Постанова Полтавський апеляційний суд № 536/1375/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 536/1375/22 Номер провадження 22-ц/814/1062/24Головуючий у 1-й інстанції Клименко С.М. Доповідач ап. інст. Дорош А. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 лютого 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - доповідача Дорош А.І. Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М. при секретарі Коротун І.В. переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Симоненка Тараса Вікторовича на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07 вересня 2023 року, ухвалене суддею Клименко С.М., повний текст рішення складено дата не вказана у справі за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошина Наталія Анатоліївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - В С Т А Н О В И В: 31 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошина Наталія Анатоліївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому просив суд визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його бабусі ОСОБА_2 , тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили. Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_2 , яка до дня смерті була зареєстрована та проживала одна в с. Максимівка Кременчуцького району Полтавської області. У 2022 році від подруги його покійної бабусі йому стало відомо, що вона склала заповіт на його ім`я, посвідчений 04.12.2014 року заступником секретаря Недогарківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області Мироненко М.А., в якому заповідала йому земельну частку (пай) площею 3,17 га та все інше майно, де б воно не знаходилося та з чого не складалося. Він отримав копію вказаного заповіту, зібрав пакет документів та звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошиної Н.А. для оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину та 06.04.2021 року отримав відмову в зв`язку з пропуском ним шестимісячного строку прийняття спадщини та відсутністю документального підтвердження реєстрації його проживання разом з померлою на час відкриття спадщини. Вважає, що він пропустив строк подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, так як не знав про наявність щодо нього заповіту та у період часу, що визначений Законом для подачі заяви про прийняття спадщини, на території України було введено ряд обмежень, пов`язаних з поширенням вірусу COVID-19, були скасовані автобусні та інші регулярні перевезення, що ускладнювало можливість звернення до нотаріуса з відповідною заявою. Крім цього зазначає, що у період з 26.08.2020 до 01.09.2020 року він проходив стаціонарне лікування в Оржицькій районній центральній лікарні, що теж унеможливлювало його прибуття до нотаріальної контори. Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавтської області від 07 вересня 2023 року ОСОБА_1 у позові до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошина Наталія Анатоліївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач ОСОБА_1 як на причини пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини, які він вважає поважними, посилається на те, що він не знав про наявність заповіту та спадкового майна, а також на те, що на території України був встановлений карантин для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 та на свою хворобу. Необізнаність позивача про наявність заповіту та спадкового майна не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Об`єктивних перешкод для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини він не мав, оскільки державні нотаріальні контори, незважаючи на встановлення на території України карантину для запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, продовжували працювати протягом шестимісячного строку з часу смерті спадкодавця і у відповідності до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, спадкоємці не позбавлені можливості реалізувати свої спадкові права шляхом подання відповідних заяв про прийняття спадщини засобами поштового зв`язку. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Симоненко Т.В. просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки письмовим документам, які долучені позивачем на підтвердження поважності пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Вказує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Зазначає, що при вирішенні питання слід враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Також посилається на необхідність нотаріусів дотримуватися вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом ИЮ України від 03.03.2004 року в частині повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини за заповітом. Також посилається на постанову Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №565/1145/17, яку суд першої інстанції не взяв до уваги. Відзив на апеляційну скаргу не подано. У судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилися учасники справи, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом доставлення до їх електронних скриньок 01.02.2024 року судових повісток про виклик до суду у цивільній справі у порядку п.2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (а.с. 135-137). 09.02.2024 року до апеляційного суду надійшла заява відповідача про розгляд справи у його відсутність. Заяви та клопотання про відкладення справи розглядом до апеляційного суду від сторони позивача не надходили. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_1 , виданим 02.03.2020 року виконкомом Дмитрівської сільської ради міста Горішні Плавні Полтавської області, актовий запис №09 (а.с. 13), у зв`язку з чим відкрилася спадщина. Згідно заповіту, складеного 04.12.2014 року та посвідченого заступником секретаря Недогарківської сільської ради Мироненко М.А., ОСОБА_2 заповідала все своє майно онукові ОСОБА_1 (а.с. 17). 06.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошиної Н.А. із заявою про оформлення спадкових прав та видачу на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Постановою приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошиної Н.А. від 06.04.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв`язку з пропуском ним шестимісячного строку для прийняття спадщини (а.с. 19). При вирішенні спору суд першої інстанції виходив з наступного. За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкоємцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч.1 ст.1269 ЦК України). Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати заяву про прийняття спадщини. Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини. Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Частина третя статті 1272 ЦК України може застосовуватись, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2020 року у справі №487/2375/18, від 17.02.2020 року у справі №357/732/19, від 27.02.2020 року у справі №419/3788/17, від 21.05.2020 року у справі №404/251/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Таких обставин у судовому засіданні не встановлено. Отже, позивач не надав суду безспірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 та не довів наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали йому подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк, визначений частиною першою статті 1270 ЦК України, що у силу статті 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком. Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі №607/13549/21. Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Предметом даного спору є визначення позивачу ОСОБА_1 додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його бабусі ОСОБА_2 , тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили. Вирішуючи спір, суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що стало підставою для ухвалення незаконного і необгрунтованого рішення суду, виходячи з наступного. Частиною першою статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України). Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , у зв`язку з чим після її смерті відкрилася спадщина. 04.12.2014 року ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчено заступником секретаря Недогарківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області Мироненко М.А., згідно якого ОСОБА_2 заповідала все своє майно онукові ОСОБА_1 (позивачу у саправі) (а.с. 17). 06.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошиної Н.А. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Проте, постановою приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошиної Н.А. від 06.04.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що спадкоємцем пропущений строк для прийняття спадщини (а.с. 19). Позивач ОСОБА_1 у позові посилається, зокрема, і на те, що він не знав про існування заповіту, який склала його баба (по лінії батька) ОСОБА_2 на його користь. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , як вказано у постанові приватного нотаріуса від 06.04.2021 року, подав заяву саме про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої баби ОСОБА_2 . Щодо прийняття спадщини ОСОБА_1 за заповітом, то у постанові приватного нотаріуса про це не вказано. Ухвалюючи рішення у справі про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що необізнаність позивача про наявність заповіту та спадкового майна не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Однак, судом першої інстанції неповно було досліджено матеріали справи та встановлено фактичні обставини, що призвело до ухвалення помилкового рішення. На а.с. 18 міститься довідка, видана старостою Максимівського старостинського округу М. Перешило про те, що 17.02.2022 року останнім видано ОСОБА_1 дублікат заповіту замість втраченого, який посвідчений М.А. Мироненко, заступником секретаря Недогарківської сільської ради 02.02.2016 року і зареєстрований в реєстрі за №5. Примірник заповіту зберігається в справах Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Особу гр. ОСОБА_1 , який отримав дублікат, встановлено. Факт смерті заповідача перевірено. Зареєстровано в реєстрі за №6-17 (а.с. 18). Довідка посвідчена круглою печаткою виконавчого комітету Піщанської сільської ради. Таким чином, дублікат заповіту, який був посвідчений 02.02.2016 року, ОСОБА_1 отримав лише 17.02.2022 року. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 достовірно знав про існування заповіту його баби ОСОБА_2 на його користь, тому є усі підстави вважати, що на час звернення до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивачу не було відомо про існування заповіту на його користь. Крім цього, по справі вбачається, що позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем ОСОБА_2 , згідно довідки старости Максимівського старостинського округу гр. ОСОБА_2 була зареєстрована одна за місцем свого проживання (а.с. 14), позивач про наявність заповіту складеного на його користь дізнався поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, тобто ці обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №565/1145/17 вказано, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Крім цього, у вказаній постанові Верховний Суд зауважив, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. По справі не вбачається, що спадкоємці повідомлялися нотаріусом про відкриття спадщини. У наведеній судом першої інстанції постанові Верховного Суду від 13.04.2023 року у справі №607/13549/21 фактичні обставини є відмінними, в ній встановлено, що особа, дізнавшись у червні 2019 року про існування заповіту на її користь, не здійснивши жодних дій щодо прийняття спадщини, повернулася до іншої країни і звідти також не вчиняла будь-яких дій по прийняттю спадщини, і лише в липні 2021 року, тобто майже через два роки, звернулася усно до нотаріуса. Апеляційний суд у складі колегії суддів, з урахуванням фактичних обставин по справі, а саме те, що позивач дійсно не знав про наявність заповіту на його користь, позивач проживав окремо від спадкодавця, заповіт є волевиявленням спадкодавця, відомості про інших спадкоємців відсутні, тобто відсутній спір між ними, також враховуючи встановлення з 12.03.2020 року (через 12 днів після смерті спадкодавця ОСОБА_2 ) на території України карантину для запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, які суд першої інстанції не взяв до уваги та безпідставно відмовив у позові, який є доведеним, обгрунтованим та підлягає задоволенню. Таким чином, апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, неправильно застосував норми законодавства до спірних правовідносин, в зв`язку із чим ухвалив незаконне рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення. Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно п.1,3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1,3,4, 381 384 ЦПК України апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Симоненка Тараса Вікторовича задовольнити. Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07 вересня 2023 року скасувати і ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошина Наталія Анатоліївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити. Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 14 лютого 2024 року. СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов