LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд916/2229/18

від 15.02.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №916…

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2024 року м. ОдесаСправа № 916/2229/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богатиря К.В. суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В. секретар судового засідання Арустамян К.А. за участю представників сторін у справі: Від Антимонопольного комітету України Данилов К.О. Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» - адвокат Волкова М.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суддя суду першої інстанції Літвінов С.В. по справі №916/2229/18 за позовом Антимонопольного комітету України до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» про стягнення штрафів та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Описова частина. У вересні 2018 року Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» штрафів на загальну суму у розмірі 131 382 650 гривень, пені на загальну суму у розмірі 431 199 450 гривень та зобов`язання виконати Рішення № 551-р. У подальшому позивач змінив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача штраф у сумі 131 199 450 грн., пеню в сумі 431 199 450 грн. та зобов`язати відповідача виконати пункти 6, 7 та 8 резолютивної частини Рішення № 551-р. У подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог (у зв`язку зі сплатою відповідачем залишку суми штрафу 131 199 450 грн.) і просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 431 199 450 грн. та зобов`язати відповідача виконати пункти 6, 7 та 8 Рішення № 551-р. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 провадження у даній справі в частині зобов`язання відповідача виконати пункти 6, 7 та 8 резолютивної частини Рішення № 551-р закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у зв`язку з відсутністю предмета спору. Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.12.2020: позов АМК задоволено частково; з Товариства у доход загального фонду державного бюджету України стягнуто пеню в сумі 41 327 826,75 грн.; вирішено питання про розподіл судових витрат; у решті позовних вимог відмовлено. Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 апеляційну скаргу АМК залишено без задоволення, а згадану ухвалу місцевого господарського суду без змін. Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2021: апеляційну скаргу АМК задоволено частково; рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2020 в даній справі змінено з викладенням пунктів 2, 3 його резолютивної частини в редакції, згідно з якою: стягнуто з Товариства у доход загального фонду державного бюджету України пеню в сумі 72 815 694,75 грн.; стягнуто з Товариства на користь АМК 225 557,41 грн. судового збору. Також стягнуто з Товариства на користь АМК 174 250,98 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Постановою Верховного Суду від 01.06.2021 касаційну скаргу Антимонопольного комітету України залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 у справі № 916/2229/18 без змін. Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2021 закрито касаційне провадження за касаційними скаргами Антимонопольного комітету України та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» на рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2020 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 у справі № 916/2229/18. 08.09.2023 від Антимонопольного комітету України до Господарського суду Одеської області надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 по справі № 916/2229/18. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 в задоволенні заяви Антимонопольного комітету України за вх. № 2-1337 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 по справі № 916/2229/18 відмовлено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 по справі №916/2229/18 залишено в силі. Суд першої інстанції зазначив, що обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказав, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2018 закрито провадження у справі № 916/2229/18 за позовом Комітету до ТОВ «ТЕДІС Україна», в частині зобов`язання Товариства виконати Рішення № 551-р, виконати пункти 6, 7, 8 резолютивної частини Рішення № 551-р. Закриваючи провадження у справі № 916/2229/18 Господарський суд Одеської області зазначив, що «...РОЗГЛЯНУВШИ матеріали справи, СУД встановив, шо відповідачем повністю виконані вимоги Антимонопольного комітету України про зобов`язання виконати пункти б. 7. 8 резолютивної частини Рішення №551-р.. що підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» від 15 жовтня 2020 року № 1273/ГО/ЮД до позивача...». Законність Ухвали Господарського суду Одеської області від 15.12.2018 року у справі № 916/2229/18 була перевірена Південно-західним апеляційним господарським судом і підтверджена Постановою цього суду від 19.03.2021 року та Верховним Судом і підтверджена Постановою КГС ВС від 01.06.2021 року. Касаційний господарський суд своєю Постановою від 01.06.2021 року у справі № 916/2229/18 в пункті 21 зробив висновок про те що - «

21. Попередніми судовими інстанціями на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та дослідження поданих у ній доказів, з урахуванням наведених положень ГПК України, з`ясовано факт виконання Товариством пунктів 6, 7, 8 Рішення № 551-р, а відтак - і відсутність предмета спору у справі в даній частині й відповідно, наявність підстави для закриття провадження у справі в тій же частині. Доводи касаційної скарги (АМКУ) відповідних висновків судів не спростовують.» Отже, обставини встановлені в Постанові Північного апеляційного господарського суду 16.03.2023 по справі №910/8122/21 відповідно до пункту 1 частини 4 статті 320 ГПКУ не є підставою для перегляду Ухвали ГСОО від 15.12.2020 у справі № 916/2229/18. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що заява АМКУ від 04.09.2023 про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 за нововиявленими обставинами не містить належних обставин, які можуть вважатися нововиявленими у розрізі відсутності зазначених обставин. Аргументи учасників справи. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №916/2229/18. Апелянт вказав, що факти систематичного постачання товару, не в повному обсязі заявленого, зокрема, ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна» обсягу сигарет та відсутність прозорого та економічно обґрунтованого механізму ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет існували на момент винесення ухвали господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у справі № 916/2229/18, проте не були відомі суду першої інстанції. Таким чином, обставини встановлені в постанові Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі № 910/8122/21 є нововиявленими та спростовують висновки Господарського суду Одеської області. Апелянт зазначив, що дані обставини безпосередньо пов`язані з первісними позовними вимогами Комітету у справі № 916/2229/18. Тому на думку апелянта зазначене спростовує висновок суду першої інстанції про те, що встановлені в постанові Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі № 910/8122/21 обставини не стосуються позовних вимог Комітету. Апелянт вказує, що Господарський суд Одеської області ототожнює оскарження судового рішення та його перегляд за нововиявленими обставинами. Проте, Комітет не оскаржує ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 року у справі № 916/2229/18 в порядку, визначеному Главою 1 та 2 Розділу IV ГПК України, а звернувся в порядку, визначеному Главою 3 цього розділу ГПК України, що є самостійною та особливою процедурою перегляду судового рішення, яке набрало законної сили. В даному випадку наявні виняткові обставини для відхилення від принципу правової (юридичної) визначеності, що відповідає вимогам ГПК України, а саме на момент прийняття ухвали Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 року у справі № 916/2229/18 існували обставини, які не були відомі суду першої інстанції та які спростовують його висновки. Керуючись викладеним вище, апелянт просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 у справі № 916/2229/18 скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву Антимонопольного комітету України про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 про закриття провадження у справі № 916/2229/18 за нововиявленими обставинами задовольнити. Скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 про закриття провадження у справі № 916/2229/18 за позовом Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» в частині: - зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» (просп. Шевченка, 4-А, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 30622532) виконати пункт 6 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 16.12.2016 № 551-р, а саме: усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (в тому числі розробити та застосовувати прозорий та економічно обґрунтований механізм ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет, - зобов`язати С (просп. Шевченка, 4-А, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 30622532), виконати пункт 8 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 16.12.2016 № 551- р, а саме: усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення обмежень замовлених покупцями обсягів сигарет, та умов, що їм сприяють. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Антимонопольного комітету України в цій частині задовольнити. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу. До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» надійшов відзив на апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №916/2229/18. Відповідач зазначив, що АМКУ під час розгляду справи №910/8122/21 не виходив за межі доказової бази, наведеної їм чи у справі № 126-26.13/104-18, чи у справі 916/2229/18. Тобто, всі докази, які були використані АМКУ у справі № 910/8122/21, були відомі йому не пізніше 05.03.2021, або за 2,5 року до подання заяви про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 15.12.2020. Ця ж ситуація стосується і звинувачень ТОВ «ТЕДІС Україна» в неусуненні причин, що сприяють вчиненню порушень. При цьому, АМКУ не спромігся встановити ні в рішенні 551-р, ні в рішенні 151-р, а які саме причини мало усунути Товариство. Відповідач посилається на те, що судовими рішеннями у справі № 916/2229/18, що набрали законної сили, встановлено, що АМКУ не має доказів невиконання ТОВ ««ТЕДІС Україна» Рішення № 551-р не тільки станом на 15.12.2020 року - дату прийняття Ухвали, що переглядається, але й станом на 17.03.2021 - дату прийняття рішення у даній справі. З наведеної вище інформації випливає, що за відсутності нової інформації у АМКУ про невиконання ТОВ «ТЕДІС Україна» рішення № 551-р постанова Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 прийнята шляхом переоцінки доказів, наведених у справі Комітету № 126-26.13/104-18. Відповідач також вказав, що у справі № 910/8122/21 до суду апеляційної інстанції нові докази не подавались. Отже, Постанова Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №910/8122/21 прийнята на підставі тих самих доказів, що і рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022, яким позов Товариства було задоволено повністю. Тобто, всі матеріали справи №910/8122/21 були відомі АМКУ щонайменше з дати прийняття ухвали про закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду у справі №910/8122/21, а це 14.12.2021. Керуючись викладеним вище, відповідач просить відмовити в задоволенні заяви Антимонопольного комітету України за вх. № 2-1337 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 по справі № 916/2229/18, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 по справі №916/2229/18 залишити в силі. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/2229/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023. На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/2229/18 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами по справі №916/2229/18 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2229/18 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. 19.12.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2229/18. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами по справі №916/2229/18; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 15.01.2024; призначено справу № 916/2229/18 до розгляду у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на 01 лютого 2024 року о 10:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 відкладено розгляд справи №916/2229/18 на 15 лютого 2024 року о 12:30. 15.02.2024 у судовому засіданні прийняли участь представник Антимонопольного комітету України Данилов К.О. та представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» - адвокат Волкова М.Ю. 14.02.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» про зупинення провадження у справі №916/2229/18. Дане клопотання обґрунтовано тим, що постанова Північного апеляційного господарського суду 16.03.2023 по справі №910/8122/21 переглядається за нововиявленими обставинами. Розглянувши дане клопотання, колегія суддів відмовила у його задоволенні (ухвала у протокольній формі) з огляду на наступне. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. У даному випадку, апелянт не навів обставин неможливості розгляду апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №916/2229/18 до перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду 16.03.2023 по справі №910/8122/21 за нововиявленими обставинами. Фактичні обставини, встановлені судом. У вересні 2018 року Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» штрафів на загальну суму у розмірі 131 382 650 гривень, пені на загальну суму у розмірі 431 199 450 гривень та зобов`язання виконати Рішення № 551-р. У подальшому позивач змінив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача штраф у сумі 131 199 450 грн., пеню в сумі 431 199 450 грн. та зобов`язати відповідача виконати пункти 6, 7 та 8 резолютивної частини Рішення № 551-р. У подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог (у зв`язку зі сплатою відповідачем залишку суми штрафу 131 199 450 грн.) і просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 431 199 450 грн. та зобов`язати відповідача виконати пункти 6, 7 та 8 Рішення № 551-р, а саме: - пункт 6 усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (в тому числі розробити та застосовувати прозорий та економічно обгрунтований механізм ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет; - виконати пункт 7 - щомісячно протягом трьох років з дані отримання рішення Антимонопольного комітету України від 16.12.2016 № 551-р направляти на електронну адресу Антимонопольного комітету України (zvit@amcu.gov.ua) інформацію у форматі EXCEL (за формою, що є додатком 2 до цього рішення) стосовно 10 (десяти) найбільших за обсягами реалізації артикулів, ціни закупівлі та реалізації сигарет, встановлені: у власній роздрібній мережі, для суб`єктів господарювання, що мають ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, для суб`єктів господарювання, що мають ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами; - виконати пункт 8 - усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення обмежень замовлених покупцями обсягів сигарет, та умов, що їм сприяють. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 провадження у даній справі в частині зобов`язання відповідача виконати пункти 6, 7 та 8 резолютивної частини Рішення № 551-р закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у зв`язку з відсутністю предмета спору. Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач добровільно виконані відповідачем в повному обсязі пункти 6, 7 та 8 резолютивної частини Рішення № 551-р. Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.12.2020: позов АМК задоволено частково; з Товариства у доход загального фонду державного бюджету України стягнуто пеню в сумі 41 327 826,75 грн.; вирішено питання про розподіл судових витрат; у решті позовних вимог відмовлено. Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у справі 916/2229/18 залишено без змін. Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2021: апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України задоволено частково; рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2020 в даній справі змінено з викладенням пунктів 2, 3 його резолютивної частини в редакції, згідно з якою: стягнуто з Товариства у доход загального фонду державного бюджету України пеню в сумі 72 815 694,75 грн.; стягнуто з Товариства на користь АМК 225 557,41 грн. судового збору. Також стягнуто з Товариства на користь АМК 174 250,98 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Постановою Верховного Суду від 01.06.2021 касаційну скаргу Антимонопольного комітету України залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 у справі № 916/2229/18 без змін. Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2021 закрито касаційне провадження за касаційними скаргами Антимонопольного комітету України та товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» на рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2020 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 у справі № 916/2229/18. 08.09.2023 від Антимонопольного комітету України до Господарського суду Одеської області надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 по справі № 916/2229/18. Обґрунтовуючи дану заяву, АМКУ стверджував, що Північний апеляційний господарський суд у постанові від 16.03.2023 у справі 910/8122/21 встановив факт виконання ТОВ «ТЕДІС Україна» Рішення № 551-р не в повному обсязі, що є нововиявленими обставинами у справі Господарського суду Одеської області № 916/2229/18. Таким чином на думку заявника, ТОВ «ТЕДІС Україна» зобов`язано виконати пункти 6 та 8 резолютивної частини Рішення № 551-р в силу вимог статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Мотивувальна частина. Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав. Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Постановою від 04.11.2019 в рамках справи№ 910/4521/14, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дослідив питання щодо особливостей перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Аналогічні правові висновки висловлено Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 1510/2-1411/11. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" N69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" N 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише за для нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011). Процесуальними нормами не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі, отже суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення. У даному випадку, апелянт посилається на те, що нововиявленою обставиною є не подія у вигляді рішення - постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/8122/21 від 16.03.2023, а обставина, яка цим рішенням встановлена. Зокрема, Північний апеляційний господарський суд відмовляючи ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» у задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення від 17.03.2021 № 151-р, у постанові від 16.03.2023 у справі 910/8122/21 встановив, що «... Рішенням суду першої інстанції не надано оцінки доводам Антимонопольного комітету України щодо пункту 6 резолютивної частини рішення № 551-р не в повному обсязі. Висновок про те, що єдиними показниками, обгрунтованість (необгрунтованість) яких визначена в рішенні № 551-р із застосуванням порівняльного аналізу, є середні торговельні надбавки позивача і його контрагентів, - не відповідає дійсності. Вимога припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є законною, обгрунтованою, та такою, що не мас обмежуватися лише оцінкою однієї складової порушення. Суд першої інстанції не оцінив відсутність прозорого механізму ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет. Зміна товариством торговельної надбавки не підміняла необхідність розроблення та застосування прозорого та економічно обґрунтованого механізму ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет. Наведені обставини не досліджувались судом, про що свідчить мотивувальна частина оскаржуваного рішення. Пункт 7 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України №551-р також не в повному обсязі виконаний позивачем, оскільки в періоди 01.06.2017- 15.06.2017, 10.02.2018-15.02.2018, 20.06.2018-11.10.2018 та 11.09.2020-10.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» не направиш на електронну адресу Антимонопольного комітету України у форматі EXCEL відповідні звіти. Пункт 8 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України №551-р позивачем належним чином не викопаний, оскільки встановлено систематичне постачання товару не в повному обсязі заявленого обсягу сигарет. Судом першої інстанції не досліджено причини недопоставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» товарів його контрагентам; ТОВ «Тедіс Україна» не було надано жодних підтверджуючих документів, що свідчачи б про наявність об`єктивних факторів, що призвели до виконання замовлень наведених у пунктах 142, 43, 147 Рішення не в повному обсязі, у зв`язку з чим рішення суду ґрунтується на припущенні щодо існування об`єктивних факторів...». У Постанові Верховного суду від 02.07.2023 у справі № 922/3388/15 вказано: «...Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норма права в іншій справі...» Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.» (п. 13 ухвали від 30.08.2023 у справі №910/5726/21). У тексті Постанови Верховного суду від 02.07.2023 у справі № 922/3388/15 зазначено: «...Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі «Праведная проти Росії» від 18 листопада 2004 року)... ». Закриваючи провадження у справі № 916/2229/18 Господарський суд Одеської області зазначив, що «...розглянувши матеріали справи, суд встановив, шо відповідачем повністю виконані вимоги Антимонопольного комітету України про зобов`язання виконати пункти б. 7. 