Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/14631/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 лютого 2024 р.Справа № 520/14631/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І.) від 05.09.2023 року по справі № 520/14631/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Харківській області, Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, виплату коштів, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив: визнати наказ УСБУ в Харківській області від 05.04.2023 № 66д про скасування допуску до державної таємниці за формою 2 ОСОБА_1 - незаконним та скасувати його; скасувати наказ Начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про припинення доступу до державної таємниці ОСОБА_1 № 113 від 17.04.2023 року; поновити ОСОБА_1 , на посаді наукового співробітника науково-дослідної лабораторії льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; стягнути з Управління СБ України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з отриманням правової допомоги у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень; зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба виплатити неотриману надбавку за допуск до державної таємниці з 17.04.2023 року. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказ УСБУ в Харківській області від 05.04.2023 №66д про скасування допуску до державної таємниці за формою 2 ОСОБА_1 та наказ Начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про скасування доступу до державної таємниці ОСОБА_1 № 113 від 17.04.2023 року, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року по справі № 520/14631/23 позовні вимоги залишено без задоволення. Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Відповідачі відзив на апеляційну скаргу не подали. Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В судовому засіданні позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Представники другого відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників другого відповідача у судовому засіданні, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач обіймав посаду наукового співробітника у науково-дослідній лабораторії льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Згідно запису № 392 у книзі обліку печаток і штампів Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба 02.05.2019 року підполковник ОСОБА_1 отримав особисту номерну металеву печатку № 48, про що свідчить його власноручний підпис. Начальник льотного факультету рапортом від 24.01.2023 року доповів начальнику університету, що встановлено факт відсутності особистої металевої печатки у підполковника ОСОБА_1 , старшого наукового співробітника науково-дослідної лабораторії льотного факультету. На підставі вказаного рапорту, начальником Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба видано наказ від 25 січня 2023 року № 140 про призначення службового розслідування за фактом втрати особистої металевої печатки підполковником ОСОБА_1 . Згідно акту про результати службового розслідування від 22.02.2023 року запропоновано за неналежне ставлення до збереження військового майна, порушення вимог абзацу 5 статті 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, а саме: знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, за відсутність доповіді про втрату особистих номерних металевих печаток, порушення вимог абзацу 19 пункту 116 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939дск (зі змінами), а саме: повідомляти негайно начальнику РСО та керівнику структурного підрозділу про факти витоку секретної інформації, фактичну відсутність секретних документів (окремих аркушів), виробів, посвідчень, перепусток, ключів від режимних приміщень, сейфів (металевих шаф), особистих номерних металевих печаток, підполковника ОСОБА_2 притягнути до дисциплінарної відповідальності відповідно до розділу 3 статті 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ. Враховуючи раніше накладені дисциплінарні та адміністративні стягнення, за систематичні порушення законодавства в сфері охорони державної таємниці порушити питання перед Управлінням Служби Безпеки України в Харківській області щодо скасування підполковнику ОСОБА_3 допуску до державної таємниці, для прийняття відповідного рішення надати матеріали даного службового розслідування до Управління Служби безпеки України в Харківській обл. На підставі акту службового розслідування начальником Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба винесено наказ від 27.02.2023 року № 150 про результати розслідування за фактом втрати особистих металевих печаток згідно з яким, зокрема науковому співробітнику науково-дослідної лабораторії льотного факультету підполковнику ОСОБА_3 за необережне ставлення до збереження речей, які йому видані в тимчасове використання оголошено зауваження. Враховуючи раніше накладені дисциплінарні та адміністративні стягнення, за систематичні порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці вирішено порушити питання перед Управлінням Служби безпеки України в Харківській області щодо скасування підполковнику ОСОБА_3 допуску до державної таємниці, для прийняття відповідного рішення надати матеріали даного службового розслідування до Управління Служби Безпеки України в Харківській області. Листом 1 відділу 5 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 08.03.2023 р. № 17/5/1 - 862 нт на адресу Управління СБ України в Харківській області направлені матеріали службового розслідування проведеного в ХНУПС ім. І. Кожедуба за фактом втрати особистих металевих печаток. Запропоновано розглянути питання щодо скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці. Управлінням СБ України в Харківській області складено розпорядження від 05.04.2023 р. № 66д про скасування допуску до державної таємниці за формою 2 ОСОБА_1 науковому співробітнику науково-дослідної лабораторії льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. 