Постанова 4809 № 399/476/22

ПОСТАНОВА Іменем України 25 січня 2024 року м. Кропивницький справа № 399/476/22 провадження № 22-ц/4809/220/24 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І., секретар судового засідання Діманова Н. І., учасники справи: позивач - Кіровоградська обласна прокуратура, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, відповідачі - Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», третя особа - Державне підприємство «Конярство України», розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 серпня 2023 року у складі головуючого судді Лях М. М. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. 06.08.2022 заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури О. Нестерова в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області звернулася до суду з позовом до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне підприємство «Конярство України», в якому просила визнати недійсними рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області №860 від 15.06.2021 в частині включення до переліку земельних ділянок, що передаються із державної власності в комунальну, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614 та рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області № 1521 від 26.07.2021, яким передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, скасувати державну реєстрацію речового права - права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, що здійснена державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області (колишня назва Кіровоградська районна державна адміністрація) 06.08.2021, на підставі рішення Онуфріївської селищної ради №1521 від 26.07.2021, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 43402057, припинивши речове право - право власності земельної ділянки, визнати недійсним договір оренди б/н від 17.02.2022, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», про передачу у користування земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, що здійснена державним реєстратором Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області 27.05.2022, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 46948551, припинивши інше речове право - право оренди земельної ділянки та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Позовні вимоги мотивовано тим, що Кіровоградською обласною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави під час використання земель державної форми власності, які перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Конярство України». Так, у вересні 2021 року до Кіровоградської обласної прокуратури надійшла інформація Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, за якою виявлено порушення в діяльності Онуфріївської селищної ради, а саме, реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку та подальша передача у приватну власність, всупереч її належності до державної форми власності та перебування у постійному користуванні ДП «Конярство» України». Реєстрація права комунальної власності за Онуфріївською селищною радою відбулась на підставі рішення № 860 від 15.06.2021. Державний реєстратор Онуфріївської селищної ради за заявами селищної ради 23.06.2021 зареєстрував право комунальної власності на земельну ділянку на підставі пункту 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України № 1423-ІХ від 28.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», згідно з яким не вважаються землями комунальної власності територіальних громад землі державної власності, що використовуються державними підприємствами на праві постійного користування. В подальшому Онуфріївська селищна рада рішенням № 1521 від 26.07.2021 передала безоплатно у власність ОСОБА_1 (в самому тексті рішення вказано ОСОБА_1 ) земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Онуфріївської селищної ради, який 06.08.2021 здійснив реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку, про що у Державному реєстрі речових прав на майно вчинено запис 43402057. 17.02.2022 ОСОБА_1 уклав договір оренди спірної земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0614, з ТОВ «Агродар ЛТД», за яким останній набув права оренди земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років до 17.02.2032, право оренди земельної ділянки 27.05.2022 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 46948551. Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614 була та є державної форми власності, а ДП «Конярство України» є її постійним користувачем, тому вказана земельна ділянка не вважається землями комунальної власності територіальної громади та не могла передаватися у приватну власність і, в подальшому, в оренду. На підтвердження належності спірної земельної ділянки до земель державної власності та перебування у постійному користуванні ДП «Конярство України» прокурор посилається та не, що у 1947 році на підставі наказу Маршала Радянського Союзу Будьонного Семена Михайловича було засновано Онуфріївський кінний завод №175. Онуфріївський кінний завод № 175 з того часу є постійним користувачем земель на території Онуфріївського району Кіровоградської області. Як свідчить запис, який вчинений у 1973 року в Державній земельній книзі, порядковий номер «13», у розділі 3 - «Землі радгоспів» в 5 колонці «Види користування землею» зазначено «постійне» щодо Онуфріївського кінного заводу № 175, загальна площа - 4206, 6 га (копія витягу з Державної земельної книги додається). За приписами ч. 1 ст. 71 Земельного кодексу Української РСР «Склад земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств і організацій», передбачалося лише безстрокове користування землею, які складалися із основного (виробничого) призначення та присадибних земель. Онуфріївський кінний завод № 175 використовував землі основного (виробничого) призначення у відповідності до плану внутрігосподарського землеустрою, про що свідчить «Технічний звіт по землеустрійним вишукуванням для розроблення проекту внутрішньогосподарського землеустрою конезаводу №175 Онуфріївського району Кіровоградської області». Розпорядженням представника Президента України в Онуфріївському районі Кіровоградської області № 81 від 13.07.1992 затверджено технічну документацію по формуванню території району, згідно якої за Державним підприємством «Онуфріївський кінний завод № 175» визнано право постійного користування на закріплені та передані в користування земельні угіддя, які знаходяться на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, загальною площею 2211,7 га, в тому числі сільськогосподарських угідь площею 1809,1 га. За даними Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за ДП «Конярство України» обліковуються земельні ділянки загальною площею 3688,79 (з них площею 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551,2 га - на території Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області). Вказане право виникло у попередника ДП «Конярство України» - ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» до 1990 року. Земельний кодекс Української РСР 1970 року (стаття 15) встановлювала безстрокове і тимчасове користування землею. Землекористувачами визначалися: колгоспи, радгоспи, інші сільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації і установи; промислові, транспортні, інші несільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації та установи; громадяни. Відповідно до пункту 5 Постанови Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» від 18.12.1990 громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на земно або землекористування. Зі змісту пунктів 1, 7 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки, отримані ними до 01.01.2002 у власність, тимчасове користування або на умовах оренди у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством. Згідно із абзацом першим пункту 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Верховний Суд у постановах від 05.11.2019 у справі №906/392/18, від у справі №908/1947/19 дійшов висновку, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №906/706/19, від 12.02.2020 у справі №914/748/19, від 31.01.2019 у справі №914/839/18, а також від 10.10.2018 у справі №907/916/17. Верховний Суд у постанові від 06.10.2020 у справі № 917/1198/16 зазначив, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене тільки з підстав, передбачених у ст. 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Онуфріївський кінний завод №175 з 1930-х років був постійним користувачем земель на території Онуфріївського району Кіровоградської області загальною площею 3688,79 га (з них площею 237,59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551,2 га - на території Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області). Державне підприємство «Конярство України» засноване згідно з наказом Міністерства аграрної політики №510 від 19.08.2010 «Деякі питання розвитку кінної галузі», на основі державної власності. У подальшому, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №2305-р від 01.12.2010 «Про деякі питання розвитку конярства» та наказу Міністерства аграрної політики України №33 від 01.02.2011 «Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов`язана з розвитком конярства» Державне підприємство «Онуфріївський кінний завод № 175» реорганізовано шляхом приєднання до ДП «Конярство України» зі створенням на базі Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод №175» відокремленого підрозділу (філії) без прав юридичної особи. Відповідно до пункту вказаного 2 наказу ДП «Конярство України» визнано правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованих державних підприємств, зокрема ДП «Онуфріївський кінний завод №175». Комісією з реорганізації Державного підприємства «Онуфріївський ванний завод №175» 11.08.2011 підписано передавальний акт, відповідно до якого ДП «Конярство України» стало правонаступником всіх майнових та немайнових прав, а також обов`язків Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод №175». На підставі вказаного передавального акта, до Державного підприємства «Конярство України» перейшли права щодо користування земельними ділянками загальною площею 3688,79 га, в тому числі на території Онуфріївського району Кіровоградської області, зокрема, на території Онуфріївської селищної ради площею 2137,59 га та Павлиської селищної ради площею 1551,20 гектарів. Вказані обставини встановлені постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2015 у справі №912/1677/14, а тому, у відповідності до частини 5 статті 82 ЦПК України, є такими, що не підлягають обов`язковому доказуванню. Про належність на праві постійного користування ДП «Конярство України» земель на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області свідчить те, що наказом Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 09.02.2018 №11-287/14-18-СГ було надано ДП «Конярство України» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського (Олександрійського) району Кіровоградської області, орієнтовним розміром 1939,8000 га, в тому числі 1571,3000 га - рілля, 185,6000 га - сіножаті, 98,5000 га - пасовища, 63,3000 га - землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, 21 га - під господарськими шляхами та прогонами, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ДП «Конярство України» на підставі наданого дозволу розробило відповідні проекти відведення земельних ділянок та на цій підставі до Державного земельного кадастру були внесені відомості про сформовані земельні ділянки. Згідно наказів Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області №11-14801/14-20-СГ від 21.10.2020, №11-15375/14-20-СГ від 31.10.2020, №11-15964/14-20-СГ від 09.11.2020, №11-15966/14-20-СГ від 09.11.2020, №11-15967/14-20-СГ від 09.11.2020, №11-16551/14-20-СГ від 26.10.2020, №11-16604/14-20-СГ від 26.11.2020, №11-17554/14-20-СГ від 28.12.2020 ДП «Конярство України» зареєстровано право постійного користування земельними ділянками, розташованими на території Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області загальною площею 1378,2826 га. За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28.09.2021 при проведенні перевірки виявлено порушення вимог земельного законодавства в діяльності Онуфріївської селищної ради щодо реєстрації права комунальної власності, а у подальшому передачі земельних ділянок громадянам у приватну власність, зокрема ОСОБА_1 . Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області надано схематичне зображення місця розташування земель, що перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України» на території Онуфріївської селищної ради. Вказана схема була основою для винесення наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 09.02.2018 №11-287/14-18-СГ, яким було надано ДП «Конярство України» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського (Олександрійського) району Кіровоградської області, орієнтовним розміром 1939,8000 гектарів. За вказаною схемою спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614 розташована в межах земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, що перебуває у постійному користуванні ДП «Конярство України». Це підтверджено за наслідками проведеної Українським незалежним інститутом судових експертиз земельно-технічної експертизи. Окремою правовою підставою для визнання недійсним рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га на території Онуфріївської селищної ради, є порушення вимог ст. 116, 118 Земельного кодексу України. Оскаржуваними рішеннями Онуфріївської селищної ради, рішеннями державного реєстратора порушується право держави на володіння землями державної власності і як наслідок постійного користувача вказаних земель - ДП «Конярство України». Земельним кодексом України не допускається передання в оренду чи на іншому правовому титулі земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні. Наведене свідчить про порушення та загрозу порушення оскаржуваними рішеннями права власності держави на земельні ділянки, розташовані на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. В обґрунтування звернення до суду прокурор посилався на норми статтей 13, 14 Конституції України, якими встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключно (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Рішення Онуфріївської селищної ради №860 від 15.06.2021 суперечить чинному законодавству, оскільки до суду надаються докази на підтвердження того, що ДП «Конярство України» є належним постійним користувачем земель державної форми власності на території Онуфріївської селищної ради і таке користуванні їм не припинялось та визнається державою. Спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч встановленого законом порядку, на підставі неправомірних рішень Онуфріївською селищною радою, а тому існують правові підстави для визнання незаконними оспорюваних рішень про передачу у власність земельних ділянок. Унаслідок того, що ОСОБА_1 протиправно, всупереч вимогам земельного законодавства, одержав у власність земельну ділянку на підставі рішень, які прокурор визнає незаконними, подальша передача земельної ділянки в оренду суперечить інтересам держави та наданим до суду доказами прокурор доводе, що ОСОБА_1 , укладаючи правочин, не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності для його укладення. За таких обставин, оспорюючи правомірність передання земельної ділянки у комунальну власність, а потім надання її у приватну власність, прокурор вважає, що договір оренди земельної ділянки укладено у порушенням вимог закону, а ефективним способом поновлення державного інтересу буде скасування державної реєстрації права оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку у власність держави в особі уповноваженого органу - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Прокурор вважає, що у даному випадку відсутнє непропорційне втручання у право мирного володіння майном. Представництво інтересів держави прокурор мотивував тим, що Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області ще 28.09.2021 направило до Кіровоградської обласної прокуратури інформацію про виявлені порушення земельного законодавства і незаконний перехід права власності на землі державної власності і необхідність вчинення дій на захист інтересів держави шляхом подання відповідного позову, проте протягом тривалого часу вказаним уповноваженим органом не було вжито жодних заходів щодо повернення спірної земельної ділянки у власність держави. Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 серпня 2023 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області №860 від 15.06.2021 в частині включення до переліку земельних ділянок, що передаються із державної власності в комунальну власність, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614. Визнано недійсним рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області №1521 від 26.07.2021, яким передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614. Скасовано державну реєстрацію речового права - права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, що здійснена державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області (колишня назва Кіровоградська районна державна адміністрація) 06.08.2021, на підставі рішення Онуфріївської селищної ради №1521 від 26.07.2021, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 43402057, припинивши речове право - право власності земельної ділянки. Визнано недійсним договір оренди б/н від 17.02.2022, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», про передачу у користування земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614. Скасовано державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, що здійснена державним реєстратором Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області 27.05.2022, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 46948551, припинивши інше речове право - право оренди земельної ділянки. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані 7 вересня 2022 року ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області, якою накладено арешт на земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2395307235246) та заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2395307235246). Вирішено питання про розподіл судових витрат. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, щопрокурором доведено належними та допустимими доказами, що спірна земельна ділянка відноситься до земель державної форми власності і перебувала у постійному користуванні державного підприємства «Конярство України», докази надані відповідачами та їх заперечення не спростовують цього. Відсутність державного акту на право постійного користування або відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не свідчить про відсутність цього права у державного підприємства. Оскільки спірні рішення Онуфріївської селищної ради не відповідають положенням чинного законодавства, вимоги позивача є обґрунтованими. Суд зазначив, що спір про скасування рішення, запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав держави на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 607/10048/19, провадження № 61-12820св21). Суд вказав, що з огляду на характер спірних правовідносин, обставини вибуття з державної власності земельної ділянки внаслідок незаконного використання права на безоплатну приватизацію земельної ділянки та застосовані правові норми не вбачається невідповідності заходу втручання держави у право відповідача на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ. Повернення земельної переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів та за цільовим призначенням, що відповідає «суспільному», «публічному» інтересу і не порушує принцип пропорційності. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Онуфріївська селищна рада подала апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Вказує, що з моменту створення «Онуфріївський кінний завод №175» і до переходу його прав та обов`язків до ДП «Конярство України» підстави виникнення прав на землю та порядок їх посвідчення були чітко врегульовані діючим земельним законодавством. Відповідно до ст. 72 Конституції Українською СРСР від 30.01.1937 (далі - Конституція УРСР від 30.01.1937), органами державної влади в областях, районах, містах, селищах і селах Української РСР були ради депутатів трудящих. Виконавчими і розпорядливими органами обласних, районних, міських, селищних і сільських Рад депутатів трудящих є вибирані ними виконавчі комітети. Згідно ст. 73 Конституції УРСР від 30.01.1937, Виконавчі комітети Рад депутатів трудящих (області, району, міста, селища, сіла) здійснюють керівництво культурно-політичним і господарським будівництвом на своїй території. Відповідно до вимог Земельного кодексу УРСР 1922 року усі землі перебували у державній власності, а ради депутатів виступали як органи державної влади в областях, районах, містах, селищах і селах Української РСР і відповідно повноваження на розпорядження державними землями мали Виконавчі комітети відповідних рад. Також, згідно ст. 16, 20 Земельного кодексу Української РСР, прийнятого 08.07.1970 року та введеного в дію з 01.01.19711, надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад депутатів трудящих в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею. Право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі. У пункті 8.4. постанови Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №916/2675/15 зауважено, що за змістом норм Земельного кодексу УРСР в редакції закону від 29.11.1922, Земельного кодексу УРСР від 08.07.1971, Земельного кодексу України від 18.12.1990 та від 25.10.2001 порядок передачі та набуття права постійного користування на землі державної власності протягом дії вказаних законів не змінювався - правовстановлюючий характер мало рішення органу, до повноважень якого належало розпорядження відповідними землями, про передачу земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення в постійне користування, яке було підставою для набуття прав на цю ділянку, а оформлення цього права з видачею, зокрема державного акта, мало посвідчувальний характер (зокрема, статті 4, 16, 20 Земельного кодексу УРСР в редакції закону від 08.07.1971 тощо). Згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області станом на 01.01.2013 земельні ділянки на праві власності, користування за ДП «Онуфріївський кінний завод №175», та за ДП «Конярство України» не зареєстровані, державний акт не видавався. Відповідно до діючого до 1990 року земельного законодавства, документами, що можуть підтверджувати право ДП «Конярство України», як правонаступника Онуфріївського кінного заводу №175, на безстрокове (постійне) користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614 можуть бути виключно Постанова Ради Міністрів УРСР про відведення земельних ділянок у користування або Рішення виконавчого комітету відповідної ради депутатів трудящих (області, району, міста, селища, сіла) та/або Державними актом на право безстрокового (постійного) користування земельною ділянкою. Жодного із цих документів стороною позивача не надано. Рішення відповідного уповноваженого органу про надання земельних ділянки у постійне користування (або хоча б посилання на таке рішення) прокурор та позивач не надали. Згідно даних Державного архіву Кіровоградської області рішенняОнуфріївської районної ради у період з 1947 по 1990 роки про надання у постійне користування земельних ділянок ДП «Онуфріївський кінний завод №175» відсутнє. Відповідні докази - відповіді Держархіву були подані до суду першої інстанції. Однак всупереч вимогам закону, суд не надав мотивованої оцінки даному аргументу, наведеному учасниками справи, а саме відсутності рішення відповідного уповноваженого органу про надання земельних ділянки у постійне користування. Станом на серпень 2011 року (на дату підписання передавального акту) спірні земельні ділянки у постійному користуванні ДП "Онуфріївський кінний завод №175" та у його правонаступника ДП "Конярство України" не перебували, мало місце лише фактичне використання земель конзаводом, що і стало у подальшому підставою для звернення ДП "Конярство України" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у 2018 році з метою отримання дозволу на відведення цих земельних ділянок у постійне користування. Надані Прокурором документи: Технічний звіт по землеустрійним вишукуванням для розроблення проекту внутрішньогосподарського землеустрою конзаводу №175 Онуфріївського району Кіровоградської області та план внутрігосподарського землеустрою, Розпорядження представника Президента України в Онуфріївському районі Кіровоградської області №81 від 13.07.1992 про затвердження технічної документації по формуванню території району є суто технічною документацією, що підтверджує тільки дії третьої особи направлені на подальше отримання земель у постійне користування, але не можуть свідчити про набуття такого права постійного користування. Також зазначає, що висновок експерта від 12.10.2021 №200/08/2021 підлягає відхиленню, оскільки він не відповідає Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5. Згідно п. 4.12. розділу IV якої у вступній частині висновку експерта зазначаються, в тому числі, попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України. Всупереч вказаному, у вступній частині висновку експерта зазначено, що експерт, відповідно до ч. 5 ст. 101 ГПК України, про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку обізнаний. Інструкцією в цьому питанні передбачено саме посилання на приписи Кримінального кодексу, а не Господарсько-процесуального, крім того поняття "попереджений про кримінальну відповідальність" не є тотожним поняттю "обізнаний про кримінальну відповідальність". Також, п. 7.3. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень при проведенні експертизи з питань землеустрою експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної документації та документації із землеустрою на земельні ділянки. Як вже нами зазначалось вище, такі документи у замовників експертизи - Прокуратури відсутні. Відповідно до п. 7.4. розділу II Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, у разі неможливості експертом самостійно виконати топографо-геодезичні роботи результати таких робіт повинні бути надані на дослідження особою, яка залучила експерта. В даному випадку, для проведення дослідження експертом з власної ініціативи було долучено інженера-геодезиста ОСОБА_3 , яким проводилися геодезичні роботи, що суперечить вимогам Інструкції. Згідно до п. 2.3. розділу II Інструкції експерту забороняється вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права. Звертає увагу на те, що відповідно до Інструкції основними завданнями експертизи з питань землеустрою є визначення відповідності фактичного землекористування правовстановлювальним документам, документації із землеустрою на земельні ділянки та нормативно-правовим актам. Пунктом 7.2. розділу II Науково-методичних рекомендацій визначений орієнтовний перелік вирішуваних питань, в тому числі, чи відповідає фактичне землекористування правовстановлювальним документам. документації із землеустрою на земельні ділянки та нормативно-правовим актам. Експерт не мав права вирішувати питання: чи входять земельні ділянки з кадастровими номерами в межі постійного землекористування ДП "Конярство України" без дослідження правовстановлювальних документів, які йому не були надані, тим самим експерт дійшов до з`ясування питань права, що власне заборонено робити експерту відповідно до п. 2,3. розділу II Інструкції. Вважає, що висновок експерта не відповідає вимогам закону та являється недостовірним, а тому, відповідно до ст. ст. 77, 79, 89 ЦПК України, підлягає відхиленню. Доводи прокурора про те, що спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні конярства та те, що вона фактично розташована у межах полів, що перебувають у фактичному користуванні конярства, констатуємо той факт, що із встановлених у справі обставин та наданих доказів станом на момент складання передавального акту (серпень 2011 року) ДП "Онуфріївський кінний завод №175" не належав титул постійного користувача земельною ділянкою кадастровий номер 3524655100:02:000:0614. Оскільки на момент складання передавального акту спірна земельна ділянка у постійному користуванні не перебувала ні у ДП "Онуфріївський кінний завод №175", ні у його правонаступника ДП «Конярство України», рішення уповноваженого органу про передачу даної землі в постійне користування не приймалося, і зворотне стороною позивача не доведено, висновок суду про перебування спірної земельної ділянки у постійному користуванні ДП «Конярство України» не відповідає встановленим обставинам справи. Також вказує, що звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності і правопорядку у публічних правовідносинах, а тому встановлення судом відсутності порушеного права та неправильний спосіб захисту є підставою для прийняття рішення про відмову у позові. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/4406/16, від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18. Вимоги про визнання недійсним рішення Онуфріївської селищної ради №1521 від 26.07.2021 про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 3524655100:02:000:0614, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди землі від 17.02.2022, скасування державної реєстрації права оренди не є ефективним способом захисту, оскільки позивач заявив вимогу про витребування земельної ділянки, задоволення якої повністю поновлює його права власності на земельну ділянку. Майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними останніх правочинів щодо такого майна. Зі зміст позовних вимог вбачається, що позивачем не визнається право комунальної власності відповідача на спірну земельну ділянку, яке на його думку підлягає припиненню, що є спором про право власності. Правова позиція сторони позивача ґрунтується на тому, що основним доказом по даній справі, який підтверджує право постійного користування ДП «Конярство України» спірною земельною ділянкою (за відсутності державного акту та рішення уповноваженого органу про надання земельної ділянки у постійне користування) - є воля держави на передачу саме цих земель у постійне користування, що втілилась у наказі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-287/14-18-СГ від 09.02.2018 про надання ДП «Конярство України» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок. 2021 році позиція Держави з цього питання змінилась і ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області наказом від 19.04.2021 №331-УБД та наказом №330-УБД від 19.04.2021 вже надало дозволи 26 громадянам України на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок с/г призначення державної власності, розташованих на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району загальною площею 52 га, орієнтовним розміром земельної ділянки по 2,00 га кожному, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. На підставі даних наказів у квітні-травні 2021 року був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатна власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства загальною площею 52,00 га за адресою: Кіровоградська області, Олександрійський район, Онуфріївська селищна територіальна громада, за межами населеного пункту. На підставі даного проекту були сформовані земельні ділянки, усього 52 ділянки, серед яких і земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0614, проект був погоджений відповідно до діючого законодавства земельні ділянки зареєстровані у державному земельному кадастрі та проект був поданий на затвердження до головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. 27.05.2021 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423, громадяни звернулись вже до Онуфріївської селищної ради. Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради. ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській не мало право надавати дозволи на розроблення документації з метою подальшої її передачі у приватну власність, не дослідивши та не встановивши, що дані земельні ділянки не перебувають у законному користуванні інших осіб. Факту надання дозволу 26 громадянам України на розроблення проектів щодо відведення у власність даних земельних ділянок необхідно також надавати оцінку у комплексі з ненаданням стороною позивача жодного правовстановлюючого документу на право постійного користування ДП «Конярство України» спірною ділянкою, що були передбачені діючим законодавством. Онуфріївська селищна рада завершила процес надання спірної земельної ділянки у приватну власність, який був розпочатий позивачем - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. ДП «Конярство України» та ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких ставлять питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін (а.с.1-15, 87а-103 т.6). Вважають рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними. Кіровоградська обласна прокуратура також подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить врахувати пояснення викладені у відзиві (а.с.65-76 т.6). ТОВ «Агродар ЛТД» подало письмові пояснення, у яких просять апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати (а.с.233-244 т.5). Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подано. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_4 , який підтримав доводи апеляційної скарги, прокурора Лагоди В. М., представників позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , представника третьої особи адвоката Нестеришина Т. С., які заперечували проти задоволення скарги, відповідача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_7 , які погодились з доводами апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню в частині позовних вимог про визнання недійсними рішень, договору оренди землі, скасування державної реєстрації, та зміні в мотивувальній і резолютивній частинах рішення суду щодо повернення у власність держави земельної ділянки. Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом. Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614 сформована в результаті поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності загальною площею 52,00 га за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, Онуфріївська селищна територіальна громада, за межами населеного пункту, відповідно до наказів ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.04.2021 та від 19.04.2021 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», якими надано дозвіл громадянам України учасникам АТО на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок державної власності розташованих на території Онуфріївської селищної ради по 2,00 га кожному (т.3 а.с. 1-150). Рішенням шостої сесії Онуфріївської селищної ради восьмого скликання Кіровоградської області від 15 червня 2021 року №860 доручено начальнику відділу земельних відносин Онуфріївської селищної ради Колосу Андрію Юрійовичу звернутись до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, для проведення державної реєстрації права комунальної власності за громадою Онуфріївської селищної ради на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебували у державній власності, згідно з додатку, зокрема, щодо земельної ділянки кадастровий номер 3524655100:02:000:0614, для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 54 - 64). Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.06.2021 № 263413146, земельній ділянці з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, площею 2,00 га, присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2395307235246. Форма власності: комунальна, розмір частки: 1, власник: Онуфріївська селищна ради, код ЄДРПОУ: 04366347, номер запису про право власності: 42710180 (т. 2 а.с. 82). Рішенням позачергової сьомої сесії Онуфріївської селищної ради восьмого скликання Кіровоградської області від 26 липня 2021 року №1521 ОСОБА_1 , на підставі заяви від 20.07.2021, передано із земель комунальної власності Онуфріївської селищної ради у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, в т.ч. 2,0000 ріллі для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614 (т.1 а.с. 30-31). Згідно копії договору оренди землі від 17.02.2022, укладеного між відповідачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Агродар ЛТД», передано в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3524655100:02:000:0614, площею 2,00 га, рілля, строком на 10 років (т. 2 а.с. 26-31). Згідно інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо оберту нерухомого майна від 15.08.2022 право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614 площею 2 га 06.08.2021 зареєстровано за ОСОБА_1 , 27.05.2022 зареєстровано право оренди земельної ділянки згідно договору оренди від 17.02.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агродар ЛТД» (т.1 а.с. 26-29). Згідно витягу з державного реєстру досудових розслідувань №420221000000001679 від 11.08.2021 до реєстру внесено відомості про вчинене правопорушення за ч. 5 ст. 192 КК України за заявою виконуючого обов`язки директора ДП «Конярство України» Веретюка Є.О. від 05.08.2021 року щодо вчинення службовими особами Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області розтрати державного майна (а.с.32 т.1). Згідно копії листа від 28.09.2021 №10-11-0.61-5521/2-21 ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області звернувся до Кіровоградської обласної прокуратури з проханням здійснити процесуальні дії, спрямовані на захист інтересів держави шляхом звернення з відповідними позовами до суду про неправомірності дій Онуфріївської селищної ради щодо реєстрації комунальної форми власності на земельні ділянки, що знаходяться у постійному користуванні ДП «Конярство України» та в подальшому передачі їх у приватну власність, зокрема і з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614 (т. 1 а.с. 33-44). Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2015 у справі №912/1677/14 залишено без задоволення позов заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області до Державного підприємства «Конярство України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогрупа Деметра» про визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку, згідно якої касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської обласної прокуратури. (т. 1 а.с. 45-53). Згідно листа Кіровоградської обласної прокуратури №15/1-716вих-21 від 19.10.2021 заступником керівника Кіровоградської обласної прокуратури витребувано з Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області в строк до 10.11.2021 копії документів землеустрою що розроблялись ДП «Конярство України», копії проектів землеустрою, які розроблялись ДП «Конярство України» на 58 земельних ділянок по 2 га, накази Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про затвердження проектів землеустрою ДП «Конярство України» та передачу у постійне користування земельних ділянок на території Онуфіївської селищної ради, зокрема й тих, кадастрові номери яких вказані в запиті, дані чи надходили на погодження проекти землеустрою, розроблені Онуфріївською селищною радою на згадані вище земельні ділянки або ж на інші, які перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України», копії документів, що підтверджують факт постійного користування ДП «Конярство України» земельними ділянками на території Онуфріївської селищної ради з 2011 року, місце їх розташування, дані чи проведено Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області перевірки додержання вимог земельного законодавства щодо використання земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України» на території Онуфріївської селищної ради та їх результати, дані про те, які заходи ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області вжито до поновлення інтересів держави чи плануються (т. 1, а.с.65 -68). Відповідно до інформації, наданої 10.11.2021 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області за №0-11-0.6-6401/2-21, протягом 2019-2020 років Державним підприємством «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблявся проект щодо передачі земельних ділянок у постійне користування на загальну площу 4536, 4438 га. Станом на 18.03.2021 ДП «Конярство України» звернулось до ГУ з клопотанням про затвердження Проекту землеустрою, за результатами чого було підготовлено наказ та затвердження Проект на загальну площу 4282, 1288 га та передано у постійне користування ДП «Конярство України» 119 земельних ділянок. На виконання п. 2 доручення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру «Про розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення» від 09.06.2021 за №22-28-0.133-6840/2-21, Головним Управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області виявлено, що державним реєстратором Суржиком Д. М. внесено відомості до Державного реєстру речових прав комунальну форму власності за Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області, на земельні ділянки, які фактично є державною формою власності та фактично входять до земель, які надані у постійне користування ДП «Конярство України». Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, зазначена державна реєстрації права власності була здійснена на підставі рішення Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 09.07.2021 за № 307, з порушенням норм п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України (т. 1 а.