Постанова Львівський апеляційний суд № 466/11584/23

Справа № 466/11584/23 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б. Провадження № 33/811/63/24 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Назаркевича Сергія Михайловича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу адвоката Назаркевича Сергія Михайловича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2023 року, щодо ОСОБА_1 , встановив: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн. Згідно постанови, ОСОБА_1 , 20 жовтня 2023 року, о 17:40 год., у м. Львові, на вул. Зелена, 251Г, керуючи транспортним засобом марки «Mersedes Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди, не повідомивши про це орган чи підрозділ поліції, чим порушив вимоги п. 2.10 А,Д ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою адвокат Назаркевич С.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати постанову місцевого суду закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, окрім того просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2023 року, оскільки про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 не було повідомлено та йому необхідно було час для залучення адвоката з центру надання безоплатної вторинної правової допомоги. Зазначає, що постанова місцевого суду винесена з порушенням норм матеріального права, місцевим судом належним чином не надано оцінку доказам та обставинам справи, а тому постанова є необґрунтованою та незаконною. Наголошує, що водій ОСОБА_1 зупинив свій автомобіль після ДТП, розмовляв з потерпілим, який повідомив, що той може їхати далі, після чого він покинув місце ДТП, а потерпілий викликав поліцію та сказав, що водій ОСОБА_1 залишив місце ДТП. Наголошує, що до ДТП призвели дії водія автомобіля «Renault Megane», який порушив ПДР України. Звертає увагу, що працівниками поліції було неправомірно складено протокол про адміністративне правопорушення, окрім того даний протокол не відповідає дійсним обставинам справи. ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду, призначене на 15 лютого 2024 року не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, адвокат Назаркевич С.М. просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд. Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи. З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки адвоката Назаркевича С.М. про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що адвокат Назаркевич С.М., у судовому засіданні участі не приймав, був залучений з центру надання безоплатної вторинної правової допомоги, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду. Заслухавши, виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що така апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Статтею 122-4 КпАП України передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Пунктом 2.10 А, Д ПДР України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських. Апеляційним судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2023 року (справа № 466/11589/23) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, окрім того постановою Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року постанову місцевого суду залишено без змін. Як вбачається з постанови місцевого суду, 20 жовтня 2023 року о 17:40 год., ОСОБА_1 у м. Львові, на вул. Зелена, 251Г, керуючи транспортним засобом марки «Mersedes Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не дотримався безпечного бокового інтервалу, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку з правої сторони, що призвело до технічних пошкоджень транспортних засобів, порушивши вимоги п. 1.5, 2.3б, 10.1, 13.1 ПДР. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме: -даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №600337 від 25 жовтня 2023 року (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Mersedes Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди, не повідомивши про це орган чи підрозділ поліції; -інформацією з копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №600336 від 25 жовтня 2023 року (а.с. 2), згідно із яким 20 жовтня 2023 року о 17:40 год., ОСОБА_1 у м. Львові, на вул. Зелена, 251Г, керуючи транспортним засобом марки «Mersedes Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не дотримався безпечного бокового інтервалу, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку з правої сторони, що призвело до технічних пошкоджень транспортних засобів, порушивши вимоги п. 1.5, 2.3б, 10.1, 13.1 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. -схемою місця ДТП від 20 жовтня 2023 року (а.с. 3) на які зображено місце події; -поясненнями ОСОБА_1 від 25 жовтня 2023 року (а.с. 5), відповідно яких, водій зазначав, що 20 жовтня 2023 року він рухався автомобілем НОМЕР_1 по вул. Зеленій та здійснив ДТП; -поясненнями ОСОБА_3 (а.с. 6), згідно із якими він зазначав, що водій автомобіля «Mersedes Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 залишив місце ДТП. Доводи апелянта, що водій ОСОБА_1 зупинив свій автомобіль після ДТП, розмовляв з потерпілим, який повідомив, що той може їхати далі, після чого він покинув місце ДТП, а потерпілий викликав поліцію та сказав, що ОСОБА_1 залишив місце ДТП, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі мають формальний характер та не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Окрім того, апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 2.10 ПДР України, а саме залишив місце ДТП та не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції. Аргументи апелянта, що до ДТП призвели дії водія автомобіля «Renault Megane», який порушив ПДР України, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2023 року (справа № 466/11589/23) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яка набрала законної сили. Що стосується твердження апелянта, що працівниками поліції було неправомірно складено протокол про адміністративне правопорушення, окрім того даний протокол не відповідає дійсним обставинам справи, то такі не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції та не заслуговують на увагу апеляційного суду. В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень місцевим судом положень ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції також дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ст. 122-4 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. За наведених обставин, доводи апеляційної скарги адвоката Назаркевича С.М. є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: поновити адвокату Назаркевичу Сергію Михайловичу строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду Львівської області від 29 листопада 2023 року. Постанову Шевченківського районного суду Львівської області від 29 листопада 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.