської міської ради (Комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Решитилівської міської ради) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання суб`єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ), третя особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , (далі - ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), Виконавчий комітет Решетилівської міської ради (Комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Решетилівської міської ради) (далі - Виконком), в якому просила: - визнати наказ Міністерства юстиції України № 3087/7 від 25.11.2022 "Про залишення скарги без розгляду по суті" протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 3087/7 від 25.11.2022 "Про залишення скарги без розгляду по суті"; - зобов`язати Міністерство юстиції України під час нового розгляду скарги ОСОБА_1 від 11.11.2022 на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором, утриматися від відмови за спливом строку для подання скарги на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором до Міністерства юстиції України. 27 квітня 2023 року рішенням Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/8/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 3087/7 від 25.11.2022 "Про залишення скарги без розгляду по суті". Зобов`язано Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу позивачки від 11.11.2022, з урахуванням висновків суду. У іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. 04.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила постановити ухвалу про внесення виправлень в рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 по даній справі, шляхом зазначення, що 31.03.2023 представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Сидоренко Іриною Олександрівною подано пояснення з приводу позовної заяви і що 27.03.2023 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_2 подано пояснення щодо позову. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 04.07.2023 (вх.№39191/23 від 04.07.2023) про виправлення описки у судовому рішенні відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2023, оскільки суд першої інстанцій не врахував, що в матеріалах справи в поясненнях третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 зазначено, що ці пояснення подала адвокат Сидоренко І.О. в особі (мовою оригіналу) ОСОБА_3 . Крім цього в обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що до пояснень адвокат Сидоренко І.О. додала документи про витрати ОСОБА_3 на професійну правову допомогу адвоката Сидоренко І.О. Найголовнішим в цій ситуації вважає є те, що адвокат Сидоренко І.О. підписала пояснення третьої особи ОСОБА_3 . На думку апелянта, загальновідомою обставиною є обставина, що хто підписує документ, той його і подає. Незнання представником ОСОБА_3 - адвокатом Сидоренко І.О. положень ч. 1 ст. 60 КАС України, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки, а не діє в особі. Незнання адвокатом Сидоренко І.О. положень ч. 1 ст. 60 КАС України не змінює обставину, що пояснення з приводу позовної заяви подала адвокат Сидоренко І.О. від імені ОСОБА_3 , а не ОСОБА_3 їх самостійно подала, тому що під поясненнями з приводу позовної заяви стоїть підпис саме адвоката Сидоренко І.О. Вважає, що описка повинна бути в обов`язковому порядку виправлена, тому що невнесення виправлень в рішення вплине на розподіл судових витрат. Відповідач та треті особи правом на подання відзивів на апеляційну скаргу не скористались. Відповідно до положень п.14 ч.1 ст. 294, ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали суду першої інстанції проведено без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами. 27.04.2023 рішенням Полтавського окружного адміністративного суду частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; Виконавчий комітет Решетилівської міської ради (Комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Решетилівської міської ради) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання суб`єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій. 04.07.2023 (вх.№39191/23) ОСОБА_1 подано заяву про виправлення описки у судовому рішенні, у якій просила постановити ухвалу про внесення виправлень у рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 шляхом зазначення, що 31.03.2023 представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Сидоренко І.О. подано пояснення з приводу позовної заяви і що 27.03.2023 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 подано пояснення щодо позову. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, доводи заявниці, що у судовому рішенні допущено описку, не знайшли свого підтвердження. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи із системного аналізу приписів КАС України описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №800/520/16 (провадження № 11-684сап18). Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки або неуважністю. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вищевказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Відповідно до ч.1, 2 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Згідно із ч. 1 ст. 60 КАС України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Як вбачається з матеріалів справи, пояснення ОСОБА_3 та заява про поновлення строку від 31.03.2023 (том 3 а.с.100-103, 104) подані та підписані представницею ОСОБА_3., яка діє на підставі ордеру про надання правничої допомоги ВІ №1136373 від 27.03.2023 та договору про надання правової (правничої) допомоги, яким повноваження адвоката не обмежуються. Колегія суддів зазначає, що не зазначення судом першої інстанції ким конкретно подано пояснення, стороною по справі або її адвокатом, жодним чином не ускладнює розуміння судового рішення та не є у розумінні ст. 253 КАС України опискою. Позивачкою не наведено, як впливає на можливість реалізації судового рішення зазначення судом першої інстанції, що пояснення подано саме представником третьої особи ОСОБА_3 - адвокатом Сидоренко І.О., та яким саме чином, це вплине на розподіл судових витрат. Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи № 440/8/23 судом першої інстанції досліджувалось питання розподілу судових витрат. Суд першої інстанції вважав за необхідне, оскільки передумовою для виникнення цього спору став протиправний наказ відповідача, компенсувати судові витрати позивачки у повному розмірі за його рахунок. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 246 КАС України, в описовій частині рішення зазначаються: стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо). На підставі вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивачки про виправлення описки в судовому рішенні. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права. Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року по справі № 440/8/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк