Постанова 4814 № 550/38/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 550/38/23 Номер провадження 22-ц/814/661/24Головуючий у 1-й інстанції Хоменко Д.Є. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 лютого 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Одринської Т.В., Панченка О.О., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Стефківський Володимир Іванович, на заочне рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, В С Т А Н О В И В: ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовної заяви У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (далі - ПрАТ «СК «Євроінс Україна») про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого. В обґрунтування позову зазначено, що 20 лютого 2022 року в с. Нове Грякове Полтавської обл. відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), в якій водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «АЗЛК 21412», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив наїзд на перешкоду, внаслідок чого пасажир ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від отриманих травм померла. Вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 18 липня 2022 року у справі № 550/155/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України. У результаті вказаної ДТП та наслідків від неї, мати потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_1 зазнала шкоди, у зв`язку з чим виникло право на її відшкодування за рахунок відповідача: 26000,00 грн - в рахунок відшкодування моральної шкоди, встановленої пунктом 27.3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 234000,00 грн - в рахунок відшкодування витрат у зв`язку з втратою годувальника (для батьків). Відповідач здійснив виплату страхового відшкодування моральної шкоди в розмірі 26000,00 грн на користь позивача, а страхове відшкодування, пов`язане із втратою годувальника сплачено не було та листом повідомлено позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування пов`язаного із втратою годувальника, а тому позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування, пов`язане із втратою годувальника. У заяві про уточнення позовних вимог зазначено, що ліміт відповідальності страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/5116916 становить 260000,00 грн. Виходячи з того, що відповідачем вже виплачено по цьому страховому випадку 106700,00 грн страхового відшкодування, до стягнення належить різниця між лімітом відповідальності страховика і виплаченою сумою відшкодування, а тому просить стягнути з відповідача 153300,00 грн страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника. Короткий зміст рішення місцевого суду Заочним рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого відмовлено. Оскаржене судове рішення мотивовано тим, що позивач не надала достатніх доказів того, що вона на час настання страхового випадку та смерті доньки перебувала на її утриманні. Крім того, місцевим судом вказано, що для набуття права на утримання непрацездатна особа повинна мати дохід, менший встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Із заочним рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2023 року не погодилася ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу. У поданій апеляційній скарзі позивач прохала суд заочне рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі. Узагальнені позиції учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, оскаржуване судове рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Вимоги ОСОБА_1 , яка в силу віку є непрацездатною особою, про задоволення позову про відшкодування шкоди відповідно до пункту 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема, з урахуванням отримання останньою пенсії, яка перевищує прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, є підставними та обґрунтованими, оскільки саме по собі отримання пенсії, яка перевищує прожитковий мінімум, не свідчить про відсутність потреби у матеріальній допомозі. Крім того, позивач є непрацездатною особою, пенсіонером за віком та мала право на одержання утримання від загиблої доньки на момент її смерті та втратила таке право на утримання в майбутньому через її передчасну смерть. У поданій апеляційній скарзі наголошено на правовому висновку, який викладено Верховним Судом у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №577/1316/20-ц. Щодо відзиву на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» прохало суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відповідачем наголошено, що ОСОБА_1 не було доведено у судовому порядку її перебування на утриманні потерпілої та можливість останньої утримувати матір, матеріально чи іншим чином підтримувати позивача. Зважаючи на відсутність доказів перебування позивача на утриманні потерпілої, доказів про доходи потерпілої до ДТП та непризначення позивачу пенсії по втраті годувальника, остання не має права на отримання страхового відшкодування у зв`язку із втратою годувальника, а зобов`язання відповідача є виконаними повністю на умовах та порядку, встановлених законодавством.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. Щодо розгляду справи без виклику сторін Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи, що ціна позову, після уточнення позовних вимог, становить 153300,00 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7, та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 (а.