Постанова Запорізький апеляційний суд № 336/9926/23

Дата документу 14.02.2024 Справа № 336/9926/23 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/807/388/24 Головуючий у 1-й інстанції: Дацюк О.І. Є.У.№ 336/9926/23 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 лютого2024 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Кочеткової І.В., суддів: Бєлки В.Ю., Дашковської А.В., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2023 року,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПрАТ «СК «Євроінс Україна», вказавши, що 21.05.2023 сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілю Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , та автомобілю Ford focus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належного на праві власності ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобіль, належний позивачу, був пошкоджений. Вина ОСОБА_2 встановлена постановою суду від 05.06.2023. Розмір збитків, спричинений позивачеві, складає 98 980,8 гривень, що підтверджено звітом судового експерта. Оскільки цивільно-правова відповідальність володільця автомобілю Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована ПрАТ «СК «Євроінс Україна», ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, надавши копію звіту експерта. Натомість ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виплачено страхове відшкодування в розмірі 44 523,59 гривень. Не погоджуючись з рішенням відповідача в частині визначення розміру спричиненого збитку та виплати страхового відшкодування, позивач просив стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на свою користь не відшкодовану майнову шкоду у розмірі 54457,21 гривень, а також судові витрати. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2023 року позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 недоплачене страхове відшкодування в сумі 54457,21 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073,60 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн. В апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» проситьпро скасування рішення суду та направлення справи до Голосіївського районного суду м.Київа, оскільки, на думку апелянта, справу розглянуто з порушенням правил територіальної підсудності. Крім того, вважає, що страхова компанія повністю відшкодувала оцінену шкоду, експерт та оцінювач, який визначав її розмір, має достатню кваліфікацію та досвід роботи для проведення технічного огляду транспортного засобу. Страхова компанія відшкодувала різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, врахувавши, що витрати на відновлення перевищують його вартість до ДТП. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Штенгелов О.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , зазначає, що оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги вважає неспроможними. Розмір заподіяної шкоди визначений страховою компанією з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Звіт про оцінку вартості збитків, виконаний оцінювачем страхової компанії, містить численні суперечності, не відповідає вимогам Методики, викладені в ньому відомості щодо розміру залишкової вартості автомобіля є недостовірними і суперечливими. Просить відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції на суму три тисячі гривень, на підтвердження яких надає квитанцію про сплату позивачем 3 000 грн. з підготовку та подання відзиву, акт приймання-передачі наданих послуг. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобілю Ford focus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2004 року випуску, що підтверджено копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на праві власності належить ОСОБА_3 , що підтверджено копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Цивільно-правова відповідальність власника автомобілю Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована ПрАТ «СК «Євроінс», що підтверджено копією полісу № 213722001. 21.05.2023 сталась ДТП за участі вищевказаних транспортних засобів. Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2023 водія ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. З обставин, які встановлені судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення, видно, що 21.05.2023 о 20:30 год. в м. Запоріжжя, по вул. Миколи Корищенка 23, водій ОСОБА_2 , керуючи т/з Volkswagen, н/з НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом, не переконався в безпеці своїх дій, і що не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль Ford Focus , н/з НОМЕР_2 , що стояв, власник ОСОБА_1 . В результаті своїх дій, ОСОБА_2 , порушив вимоги п. 10.9. ПДР України, автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків. 21.05.2023 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» надійшло повідомлення про ДТП. 22.05.2023 ОСОБА_1 також направив до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомлення про ДТП. 22.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування. 24.05.2023 автомобіль Ford focus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , був оглянутий ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_1 28.06.2023 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» складено страховий акт про виплату страхового відшкодування в розмірі 44 523,59 гривень. Згідно із звітом № 24335 від 07.06.2023, який складений ТОВ «СЗУ Україна» (оцінювач ОСОБА_5 ), вартість збитків, заподіяних пошкодженням автомобілю Ford focus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 134 512,62 гривні. З висновку оцінювача ОСОБА_5 № 24335/1 від 07.06.2023 вартість автомобілю Ford focus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , після ДТП складає 89 989,03 гривень. 14.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою про доплату страхового відшкодування в сумі 54 457,21 гривень, направивши копію висновку експертного автотоварознавчого дослідження. Листом від 04.08.2023 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомило ОСОБА_1 про повне виконання своїх обов`язків з відшкодування збитків, посилаючись на звіт від 07.06.2023 про оцінку вартості збитків, а також висновок щодо вартості придатних залишків від 07.06.2023. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження щодо визначення матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу № 4047 від 24.05.2023, експерт дійшов висновку про те, що матеріальний збиток, завданий власнику автомобілю Ford focus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 151 887,43 гривень. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із їх доведеності. Суд погодився з доводами позивача про те, що при визначенні вартості збитків пошкодженого автомобіля оцінювачем ОСОБА_5 був порушений порядок проведення оцінки, без огляду пошкодженого транспортного засобу, без визначення його технічного стану, обсягу та характеру пошкодження. Колегія суддів вважає, що такі висновки суду є законними та обґрунтованими. Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. При цьому згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961 від 01.07.2004 передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Оцінювачем ринкова вартість автомобілю Ford focus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП визначена у 134512,62 гривні, вартість відновлювального ремонту у 231985,12 гривень (без урахування фізичного зносу складових), а вартість автомобілю після ДТП визначена у 89989,03 гривні. Експертом ринкова вартість автомобілю Ford focus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП визначена у 151887,43 гривень, вартість відновлювального ремонту у 227389,11 гривень (без урахування фізичного зносу складових), а вартість автомобілю після ДТП визначена у 52906,63 гривень. При цьому встановлено, що як оцінювач, так і експерт, дійшли висновку про те, що вартість відновлювального ремонту автомобілю перевищує вартість автомобілю до ДТП, тож він вважається фізично знищеним, а власнику належить компенсувати різницю між вартістю автомобілю до ДТП та вартістю автомобілю після ДТП. А відмінність в оцінці вартості матеріальних збитків власника транспортного засобу обумовлена різницею при визначенні вартості автомобілю Ford focus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , після дорожньо-транспортної пригоди. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги висновок експерта, а не висновок оцінювача страхової компанії є безпідставними. Так, статтею 72 ЦПК України передбачено, що експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Як вказує ст. 74 ЦПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо). Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта. Порядок проведення оцінки дорожніх транспортних засобів врегульований Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі Методика). Пунктами 1.2, 1.3 Методики визначено, що Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Методи оцінки, передбачені цією Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту. Вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин. Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ; визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ. Відповідно до п. 5.1 Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження. Як було зазначено в звіті № 24335 від 07.06.2023 особисто оцінювачем транспортний засіб Ford focus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не оглядався, використано матеріали з огляду спеціаліста. При цьому відповідачем суду не надано жодних документів на підтвердження того, що особа, яка фактично оглядала автомобіль, є спеціалістом та володіє спеціальними навичками та знаннями для визначення розміру матеріальної шкоди. Крім того, зі звіту оцінювача неможливо встановити, які саме матеріали з огляду спеціаліста ним використовувались. Оскільки відповідачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів того, що оцінювачем ОСОБА_5 було достовірно визначено технічний стан автомобілю, обсяг та характер пошкоджень, тощо, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо надання переваги при визначенні розміру спричиненої шкоди висновку атестованого експерта, який також був попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. Що стосується доводів апеляційної скарги про неправильно визначену судом першої інстанції підсудність справи, то колегія суддів вважає за необхідне вказати про таке. Статтею 27 ч. 1 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Статтею 28 ЦПК України визначено, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди. Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки, завдані позивачеві внаслідок пошкодження належного йому автомобілю є втратами, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а отже є шкодою, заподіяною майну особи. Від того, якою саме особою, страховою компанією або безпосередньо винуватцем ДТП мають бути відшкодовані вказані збитки, сутність цієї шкоди за своєю правовою природою не змінюється, отже для позивача цей позов є позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних осіб, який, у відповідності до вищевказаних положень ЦПК України, може пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди. З постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2023 видно, що ДТП сталась по вул. Миколи Корищенка, 23 у м. Запоріжжя, отже шкоду майну позивача заподіяно саме у зазначеному місці, що територіально відноситься до Шевченківського району м. Запоріжжя. Оскільки позивач наділений правом подати позов з дотриманням правил альтернативної підсудності за своїм власним вибором, яким він і скористався в цьому випадку, підстав для направлення цивільної справи за підсудністю до іншого суду немає. Аналіз викладеного свідчить про те, що апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки її доводи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Статтею 133 ЦПК України до судових витрат віднесені і витрати на професійну правничу допомогу. Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 26 січня 2024 року на адресу апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат Штенгелов О.В. надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційної інстанції вирішити питання стосовно стягнення з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в сумі 3000,00 грн. На підтвердження розміру витрат, які поніс ОСОБА_6 на правничу допомогу надано: Угоду від 05.07.2023 р. про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Штенгеловим О.В. та Тараном К.В.; Акт приймання-передачі надання послуг (підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу у цивільній справі №336/9926/23), квитанцію від 25.01.2024, за якою ОСОБА_1 сплатив адвокату Штенгелову О.В. 3000,00 грн. за надані послуги з правової допомоги. Оцінюючи розмір витрат на правничу допомогу, апеляційний суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального закону та виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) заявлений розмір витрат на правничу допомогу є співмірним, відповідає критеріям розумності і обґрунтованості, тому вказана заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 374,375, 378, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» залишити без задоволення. Рішення Шевченківськогорайонного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2024 року у цій справі залишити без змін. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3000,00 гривень (три тисячі гривень 00 копійок) Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Головуюча: І.В. Кочеткова Судді: В.Ю. Бєлка А.В. Дашковська