с. 69-71). Згідно листа Кіровоградської обласної прокуратури №15/1-803вих-21 від 07.12.2021, за інформацією ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області (від 15.09.2021 та 28.09.2021) ними встановлено порушення вимог земельного законодавства в діях Онуфріївської селищної ради при розпорядженні земельними ділянками, які перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України». Встановлено, що на території Онуфріївської селищної ради була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:9020 площею 64,8009 га. У подальшому, на підставі рішення Онуфріївської селищної ради № 306 від 15.06.2021 вказану земельну ділянку поділено на 26 по 2 га, які наразі передані у приватну власність. За твердженням ДП «Конярство України» вказана земельна ділянка є державною власністю, яка передана останньому у постійне користування. Аналогічна ситуація щодо земельної ділянки площею 81,9547 га, що мала архівний кадастровий номер 3524655100:02:000:9017, на підставі рішення Онуфріївської селищної ради №306 від 15.06.2021 подрібнена на 32 ділянки по 2 га, які на тепер є приватною власністю. За твердженням ДП «Конярство України» вказана земельна ділянка є державною власністю, яка передана останньому у постійне користування. З метою вивчення питання про наявність підстав для застосування прокурором заходів представницького характеру заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури просив в строк до 22.12.2021 надати до обласної прокуратури інформацію та копії зазначених у листі документів. За наявності, просив надати копію розпорядження представника Президента України в Онуфріївському районі Кіровоградської області №81 від 13.07.1992, яким затверджено технічну документацію по формуванню території району, згідно якої за ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» визнано право постійного користування на закріплення та переданні у користування земельних угідь (т. 1, а.с.72 -76). Наказом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області №630-ДК від 15 листопада 2021 року визначено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки додержання Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області вимог земельного законодавства України встановленого порядку набуття та реалізації права на землю під час прийняття рішень про передачу у власність та користування земельних ділянок за рахунок земель, переданих із державної власності у комунальну. Про виконання цього наказу доповісти керівнику ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області в строк до 15.12.2021 (т. 1 а.с. 83-84). Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №630-ДК/569/АП/09/01/-21 від 14.12.2021 виявлені порушення Онуфріївською селищною радою вимог земельного законодавства України, а саме, при прийнятті рішення від 15 червня 2021 року № 860 «Про державну реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою» та рішень від 26 липня 2021 року «Про передачу у власність земельних ділянок» № 1517-1574 порушено вимоги ст. 122 Земельного кодексу України та пункт 24 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України. Крім того, рішенням восьмої сесії Онуфріївської селищної ради восьмого скликання Кіровоградської області від 24 вересня 2021 року № 2532 «Про надання гр. ОСОБА_8 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки», селищною радою надано гр. ОСОБА_8 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 20, 0000 га (кадастровий номер 3524655100:02:000:9046) з «для сінокосіння та випасання худоби» на «для ведення фермерського господарства», яка знаходиться в його користуванні на умовах оренди, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 134 та ч 2 ст. 20 Земельного кодексу України (т. 1 а.с. 85-100)/. Наказом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області №11-1812/14-21-СГ від 08 липня 2021 року визначено здійснити державну реєстрацію земельних ділянок, в тому числі, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Юридичному управлінню ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області здійснити державну реєстрацію права власності держави у Державному реєстрі речових прав (т. 1 а.с. 101-103). Листом заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури №15/1-811вих-21 від 09.12.2021 повідомлено про виявлення ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області порушень в діяльності Онуфріївської селищної ради, а саме, реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки, що є власністю держави та перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України». Крім того, директор ДП «Конярство України» звертався до органів прокуратури щодо питання правомірності розпорядження Онуфріївською селищною радою Кіровоградської області земельними ділянками. Рішенням Онуфріївської селищної ради № 860 від 15.06.2021 доручено начальнику відділу земельних відносин Онуфріївської селищної ради звернутися до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації права комунальної власності за громадою Онуфріївської селищної ради на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебували у державній власності. У додатку до вказаного рішення вказано 141 земельну ділянку, серед яких 58 земельних ділянок, на які визнано право комунальної власності, в тому числі і земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, якими Онуфріївська селищна рада фактично розпорядилась. Оскільки з вказаних документів неможливо зробити висновок, чи входять вищевказані 58 земельних ділянок до тієї площі земель, які перебували у постійному користуванні ДП, та на які надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, витребувано від ДП «Конярство України» в строк до 30.12.2021 зазначені в листі документи (т. 1 а.с. 107-110). Розпорядження представника Президента України в Онуфріївському районі Кіровоградської області №81 від 13.07.1992 затверджено технічну документацію по формуванню території і встановлення меж сільських, селищних Рад народних депутатів в Онуфріївському районі (т. 1 а.с. 202-210). Згідно копії передавального акта від 11.08.2011, складеного комісією з реєстрації ДП «Онуфріївський кінний завод №175», ДП «Конярство України» є правонаступником всіх майнових та немайнових прав, а також обов`язків Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод №175» (а.с.211-216 т.1). На підставі передавального акта до ДП «Конярство України» перейшли права щодо користування земельними ділянками, у тому числі на території Онуфріївського району Кіровоградської області, зокрема, на території Онуфріївської селищної ради площею 2138,50 га та Павлиської селищної ради площею 1551,20 га (т. 1 а.с. 211-217). Згідно висновку експерта від 12.10.2021 №200/08/2021 земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614 повністю накладаються на поле №2, яке знаходиться в межах постійного землекористування ДП «Конярство України», як правонаступника ДП «Онуфріївський кінний завод №175» згідно передавального акта від 11 серпня 2011 року, складеного Комісією з реорганізації ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» та Плану землекористування Онуфріївського «Кінного заводу № 175» (т. 1 а.с. 211-263). Відповідно до статуту ДП «Конярство України», затвердженого наказом Міністерства розвитку, економіки, торгівлі і сільського господарства України №576 від 28.12.2019, підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та є державним комерційним господарством. Метою і предметом діяльності підприємства є зокрема вирощування зернових культур, бобових культур, баштанних культур, коренеплодів, вирощування інших однорічних та дворічних культур та інше (т. 2 а.с. 1-22). У Державній земельній книзі під №13 наявний запис про передачу Онуфріївському кінзаводу №175 у період з 1973 по 1982 роки земель у постійне користування (т. 2 а.с. 128). Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2022, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.03.2023, задоволено позов Державного підприємства "Конярство України" до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство економіки України про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права власності. Визнано незаконними та скасовано прийняті державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Смалиусом Віталієм Володимировичем наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 59053572 від 01.07.2021 20:02:19, на підставі якого до Державного реєстр прав внесено запис про право власності 42777059 від 24.06.2021 14:55:40 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0717, площею 86,1759 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2398467735246. Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 860, виданий 15.06.2021, видавник: Онуфріївська селищна рада. Форма власності: комунальна. Власники: Онуфріївська селищна рада, код ЄДРПОУ 04366347; індексний номер 59053620 від 01.07.2021 20:08:27, на підставі якого до Державного реєстру прав внесено запис про право власності 42777090 від 24.06.2021 14:57:47 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0713, площею 51,3197 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2398469235246. Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 860, виданий 15.06.2021, видавник: Онуфріївська селищна рада. Форма власності: комунальна. Власники: Онуфріївська селищна рада, код ЄДРПОУ 04366347; індексний номер 59053303 від 01.07.2021 19:28:53, на підставі якого до Державного реєстру прав внесено запис про право власності 42776815 від 24.06.2021 14:53:21 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0715, площею 88,3456 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2398456035246. Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 860, виданий 15.06.2021, видавник: Онуфріївська селищна рада. Форма власності: комунальна. Власники: Онуфріївська селищна рада, код ЄДРПОУ 04366347; індексний номер 59065468 від 02.07.2021 12:35:05, на підставі якого до Державного реєстру прав внесено запис про право власності 42787299 від 25.06.2021 13:56:59 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:50:035:0049, площею 5,6453 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2398997335203. Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 860, виданий 15.06.2021, видавник: Онуфріївська селищна рада. Форма власності: комунальна. Власники: Онуфріївська селищна рада, код ЄДРПОУ 04366347. Припинено право комунальної власності Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3524655100:02:000:0717, площею 86, 1759 га, 3524655100:02:000:0713, площею 51, 3197 га, 3524655100:02:0715, площею 88, 3456 га, 3524655100:50:035:0049, площею 5,6453 га. Визнано за Державним підприємством «Конярство України» (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1; ідентифікаційний код 37404165) право постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3524655100:02:000:0717, площею 86,1759 га, 3524655100:02:000:0713, площею 51,3197 га, 3524655100:02:0715, площею 88,3456 га, 3524655100:50:035:0049, площею 5,6453 га. (т. 2 а.