с. 08). Відповідно до копії лікарського свідоцтва про смерть № 245 від 21 лютого 2022 року, ОСОБА_3 померла між с. Вільхуватка та с. Левенцівка, причина смерті - відкрита черепно-мозкова травма з переломом кісток черепу в результаті травми отриманої 20 лютого 2022 року (а.с. 09). Згідно довідки про причину смерті вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток черепа (а.с. 09). З вироку Карлівського районного суду Полтавської області від 18 липня 2022 року у справі №550/155/22, яким ОСОБА_2 визнано винник у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України та призначено йому узгоджене покарання, вбачається, що ОСОБА_2 20 лютого 2022 року близько 11:40 год., керуючи автомобілем марки «АЗЛК 21412», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Чутове-Щасливе-Вільхуватка-Грякове від с. Вільхуватка у напрямку с. Левенцівка та проїжджаючи 30-й кілометр вищевказаної автодороги, змінив напрямок свого руху праворуч, виїхавши на праве, по ходу свого руху, узбіччя, де допустив наїзд на огороджуючу залізобетонну опору. У результаті недотримання водієм ОСОБА_2 пункту 10.1 Правил дорожнього руху України його цивільна дружина ОСОБА_3 , яка була пасажиром вказаного автомобіля, отримала наступні тілесні ушкодження: відкриту черепно-мозкову травму; забійну рану, садна голови; скалково-вдавлений перелом черепа; крововилив під оболонки та в речовину головного мозку; перелом лівої ключиці; лівосторонні переломи ребер по різним анатомічним лініям; розрив селезінки, згідно висновку експерта судово-медичної експертизи №206 від 21 березня 2022 року. Вище перераховані тілесні ушкодження носять прижиттєвий характер, утворилися незадовго до настання смерті, від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля, що діяли на пасажира транспортного засобу при дорожньо-транспортній пригоді, стосовно живої особи носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент спричинення, а в даному випадку, що призвели до смерті потерпілого. Смерть ОСОБА_3 настала у результаті відкритої черепно-мозкової травми з скалково-вдавленим переломом черепа; крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку (а.с. 10-11). Згідно полісу №АР/5116916 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів транспортний засіб марки «АЗЛК 21412», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був у період часу з 27 лютого 2021 року по 26 лютого 2022 року застрахований у ПрАТ «СК «Євроінс Україна». Згідно вказаного полісу страхова сума на одного потерпілого становить: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 260000,00 грн; за шкоду, заподіяну майну - 130000,00 грн; розмір франшизи - 2600,00 грн (а.с. 38). 14 вересня 2022 року, у тому числі, ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із повідомленням про ДТП, що було отримано відповідачем 26 вересня 2022 року (а.с. 42-43). 14 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування, а саме: страхове відшкодування, яке пов`язано із моральною шкодою - 26000,00 грн, страхове відшкодування, яке пов`язано із втратою годувальника - 234000,00 грн (а.с. 48, 49). Згідно повідомлення про прийняте рішення ПрАТ «СК «Євроінс Україна» від 30 листопада 2022 року та платіжної інструкції №18478 від 30 листопада 2022 року ОСОБА_1 здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 26000,000 грн (а.с. 52, 55). Крім того, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було виплачено ОСОБА_4 26000,00 грн (моральна шкода) (а.с. 56), ОСОБА_5 - 54700,00 грн (виготовлення та спорудження надгробного пам`ятника - 15700,00 грн, на поховання - 13000,00 грн, моральна шкода - 26000,00 грн) (а.с. 57). Листом від 14 листопада 2022 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомило про відмову у виплаті страхового відшкодування щодо відшкодування утриманцю у зв`язку з безпідставністю, оскільки ОСОБА_1 не було долучено до заяви документів, які б підтверджували факт її перебування на утриманні в своєї доньки - ОСОБА_3 , і що її частка доходу, яка припадала на неї, була основним та постійним джерелом її існування (а.с. 53-54). Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_6 є ОСОБА_7 (батько) та ОСОБА_1 (матір) (а.с. 12, зворот). Зі свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_4 , вбачається, що ОСОБА_6 у зв`язку із одруженням змінила своє прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 12). Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_3 (а.с. 14, зворот). Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_3 (а.с. 15). Згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_7 , ОСОБА_1 є пенсіонером за віком (а.с. 15, зворот). Згідно довідки про доходи виданої пенсіонеру ОСОБА_1 , вона перебуває на обліку в Чутівському об`єднаному управлінні ПФУ в Полтавській області і отримує пенсію за віком, яка становила: лютий 2021 року - 3172,84 грн на місяць, з березня 2021 року по листопад 2021 року - 3272,84 грн на місяць, за період з грудня 2021 року по січень 2022 року в розмірі 3395,54 грн на місяць (а.с. 18, зворот). Позиція суду апеляційної інстанції Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , як на підставу своїх порушених прав, послалася на те, що вона є матір`ю потерпілої та пенсіонером, а, отже, особою, що втратила годувальника, у зв`язку з чим має право на відшкодування страхової регламентної суми на підставі статті 27-2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого в ДТП, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюється у порядку, передбаченому параграфом 2 Глави 82 ЦК України та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Частинами першою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно із статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно зі статтею 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Пунктом 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ)) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Наведена норма Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є відсилочною, тобто містить посилання на іншу норму права, а саме статтю 1200 ЦК України та може застосовуватися лише в поєднанні із цією нормою (див. висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 304/936/19 (провадження № 61-12719сво20)). Відповідно до частини першої статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, довічно; інвалідам - на строк їх інвалідності; одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, до досягнення ними чотирнадцяти років; іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, протягом п`яти років після його смерті. У постанові Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі № 236/1077/21 зазначено, що особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої статті 1200 ЦК України, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Тобто, коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: а) непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання; б) дитина потерпілого, народжена після його смерті. З системного аналізу вищевказаних норм цивільного законодавства, повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів. Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. Поняття «непрацездатні громадяни» надається у статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої непрацездатними вважаються особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Чутівському об`єднаному управлінні ПФУ в Полтавській області і отримує пенсію за віком, яка становила: лютий 2021 року - 3172,84 грн на місяць, з березня 2021 року по листопад 2021 року - 3272,84 грн на місяць, за період з грудня 2021 року по січень 2022 року в розмірі 3395,54 грн на місяць. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України). Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, місцевий суд дійшов правильного висновку про безпідставність заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про стягнення страхового відшкодування у порядку статті 1200 ЦК України та пункту 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки позивач належними та допустимими доказами не довела, що перебувала на утриманні померлої ОСОБА_3 , а в матеріалах справи відсутні докази про доходи останньої та її можливість утримувати ОСОБА_1 , як і докази про те, що вона потребувала такої допомоги. На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, оскільки позивач не подала належних та допустимих доказів, що вона мала право на страхове відшкодування в порядку статті 1200 ЦК України та пункту 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Посилання в апеляційній скарзі про неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 577/1316/20-ц (провадження № 61-7108св21) колегія суддів відхиляє з огляду на таке. У постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 577/1316/20-ц (провадження № 61-7108св21) Верховний Суд щодо вирішення позовних вимог в частині відшкодування майнової шкоди, заподіяної смертю потерпілого, зазначив, що позивач є непрацездатною особою, та дійшов висновку, що суди передчасно відмовили в задоволенні позову про відшкодування шкоди відповідно до пункту 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» лише з підстав отримання пенсії, яка перевищує прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, оскільки саме по собі отримання пенсії, яка перевищує прожитковий мінімум, не свідчить про відсутність потреби в матеріальній допомозі. При цьому суд надав оцінку доказам у контексті з`ясування питання, чи перебувала позивачка на утриманні на момент її смерті, однак відповідно до статті 1200 ЦК України право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які не тільки були на утриманні померлого, а й особи, які мали на день смерті право на одержання від нього утримання. Крім того, посилання місцевого суду як на доказ, що оцінювався ним в сукупності з іншими належними та допустимими доказами, на розмір пенсії ОСОБА_1 , який перевищує прожитковий мінімум, не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки не має правового значення у цій справі, адже ОСОБА_1 не довела право на відшкодування заявленої шкоди, у зв`язку з чим допомога, яка їй надавалась не була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який при ухваленні оскаржуваного судового рішення не допустив порушення норм матеріального та процесуального права. Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Стефківський В.І., слід залишити без задоволення, а заочне рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2023 року -без змін. Щодо судових витрат За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Стефківський Володимир Іванович - залишити без задоволення. Заочне рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 08 лютого 2024 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді Т.В. Одринська О.О. Панченко