17 квітня 2023 року на адресу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба надійшло повідомлення Управління Служби безпеки України в Харківській області №70/26-3404дск від 07.04.2023 про скасування позивачу допуску до державної таємниці. На підставі зазначеного повідомлення, наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 17 квітня 2023 року № 113 підполковнику ОСОБА_1 , науковому співробітнику науково-дослідної лабораторії льотного факультету з 17 квітня 2023 року припинено доступ до державної таємниці у зв`язку із скасуванням допуску до державної таємниці та припинено виплату грошової надбавки. Наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по особовому складу) від 19 квітня 2023 року № 30 відповідно до підпункту 8 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України підполковника ОСОБА_1 , наукового співробітника науково-дослідної лабораторії льотного факультету, якому скасовано допуск до державної таємниці, увільнено від займаної посади і зараховано в розпорядження начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з 19 квітня 2023 року. Не погодившись з виданими відповідачами наказами, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що у спірних правовідносинах відповідачами не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено. В доводах апеляційної скарги позивач по справі посилається на те, що розглядаючи законність наказу УСБУ в Харківській області від 05.04.2023 року № 66 про скасування допуску до державної таємниці за формою 2 ОСОБА_1 суд не звернув уваги на те, що позивач з початку збройної агресії росії жодного разу не виносив отримані документи з обмеженим доступом за межі РСО. Тобто, не було жодних умов при яких можливо було залишення їх без нагляду та створення умов при яких сторонні особи могли заволодіти інформацією з обмеженим доступом. Вказує, що суд не звернув увагу, що всі попередні випадки притягнення позивача до адміністративної та дисциплінарної відповідальності досягли своєї мети та були вичерпані. За втрату металевої печатки до позивача було застосоване саме м`яке дисциплінарне покарання зауваження. Разом з цим, рішення УСБУ в Харківській області призвело до негативних наслідків для позивача. На підставі зазначеного рішення позивач був усунений з посади, а потім переведений на посаду, яка не відповідає його ВОС та військовому званню. Наслідком цих дій стало приниження честі і гідності позивача та суттєве зменшення розміру його пенсії після звільнення в майбутньому. Наполягає на тому, що сам по собі факт втрати металевої печатки став формальним приводом для скасування позивачу форми допуску до державної таємниці. Але судом не проаналізовано чи призвело це до розголошення відомостей, які містять державну таємницю, чи могли виникнути умови для розголошення відомостей, які містять державну таємницю конкретно у випадку з позивачем, оскільки останній не має у своєму користуванні кабінету, валізи, папки або іншого сховища для носіїв інформації які містять державну таємницю. Також посилається на те, що наслідком обставин які розглядались судом стало усунення позивача від займаної посади наукового співробітника науково-дослідної лабораторії льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та переведення його в подальшому без його згоди на посаду з меншим посадовим окладом та штатно-посадовою категорією, яка не відповідає його ВОС (військова облікова спеціальність). Зазначив, що суд взагалі не розглядав законність такого переведення, хоча такі дії суперечать «Положенню про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008. Також посилається на те, що судом не перевірено, чи неможливо було виконання обов`язків за посадою наукового співробітника науково-дослідної лабораторії льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба позивачем без допуску до державної таємниці, оскільки на думку позивача, відсутність допуску не тягне за собою неспроможність виконувати обов`язки за посадою. Крім того вказує, що судом не перевірено чи дотримано було з точки зору матеріального права процедури переведення з однієї посади на нижчу, без згоди військовослужбовця та чи не є це порушенням контракту з боку Міністерства оборони України по відношенню до військовослужбовця. Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII). Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. В особливий період військовослужбовці проходять військову службу в порядку, передбаченому цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, що визначають порядок проходження військової служби в особливий період (п. 305 Положення). Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут). Згідно з преамбулою якого, цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями. Аналіз наведених норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що Дисциплінарний статут поширює свою дію на військовослужбовців, зокрема і на позивача у справі. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України (ст. 1 Дисциплінарного статуту). Статтею 2 Дисциплінарного статуту встановлено, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів (ст. 4 Дисциплінарного статуту). Як встановлено ч. ч. 1, 3, 4, 5 ст. 5 Дисциплінарного статуту, за стан дисципліни у військовому з`єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення . Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків. Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов`язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни. Кожний військовослужбовець зобов`язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни. Згідно з ч. 1 ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. Відповідно до ст. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (ч. 7 ст. 85 Дисциплінарного статуту). Судовим розглядом встановлено, що під час проведення службового розслідування встановлено, що позивач допустив втрату особистої металевої печатки та про факт втрати не доповів безпосередньому начальнику. Так, згідно наданих 17.02.2023 року позивачем пояснень, 26.02.2022 р. в районі Північної Салтівки, позивач був затриманий начальником науково-дослідної лабораторії льотного факультету ХНУПС ім. І. Кожедуба ОСОБА_4 та спільно з представниками підрозділу «Азов» доставлений до ХНУПС ім. І. Кожедуба. Під час його транспортування військовими особами, які попередньо під час затримання зв`язали ОСОБА_1 руки, останній відчув руки вказаних військових осіб у своїх кишенях. Після прибуття до гауптвахти Військової служби правопорядку, під час здавання особистих речей, виявив відсутність зв`язки ключів на якій знаходилась печатка №

48. Про вказаний випадок доповів у квітні 2022 року. Проте, позивач не надав доказів того, що він звертався з відповідним рапортом щодо факту відсутності особистої номерної металевої печатки. При цьому, відповідно до наданих 17.02.2023 р. пояснень начальника науково-дослідної лабораторії льотного факультету ХНУПС ім. І. Кожедуба підполковника ОСОБА_4 усної чи письмової доповіді стосовно факту втрати ОСОБА_1 металевої печатки, здійснено не було. Згідно наданих 17.02.2023 року пояснень начальника служби охорони державної таємниці ХНУПС ім. І. Кожедуба ОСОБА_5 усної чи письмової доповіді стосовно факту втрати ОСОБА_1 металевої печатки, здійснено не було. За таких обставин, матеріалами службового розслідування підтверджено те, що позивач допустив втрату особистої металевої печатки та про факт втрати не доповів у визначеному порядку. Згідно зі ст. 28 Закону України «Про державну таємницю» громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов`язаний: виконувати вимоги режиму секретності; повідомляти посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю» у наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено також у разі невиконання громадянином обов`язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше. Згідно з п. 116 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939дск громадянин, якому надано допуск і доступ до державної таємниці, зобов`язаний повідомляти негайно начальнику РСО та керівнику структурного підрозділу про факти витоку секретної інформації, фактичну відсутність секретних документів (окремих аркушів), виробів, посвідчень, перепусток, ключів від режимних приміщень, сейфів (металевих шаф), особистих номерних металевих печаток. За таких обставин, особа, якій надано допуск до державної таємниці, зобов`язана повідомляти негайно начальнику РСО та керівнику структурного підрозділу про факти витоку секретної інформації, фактичну відсутність секретних документів (окремих аркушів), виробів, посвідчень, перепусток, ключів від режимних приміщень, сейфів (металевих шаф), особистих номерних металевих печаток. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що суд не звернув уваги на те, що позивач з початку збройної агресії росії жодного разу не виносив отримані документи з обмеженим доступом за межі РСО та не було жодних умов при яких можливо було залишення їх без нагляду та створення умов при яких сторонні особи могли заволодіти інформацією з обмеженим доступом, оскільки порушення вимог чинного законодавства в межах спірних правовідносин пов`язується саме фактом втрати особистої номерної металевої печатки та не повідомлення про цю обставину начальника РСО та керівника структурного підрозділу, негайно після виявлення такого факту. Тобто, настання можливих негативних наслідків, у цьому випадку не обов`язковою обставиною. Щодо доводів апелянта про те, що наслідком обставин які розглядались судом стало усунення позивача від займаної посади наукового співробітника науково-дослідної лабораторії льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та переведення його в подальшому без його згоди на посаду з меншим посадовим окладом та штатно-посадовою категорією, яка не відповідає його ВОС (військова облікова спеціальність), а суд першої інстанції взагалі не розглядав законність такого переведення, хоча такі дії суперечать «Положенню про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, колегія суддів зазначає, що дії другого відповідача щодо переведення позивача на іншу (нижчу посаду) не є предметом спору у цій справі, а тому ці доводи є безпідставними. З цих же підстав суд апеляційної інстанції відхиляє і доводи позивача щодо того, що судом першої інстанції не перевірено чи дотримано було з точки зору матеріального права процедури переведення з однієї посади на нижчу, без згоди військовослужбовця та чи не є це порушенням контракту з боку Міністерства оборони України по відношенню до військовослужбовця, оскільки це питання також не є предметом спору у цій справі і Міністерство оборони України в якості співвідповідача у цій справі не залучалося. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну таємницю» скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. Верховний Суд в постанові від 23 грудня 2020 року по справі № 420/7243/19 зазначив, що невиконання або неналежне виконання обов`язків щодо збереження державної таємниці повинно мати наслідки, у першу чергу, вирішення питання про скасування особі, яка допустила такі дії чи бездіяльність, раніше наданого допуску до державної таємниці, та лише в другу чергу в залежності від тяжкості вчиненого - вирішення питання щодо притягнення до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності зазначеної особи. Верховний Суд в постанові від 20 травня 2021 року по справі № 460/3753/19 зазначив, що скасування громадянину допуску до державної таємниці як захід запобігання вчинення ним порушень вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці доцільно застосовувати тоді, коли профілактичні, дисциплінарні та інші заходи адміністративного впливу (проведення профілактичних бесід, накладення дисциплінарних стягнень, притягнення до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене статтею 212-2 КУпАП України) не досягли своєї мети. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів). Згідно зі ст. 91 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість притягнення до дисциплінарної відповідальності безпосередньо винних осіб. Як було встановлено під час розгляду справи в суді першої інстанції, згідно даних службової картки позивача, останнього 26.07.2021 року за порушення вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці наказом ХНУПС ім. І. Кожедуба притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді "попередження про неповну службову відповідальність". Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.10.2020 року по справі № 638/12771/20 ОСОБА_1 визнано винним, у вчинені правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці. Так, Управлінням СБ України в Харківській області складено розпорядження від 05.04.2023 р. № 66д про скасування допуску до державної таємниці за формою 2 ОСОБА_1 науковому співробітнику науково-дослідної лабораторії льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 17 квітня 2023 року № 113 підполковнику ОСОБА_1 , науковому співробітнику науково-дослідної лабораторії льотного факультету з 17 квітня 2023 року припинено доступ до державної таємниці у зв`язку із скасуванням допуску до державної таємниці та припинено виплату грошової надбавки. В свою чергу, начальником Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба також винесено наказ від 27.02.2023 року № 150 про результати розслідування за фактом втрати особистих металевих печаток згідно з яким, зокрема науковому співробітнику науково-дослідної лабораторії льотного факультету підполковнику ОСОБА_3 за необережне ставлення до збереження речей, які йому видані в тимчасове використання оголошено зауваження та вирішено порушити питання перед Управлінням Служби безпеки України в Харківській області щодо скасування підполковнику ОСОБА_3 допуску до державної таємниці. У зв`язку з цим, Управлінням СБ України в Харківській області складено розпорядження від 05.04.2023 р. № 66д про скасування допуску до державної таємниці за формою 2 ОСОБА_1 науковому співробітнику науково-дослідної лабораторії льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, а 17.04.2023 р. на адресу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба надійшло повідомлення Управління Служби безпеки України в Харківській області № 70/26-3404дск від 07.04.2023 р. про скасування позивачу допуску до державної таємниці. На підставі зазначеного повідомлення, наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частині) від 17.04.2023 р. № 113 підполковнику ОСОБА_1 , науковому співробітнику науково-дослідної лабораторії льотного факультету з 17.04.2023 р. припинено доступ до державної таємниці у зв`язку із скасуванням допуску до державної таємниці та припинено виплату грошової надбавки. Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну таємницю» скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. Як було правильно встановлено судом першої інстанції, застосоване до позивача скасування доступу до державної таємниці, припинення доступу до державної таємниці та, відповідно, припинення виплати грошової надбавки, не є різновидами дисциплінарної відповідальності, а є сукупністю передбачених законодавством заходів, які застосовуються органами Служби безпеки України та Університетом у разі виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону України «Про державну таємницю». На підставі цього, наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по особовому складу) від 19.04.2023 р. № 30 відповідно до підпункту 8 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України підполковника ОСОБА_1 , наукового співробітника науково - дослідної лабораторії льотного факультету, якому скасовано допуск до державної таємниці, увільнено від займаної посади і зараховано в розпорядження начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з 19 квітня 2023 року. Враховуючи наведені вище обставини, а також те, що під став розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачами процедури притягнення позивача до відповідальності, а встановлені в ході службового розслідування обставини знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які виявилися в тому, що судом, ухвалою від 24 липня 2023 року, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін по справі, а також на те, що судом першої інстанції порушено право позивача на ознайомлення з матеріалами справи, передбаченого п. 1 ч. 3 ст. 44 КАС України, колегія суддів вказані доводи відхиляє, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 по справі №520/14631/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 19.02.2024 року