Постанова 4814 № 550/438/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 550/438/23 Номер провадження 22-ц/814/704/24Головуючий у 1-й інстанції Хоменка Д.Є. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2024 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Чумак О.В. суддів: Обідіної О.І., Пилипчук Л.І. за участю секретаря Галушко А.О. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2023 року, ухвалене суддею Хоменко Д.Є., по справі за позовом ОСОБА_1 до Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Новицька Оксана Валеріївна, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, встановила: У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Чутівського районного суду Полтавської області з позовом до Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Новицька Оксана Валеріївна, в якому просить визнати за нею право власності на автомобіль марки «Jeep» моделі «Grand Cherokee», 01.08.1999 року виготовлення, сірого кольору, тип кузова універсал, об`єм двигуна 3124 куб. см, номер кузова (VIN) в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить, зокрема, вказаний вище автомобіль. Спадкоємцем після померлого ОСОБА_3 є його мати ОСОБА_1 , інших спадкоємців немає. Позивач звернулася із заявою до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Новицької О.В., про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний автомобіль, але 21.03.2023 року отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що у ОСОБА_3 відсутня реєстрація права власності на транспортний засіб в Україні. Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2023 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом відмовлено. З цим рішенням суду першої інстанції не погодилася позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Рудейчук Я.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого суду, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, ухваливши нове, яким задовольнити позов ОСОБА_1 . В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що автомобіль, який придбаний за кордоном сином позивачки, ввезений на територію України правомірно на законних підставах, за нього сплачено митний збір. ОСОБА_3 за життя не встиг зареєструвати спірне майно в органах МВС України та помер. Автомобіль включений до складу спадкового майна. Вважає, що існують всі підстави для визнання за позивачкою, як єдиною спадкоємицею за законом після померлого сина, права власності на вказане майно в порядку спадкування. Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не подавався. У судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду власними технічними засобами з`явилась представник позивача ОСОБА_2 . Позивачка, представники відповідача та третьої особи до апеляційного суду не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. Відповідно до ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка вищевказаних осіб не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки ОСОБА_5 , перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_3 16.01.2021 року придбав автомобіль марки «Jeep» «Grand Cherokee», номер кузова (VIN) НОМЕР_1 . Вказаний договір укладений у письмовій формі та нотаріально не посвідчений. Згідно митної електронної декларації серії UA/3465706771 ОСОБА_3 на Сумській митниці ДМС України 07.02.2022 року розмитнив автомобіль марки «Jeep» моделі «Grand Cherokee»,1999 року виготовлення, сірого кольору, тип кузова універсал, об`єм двигуна 3124 куб. см, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 Відповідно до посвідчення Сумської митниці ДМС України про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 митниця не заперечувала проти реєстрації придбаного автомобіля в підрозділі МВС України, який відповідно до законодавства України вповноважений здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку ТЗ, на ім`я ОСОБА_3 . Транспортний засіб повинен був пред`явлений підрозділу МВС України, який відповідно до законодавства України вповноважений здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку ТЗ, у десятиденний строк для реєстрації. (а.с.11). Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що з моменту придбання ОСОБА_3 транспортного засобу до моменту розмитнення пройшов рік. При цьому, позивачем не наведено обґрунтованих обставин, поважних причин, які заважали її сину ОСОБА_3 вчинити дії щодо реєстрації транспортного засобу у визначені законом строки. Оскільки на час смерті спадкодавець не набув право власності на вказаний автомобіль, він не належить до спадкового майна яке підлягає розподілу. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного. Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух»державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух»державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Згідно з пунктами 7, 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року N 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). Відповідно до п. 8 цього Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників та документів, які підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін в реєстраційні документи. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори купівлі продажу, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; договори, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів: договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортні засоби договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб`єкти господарювання, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб`єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою; договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою та скріплені печаткою (за її наявності), у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу; свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати; рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном; рішеннями власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило па транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів транспортного засобу та конкретного одержувача; митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане органом доходів і зборів посвідчення про реєстрацію в уповноваженому органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу; акт про проведені електронні торги або постанова та акт про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем; договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів,за яким продавцем виступає Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами,одержаними від корупційних та інших злочинів. Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного при розгляді справи № 683/2694/16-ц (провадження № 61-17988св18) про визнання права власності на автомобіль та зняття арешту, аналізуючи, зокрема, положення статей 328, 334 ЦК Українита статті 34 Закону України «Про дорожній рух», зазначено що сам по собі договір купівлі-продажу транспортного засобу, вчинений у простій письмовій формі, без реального зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу у вищезазначеному порядку не породжує правових наслідків у виді переходу права власності від продавця до покупця. Підсумовуючи наведене, на думку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені вище висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, слід розуміти (читати) так, що право власності у набувача транспортного засобу за договором виникає з моменту державної реєстрації, перереєстрації у встановленому законом порядку такого транспортного засобу, а не з моменту його приймання-передачі або з іншого моменту, встановленого в договорі. Оскільки автомобіль марки «Jeep» «Grand Cherokee» не був належним чином зареєстрований в органах МВС, він не набув статусу речі у розумінні ст.179 ЦК України. Відповідно до частини 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Приймаючи до уваги те, що на час смерті ОСОБА_3 не здійснив державну реєстрацію автомобіля марки «Jeep» «Grand Cherokee», номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , у відповідності до вимог закону, він не належить до складу спадщини, яка може бути успадкована позивачкою. Таким чином, висновки суду першої інстанцій у межах доводів апеляційної скарги ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, місцевим судом під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Наведені в обґрунтування апеляційної скарги доводи, є ідентичними доводам, викладеним у позові, їм надавалася оцінка судом, а тому вони не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки не підтверджуються матеріалами справи. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2023 рокузалишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 13.02.2024. Головуючий суддя О.В.Чумак Судді О.І.Обідіна Л.І.Пилипчук