с. 129-131, т. 6 а.с. 165-172). Вказаними судовими рішеннями встановлені такі обставини. Онуфріївський кінний завод №175 був постійним користувачем земель на території Онуфріївського району Кіровоградської області, про що свідчить запис, вчинений у шостому місяці 1973 року в Державній земельній книзі, порядковий номер 13, у розділі 3 - "Землі радгоспів" в колонці п`ятій "Види користування землею" зазначено "постійне" щодо Онуфріївського кінного заводу №175, загальна площа - 4206,6 га. Онуфріївський кінний завод №175 використовував землі основного (виробничого) призначення у відповідності до плану внутрігосподарського землеустрою, про що свідчить Технічний звіт по землеустрійним вишукуванням для розроблення проекту внутрішньогосподарського землеустрою конезаводу №175 Онуфріївського району Кіровоградської області. 13 липня 1992 року розпорядженням представника Президента України в Онуфріївському районі Кіровоградської області №81 затверджено технічну документацію по формуванню території району, згідно з якою за Державним підприємством "Онуфріївський кінний завод №175" визнано право постійного користування на закріплені та передані в користування земельні угіддя, які знаходяться на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, загальною площею 2211,7 га, в тому числі сільськогосподарських угідь площею 1809,1 га. Наведене також підтверджується довідками відділу Держкомзему в Онуфріївському районі Кіровоградської області від 31.01.2011 №212 і №213. У подальшому на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №2305-р від 01.12.2010 "Про деякі питання розвитку конярства" та наказу Міністерства аграрної політики України №33 від 01.01.2011 "Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов`язана з розвитком конярства" Державне підприємство "Онуфріївський кінний завод №175" реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства "Конярство України" зі створенням на базі Державного підприємства "Онуфріївський кінний завод №175" відокремленого підрозділу (філії) без прав юридичної особи. Відповідно до пункту вказаного 2 наказу ДП "Конярство України" (Боржник) визнаний правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованих державних підприємств, зокрема ДП "Онуфріївський кінний завод №175". 11 серпня 2011 року комісією з реорганізації Державного підприємства "Онуфріївський кінний завод №175" підписано передавальний акт, відповідно до якого ДП "Конярство України" став правонаступником всіх майнових та немайнових прав, а також обов`язків Державного підприємства "Онуфріївський кінний завод №175". На підставі зазначеного передавального акту до ДП "Конярство України" перейшли права щодо користування земельними ділянками, зокрема, на території Онуфріївського району Кіровоградської області: на території Онуфріївської селищної ради площею 2138,50 га та Павлиської селищної ради площею 1551,20 га. Вказані обставини також встановлені судовими рішеннями у справі №912/1677/14 за позовом заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області до Державного підприємства "Конярство України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" про визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку. У довідках відділу Держкомзему в Онуфріївському районі Кіровоградської області від 07.02.2012 №47 і №48 вказано, що ДП "Конярство України" на праві постійного користування належить 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551,2 га на території Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-IX "Про утворення та ліквідацію районів" Онуфріївська селищна територіальна громада була включена до складу Олександрійського району Кіровоградської області. ДП "Конярство України" здійснило дії з реєстрації права постійного користування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки площею 1378,2826 га, декларує і сплачує плату за землю за земельні ділянки на території Онуфріївської та Павлиської селищних рад Олександрійського (Онуфріївського) району Кіровоградської області площею 3495,1900 га, використовує її в сільськогосподарських цілях. Згідно інформації Відділу № 4 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області станом на 01.01.2013 земельні ділянки на праві власності, користування за ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» та ДП «Конярство України» на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району не зареєстровані (т. 2 а.с. 220). Відповідно до інформації державного архіву Кіровоградської області №192/335/01-40 від 18.10.2022 у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1947-1954 роки рішення про надання або перебування у користуванні ДП «Онуфріївський кінний завод №175» земельних ділянок, розташованих на території Онуфріївської та Павлиської селищних рад Онуфріївського району Кіровоградської області, відсутні (т. 2 а.с. 223). ДП «Конярство України» звернулось до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом №51 від 19.01.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення у постійне користування ДП «Конярство України» орієнтовною площею 2012,9 га, що розташовані на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 3 а.с. 187-188). Згідно архівного витягу з рішення виконавчого комітету Оонуфріївської районної ради депутатів трудящих Кіровоградської області від 05 вересня 1961 року №253 «Про передачу колгоспам і кінзаводу району вільних земель, що не використовуються за призначенням організаціями і установами» кінзаводу №175 в постійне користування передані землі в смузі відводу залізниці Олександрії дістанції путі та в смугах відводу автошляхів у зазначених розмірах (т. 4 а.с. 17-18). За повідомленням Державного архіву Кіровоградської області від 11.11.2022 №211/373/01-40, від 17.11.2022 №214/385/01-40, та №224/404/01-40 від 08.12.2022 у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1962, 1967-1969 роки, та у документах архівного фонду «Світловодська районна рада Кіровоградської області» (до складу Світловодського/Кремгесівського району входив розформований Онуфріївський район, за 1963-1966 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод №175» відсутнє. У протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1970-1975 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» відсутні. У протоколах засідань виконавчогокомітету районної ради за 1976, 1978-1981 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод №175» відсутні (т. 4 а.с. 19, 72, 173). 08 квітня 1977 року виконавчим комітетом Онуфріївської районної ради депутатів трудящих №164 прийняте рішення про відведення земельної ділянки Онуфріївському кінному заводу №175 під сільськогосподарське виробництво. Розглянувши проект відведення земельної ділянки площею 100,9 га Онуфріївському кінному заводу №1785 під сільськогосподарське виробництво за рахунок землекористування колгоспу «Зоря», яких вилучаються земельні ділянки та враховуючи згоду землекористувачів, а також позитивний висновок управління сільського господарства вирішено погодитись з проектом відведення земель (т. 4 а.с.172). Згідно повідомлення Державного архіву Кіровоградської області №1/1/01-40 від 03.01.2023 та №4/5/01-40 від 18.01.2023 у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1982-1986 роки та 1987-1990 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод №175» відсутні (т. 4 а.с. 174-175). Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК). Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України). Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК). Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга статті 95 ЦПК України). Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другою статті 4 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Передумовою участі органів та осіб в цивільному процесі є набуття ними цивільного процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право представляти інтереси інших суб`єктів, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність. Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною другою статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (стаття 2 Закону України «Про прокуратуру»; далі - Закон № 1697-VII). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1 Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII). Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права. ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або ж у тому разі, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти росії» (Menchinskaya v. russia, заява № 42454/02, § 35)). Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі № 1697-VII, частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Відповідно до частини четвертої статті 23 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)). Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)). При цьому склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо. У рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом». Про такі випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону № 1697-VII. На думку Конституційного Суду України, це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання. У рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами органів державної влади, органів місцевого самоврядування. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39). Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови). Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим із відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала доступ до загальнонародних благ і ресурсів. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами держави чи територіальної громади, у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи у публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином, або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави. За відсутності такого механізму звернення до суду захист відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів держави, територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги, згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина сьома статті 41 Конституції України). Відповідно до ст. 72 Конституції Українською СРСР від 30.01.1937 (далі - Конституція УРСР від 30.01.1937), органами державної влади в областях, районах, містах, селищах і селах Української РСР були ради депутатів трудящих. Виконавчими і розпорядливими органами обласних, районних, міських, селищних і сільських Рад депутатів трудящих є вибирані ними виконавчі комітети. Згідно ст. 73 Конституції УРСР від 30.01.1937, Виконавчі комітети Рад депутатів трудящих (області, району, міста, селища, сіла) здійснюють керівництво культурно-політичним і господарським будівництвом на своїй території. Відповідно до вимог Земельного кодексу УРСР 1922 року усі землі перебували у державній власності, а ради депутатів виступали як органи державної влади в областях, районах, містах, селищах і селах Української РСР і відповідно повноваження на розпорядження державними землями мали Виконавчі комітети відповідних рад. Також, згідно ст. 16, 20 Земельного кодексу Української РСР, прийнятого 08.07.1970 року та введеного в дію з 01.01.1971, надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад депутатів трудящих в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У пункті 8.4. постанови Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №916/2675/15 зауважено, що за змістом норм Земельного кодексу УРСР в редакції закону від 29.11.1922, Земельного кодексу УРСР від 08.07.1971, Земельного кодексу України від 18.12.1990 та від 25.10.2001 порядок передачі та набуття права постійного користування на землі державної власності протягом дії вказаних законів не змінювався - правовстановлюючий характер мало рішення органу, до повноважень якого належало розпорядження відповідними землями, про передачу земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення в постійне користування, яке було підставою для набуття прав на цю ділянку, а оформлення цього права з видачею, зокрема державного акта, мало посвідчувальний характер (зокрема, статті 4, 16, 20 Земельного кодексу УРСР в редакції закону від 08.07.1971 тощо). Згідно з положеннями статей 78, 80, 83, 84 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності, це право набувається і реалізується державною через органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Водночас комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам, що реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі, зокрема, передачі їм земель державної власності. Відповідно до пункту 24 розділу Х "Прикінцеві положення" Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, зокрема, крім земель: що використовуються державними підприємствами на праві постійного користування. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки врегульована статтею 117 Земельного кодексу України та здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема: підприємства, що належать до державної та комунальної власності (ст. 92 Земельного кодексу України). До набрання чинності Земельним кодексом України земельні правовідносини були врегульовані, відповідно, Земельним кодексом УРСР 1990 року, який також розрізняв тимчасове і постійне користування землею, та Земельним кодексом УРСР 1970 року, який передбачав тимчасове (короткострокове - до трьох років, довгострокове - від трьох до десяти років) та безстрокове користування. Приписами Земельного кодексу України (пункт 7 розділу "Перехідні положення") та постанови Верховної Ради УРСР "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР" від 18.12.1990 №562-ХІІ передбачено збереження особами прав (зокрема користування) на земельні ділянки, отримані ними до введення в дію відповідних Кодексів. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 Земельного кодексу УРСР 1970 року землі сільськогосподарського призначення надавалися в безстрокове користування, зокрема, радгоспам для ведення сільського господарства. Надання земельних ділянок у користування здійснювалося в порядку відведення, яке провадилось на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР (ст. 16 Земельного кодексу УРСР 1970 року). Право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчувалось державними актами на право користування землею (ст. 20 Земельного кодексу УРСР 1970 року). Подібні за змістом норми закріплені також у статті 23 Земельного кодексу УРСР 1990 року та статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній до 01.01.2013). Згідно з чинною редакцією статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". У статті 27 зазначеного Закону закріплені підстави для державної реєстрації прав, до яких щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав віднесено, зокрема: державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 01.01.2013; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність тощо. При цьому Закон України "Про Державний земельний кадастр" у пунктах 2, 10 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" (в редакції, чинній на час реєстрацією за Радою прав на спірну земельну ділянку) передбачав, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) тощо. Водночас документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними. Разом з тим згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта. Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №823/1984/16 та постанові Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №903/704/20. Станом на 01.01.2013 земельні ділянки на праві власності, користування за ДП «Онуфріївський кінний завод №175» та за його правонаступником ДП «Конярство України» не зареєстровані, державний акт на право власності не видавався. У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у ст. 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 цього Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою. Відповідно до статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати. В постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 912/757/19 Верховний Суду зазначив, що у земельному законодавстві така підстава припинення права постійного користування земельною ділянкою, яке набуто у встановленому порядку, як неоформлення права постійного користування земельною ділянкою відсутня. Згідно із частинами третьою, четвертою статті 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації. Відповідно до частини п`ятої статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Згідно з частинами другою та третьою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. У позовній заяві прокурор вказав, що інтереси держави порушено внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування незаконних рішень щодо реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку та подальшої передачи її у приватну власність, всупереч її належності до державної форми власності та перебування у постійному користуванні ДП «Конярство» України». Прокурор вказав, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області як органом державної влади, наділений повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою тривалий час після виявлення порушень земельного законодавства не вжив заходів на здійснення захисту інтересів держави і самостійно не звернувся до суду з відповідним позовом. Тому за наявності суспільного інтересу у поверненні спірної земельної ділянки, прокурор мав обов`язок звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів і підстави для представництва інтересів держави у цій справі. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі №522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі №910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі №50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі №922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі №6-32цс14). Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388, 1212 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 52 ЗК України). Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння. Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, зокрема землями сільськогосподарського призначення, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна. Таким чином, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна. При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Такий правовий висновок, зокрема, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18, пункт 86), від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17 (провадження №12-97гс19, пункт 38), від 16 червня 2020 року у справі №372/266/15-ц (провадження №14-396цс19, пункт 33) та від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19 (провадження №12-52гс20, пункт 49). Крім того, не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 04 вересня 2018 року у справі №915/127/18 (провадження №12-184гс18, пункт 5.17), від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц (провадження №14-386цс18, пункт 74), від 05 жовтня 2022 року у справі №922/1830/19 (провадження №12-91гс20, пункт 8.1). Вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди. У справі мета прокурора спрямована на відновлення власником - державою володіння спірною земельною ділянкою. Тому не є належними й ефективними способами захисту вимоги про визнання недійсними: рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області №860 від 15.06.2021 в частині включення до переліку земельних ділянок, що передаються із державної власності в комунальну власність, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області №1521 від 26.07.2021, яким передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, скасування державної реєстрації речового права - права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, що здійснена державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області (колишня назва Кіровоградська районна державна адміністрація) 06.08.2021, на підставі рішення Онуфріївської селищної ради №1521 від 26.07.2021, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 43402057, припинивши речове право - право власності земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди б/н від 17.02.2022, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», про передачу у користування земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, що здійснена державним реєстратором Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області 27.05.2022, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 46948551, припинивши інше речове право - право оренди земельної ділянки. Також слід відзначити, що у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем. У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі №9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі №9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі №766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі №750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі №462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі №233/4365/18 (пункт 31)). Саме тому, виходячи з мети позову, який заявив прокурор, і його обґрунтування, вимогу зобов`язати ТОВ «Агродар ЛТД», якому спірну земельнуділянку в оренду передав ОСОБА_1 , повернути державі в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку слід розуміти як вимогу про витребування цієї ділянки з володіння ОСОБА_1 на користь неволодіючого власника - держави. Зміни під час провадження у справі в адміністративно-територіальному устрої та перехід права розпорядження певними земельними ділянками від держави до територіальної громади не впливають на можливість задоволення цього позову та виконання рішення суду на користь належного суб`єкта (територіальної громади). Аналогічна правова позиція щодо способу судового захисту викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18 (провадження № 14-86 цс 22). Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) друге речення того ж абзацу охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) другий абзац визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), пункти 166-168). Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право. Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, а останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, наслідки його застосування мають бути передбачуваними. Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, то Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів. Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), пункт 68, «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07), пункт 45). ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії. Критерій законності означає, що втручання держави у право особи на мирне володіння майном повинно здійснюватися на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя. Втручання держави в право особи на мирне володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Легітимною метою такого втручання може бути здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів. Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. За правилами статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому, державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Отже особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. Тому, заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа. З огляду на викладене, володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість, право володіння, як складова права власності, неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна. Отже, особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні. Згідно наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 20.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до Онуфріївського селищного голови з заявою про надання у власність земельної ділянки за межами населеного пункту площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за адресою смт. Онуфріївка на території Онуфріївської селищної ради кадастровий номер 3524655100:02:000:0614 (т.1 а.с.31). Рішенням Онуфріївської селищної ради № 1521 від 26.07.2021 передано із земель комунальної власності Онуфріївської селищної ради ОСОБА_1 (в самому тексті рішення вказано ОСОБА_1 ) земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, в тому числі: 2,0000 га рілля для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 3524655100:02:000:0614) із земель сільськогосподарського призначення,що знаходиться заадресою: Кіровоградська область, Олександрійський район Онуфріївська селищна рада (т. 1 а.с.30). Державна реєстрація права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614 здійснена державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області (колишня назва Кіровоградська районна державна адміністрація) 06.08.2021, на підставі рішення Онуфріївської селищної ради №1521 від 26.07.2021, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 43402057 (т.1 а.с.26-27). ОСОБА_1 після передачі йому у власність спірної земельної ділянки не використовував її для ведення особистого селянського господарства, а передав в оренду ТОВ «Агродар ЛТД», за яким 27.05.2022 зареєстровано право оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договору оренди від 17.02.2022, строком на 10 років до 17.02.2032, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 46948551 (т.1 а.с. 26-28). Судом не було встановлено наявності доказів добровільної відмови ДП «Конярство України» від права постійного користування земельною ділянкою державної форми власності, що виключало віднесення спірної земельної ділянки до земель комунальної власності і розпорядження нею без згоди власника - держави є незаконним. Заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із подальшою реєстрацією за ним права власності є незаконними. Право приватної власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, площею 2 га, 06.08.2021 зареєстроване за ОСОБА_1 , відповідно саме у останнього підлягає витребуванню ця земельна ділянка на користь власника - держави. Втручання у право ОСОБА_1 на мирне володіння спірною земельною ділянкою ґрунтується на законі, про що зазначено вище. Легітимною метою такого втручання є публічні інтереси у контролі за раціональним використанням сільськогосподарських земель, які є обмеженим природним ресурсом. З огляду на недобросовісність поведінки у спірних правовідносинах як Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, так і ОСОБА_1 , втручання у право останнього на мирне володіння спірною ділянкою та її повернення у володіння власника будуть пропорційними зазначеній легітимній меті і, враховуючи встановлені обставини справи, не становитимуть для ОСОБА_1 надмірного тягаря. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. У зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, на підставі ст. 376 ЦПК України, рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 серпня 2023 року в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області №860 від 15.06.2021 в частині включення до переліку земельних ділянок, що передаються із державної власності в комунальну власність, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області №1521 від 26.07.2021, яким передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, скасування державної реєстрації речового права - права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, що здійснена державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області (колишня назва Кіровоградська районна державна адміністрація) 06.08.2021, на підставі рішення Онуфріївської селищної ради №1521 від 26.07.2021, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 43402057, припинивши речове право - право власності земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди б/н від 17.02.2022, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», про передачу у користування земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, що здійснена державним реєстратором Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області 27.05.2022, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 46948551, припинивши інше речове право - право оренди земельної ділянки, підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог. Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 серпня 2023 року в частині зобов`язання ТОВ «Агродар ЛТД» повернути державі в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку слід змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови, а резолютивну частину в такій редакції: «Витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номером 3524655100:02:000:0614, розташовану на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області». Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню - 7350,00 грн сплаченого судового збору за подання позову пропорційно до задоволених позовних вимог, а з позивача на користь Онуфріївської селищної ради 7443,00 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги. Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області задовольнити частково. Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 серпня 2023 року в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсними рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області №860 від 15.06.2021 в частині включення до переліку земельних ділянок, що передаються із державної власності в комунальну власність, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області №1521 від 26.07.2021, яким передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, скасування державної реєстрації речового права - права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, що здійснена державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області (колишня назва Кіровоградська районна державна адміністрація) 06.08.2021, на підставі рішення Онуфріївської селищної ради №1521 від 26.07.2021, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 43402057, припинивши речове право - право власності земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди б/н від 17.02.2022, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», про передачу у користування земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, що здійснена державним реєстратором Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області 27.05.2022, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 46948551, припинивши інше речове право - право оренди земельної ділянки - скасувати. Ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне підприємство «Конярство України», про визнання недійсними рішень, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації. Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 серпня 2023 року в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0614, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області - змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови, а резолютивну частину в такій редакції: «Витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номером 3524655100:02:000:0614, розташовану на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області». В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної прокуратури - 7350,00 грн сплаченого судового збору. В порядку розподілу судових витрат стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на користь Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області - 7443,00 грн сплаченого судового збору. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий С. М. Єгорова Судді С. І. Мурашко О. І. Чельник