8 резолютивної частини Рішення №551-р. що підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» від 15 жовтня 2020 року № 1273/ГО/ЮД до позивача...». Дослідивши лист Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» від 15 жовтня 2020 року № 1273/ГО/ЮД до Антимонопольного комітету України, колегія суддів встановила, що відповідач в даному листі зазначив про повне виконання рішення №551-р. Зокрема, відповідач зазначив про виконання ним вимог пункту 6 резолютивної частини рішення №551-р з посиланням на: 1) зовнішні фактори, що впливають на ціноутворення на тютюнові вироби в Україні, 2) системні (операційні) фактори на ціноутворення, 3) основи механізму ціноутворення, 4) порядок встановлення відпускних цін, 5) чинники, які впливають на формування відпускних цін, 6) зміни у системі ціноутворення. Крім того, в даному листі детально викладено інформацію щодо виконання ТОВ «ТЕДІС Україна» пунктів 7, 8 резолютивної частини рішення №551-р. До даного листа було додано наступні додатки: 1) копію Вимоги ДБР від 08.10.2019 №01-16642, 2) копію листа ОВПП ДФС від 08.05.2018 №19800/10/28-10-49-08, 3) копію листа ОВПП ДФС від 17.04.2018 №16913/10/28-10-49-08, 4) копію листа ОВПП ДПС України від 14.05.2020 №18027/10/28-10-53-06, 5) копію листа ОВПП ДПС України від 07.04.2020 №14250/10/28-10-53-06, 6) копію Наказу №430-ОД від 29.08.2019 «про затвердження нормативних документів», 7) копію програми «Знай свого контрагента», 8) копію Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2014 рік (форма 2), 9) копію Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2019 рік (форма 2), 10) платіжне доручення №158 від 26.04.2017, платіжне доручення №4726 від 13.05.2017, платіжне доручення №977 від 01.06.2017, платіжне доручення №1266 від 11.09.2020. На підтвердження направлення даного листа з додатками на адресу АМКУ відповідач надав фіскальний чек від 16.10.2020 про направлення поштового відправлення №0101909742154 та опис вкладення до нього. З огляду на викладене вище, позивач міг надати свої заперечення, докази на спростування листа Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» від 15 жовтня 2020 року № 1273/ГО/ЮД у період з 16 жовтня 2020 року і до 15 грудня 2020 року. Однак, жодних заперечень чи доказів на спростування обставин, викладених у даному листі, АМКУ під час розгляду справи №916/2229/18 не надав. Крім того, в ухвалі Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у справі № 916/2229/18 зазначено: "15.12.2020 у судовому засіданні представник Антимонопольного комітету України підтвердив ствердження відповідача, щодо добровільного виконання у повному обсязі вищезазначених зобов`язань." Законність ухвали Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у справі № 916/2229/18 була перевірена Південно-західним апеляційним господарським судом і підтверджена Постановою цього суду від 19.03.2021 та Верховним Судом і підтверджена Постановою КГС ВС від 01.06.2021. Касаційний господарський суд своєю Постановою від 01.06.2021 у справі № 916/2229/18 в пункті 21 зробив висновок про те що - «

21. Попередніми судовими інстанціями на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та дослідження поданих у ній доказів, з урахуванням наведених положень ГПК України, з`ясовано факт виконання Товариством пунктів 6, 7, 8 Рішення № 551-р, а відтак - і відсутність предмета спору у справі в даній частині й відповідно, наявність підстави для закриття провадження у справі в тій же частині. Доводи касаційної скарги (АМКУ) відповідних висновків судів не спростовують.» Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (Ухвала від 30.08.2023 у справі №910/5726/21). В той же час, в межах справі №910/8122/21 фактично відбулася переоцінка тих самих доказів та обставин, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи №916/2229/18. Апелянт в свою чергу не вказав, які самі докази та обставини не були оцінені Господарським судом Одеської області під час розгляду справи №916/2229/18 та чому, такі докази чи обставини не були ним надані до суду першої інстанції під час розгляду справи №916/2229/18. Виходячи з положень п. 4 ч. 1 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, тому переоцінка іншим судом обставин по справі №916/2229/18Ю надана під час розгляду справи №910/8122/21, не може вважатися нововиявленою обставиною та відповідно бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що обставини, встановлені в Постанові Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №910/8122/21 відповідно до пункту 1 частини 4 статті 320 ГПКУ, не є підставою для перегляду ухвали Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у справі № 916/2229/18 за нововиявленими обставинами. Крім того, заява апелянта про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у справі № 916/2229/18 за нововиявленими обставинами не містить інших належних обставин, які можуть вважатися нововиявленими. З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відмовити у задоволені заяви Антимонопольному комітету України про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 по справі № 916/2229/18. Доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність оскаржуваної ухвали, прийнятої судом першої інстанції. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). Висновки апеляційного господарського суду. Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Будь-яких підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №916/2229/18, за результатами її апеляційного перегляду, колегією суддів не встановлено. За вказаних обставин оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №916/2229/18 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта. Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №916/2229/18 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №916/2229/18 залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 20.02.2024. Головуючий К.В. Богатир Судді: Л.В. Поліщук С.В. Таран

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»