Постанова 4824 № 752/15119/25

Унікальний номер справи 752/15119/25 Номер апеляційного провадження 22-ц/824/5250/2026 Головуючий у суді першої інстанції Ж. І. Кордюкова Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач Постанова Іменем України 18 травня 2026 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач), суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І. сторони позивач ОСОБА_1 відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи (їх представників) апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року, у с т а н о в и в : У червні 2025 року ОСОБА_1 звернуласьдо суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (далі - ПрАТ «СК «Євроінс Україна», Товариство) про стягнення страхового відшкодування. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 28.01.2025 в м. Києві сталася дорожньо - транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Ford, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Volkswagen LT 35, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з заподіянням майнової шкоди. Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.02.2025 у справі №761/5552/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за полісом №221764432. 18.04.2025 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 39175,29 грн. 27.05.2025 позивач звернулася до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з вимогою про доплату страхового відшкодування у розмірі 59414,68 грн., відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 16.04.2025 №46/25, зробленого на її замовлення. Звіт №47445 від 18.03.2025, зроблений на замовлення позивача, є неналежним доказом, він не відповідає Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, при його складанні оцінювач не оглядав пошкоджений транспортний засіб. Разом з тим, при складанні звіту від 16.04.2025 №46/25 оцінювач оглядав транспортний засіб в умовах СТО для повної фіксації скритих дефектів. У звіті № 47445 від 18.03.2025 та в протоколі (акті) огляду транспортного засобу в розділі «Назва деталей та опис пошкоджень» не зазначено, які саме дії необхідно вчинити для відновлювального ремонту транспортного засобу, що є безумовним порушенням Методики. Окрім того, не зафіксований пробіг (показник одометра), комплектація, тип покриття, тощо. Таким чином, належним є звіт від 16.04.2025 №46/25, зроблений на замовлення позивача, згідно з яким вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу (без ПДВ) складає 98589,97 грн. Отже, різниця між страховою виплатою (39175,29 грн.) та сумою визначеною звітом від 16.04.2025 №46/25 (98589,97 грн.) складає 59414,68 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Позивачка просила стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на її користь недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 59414,68 грн. та судові витрати. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачене страхове відшкодування в розмірі 23394, 09 грн. та судовий збір у розмірі 476, 85 грн. Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи при вирішенні спору, а також на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, у зв`язку із чим просить змінити рішення суду та стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 59 414,68 грн. Зауважує, що задовольняючі частково позовні вимоги суд вірно взяв до уваги як належний доказ звіт від 16.04.2025 вих. № 46/25, проте до суми матеріального збитку в розмірі 98 589,97 грн. (сума, яка вже розрахована з урахуванням фізичного зносу), помилково застосував ще раз коефіцієнт фізичного зносу. Таким чином, на думку апелянта, враховуючи те, що різниця між виплатою (39 175,29) та сумою майнової шкоди визначеною належним звітом вих. № 46/25 від 16.04.2025 (98 589,97 грн.) складає 59 414,68 грн., то зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, щосудом першої інстанції вірно взято до уваги звіт № 46/25 від 16.04.2025 року згідно якого вартість матеріального збитку складає 98 598,97 грн., однак суд в порушення норм матеріального права до суми 98 589,97 грн. (вартість відновлювального ремонту вже з урахуванням зносу) помилково ще раз застосував коефіцієнт фізичного зносу у розмірі 0,66. Однак, відповідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 16.04.2025 року вих. № 46/25 вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ (без ПДВ) складає 98 589, 97 грн. з урахуванням коєфіцієнту фізичного зносу автомобіля. Відповідно до пункту 2.4. методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року (надалі- Методика) вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазначає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу. Тобто, сума в розмірі 98 589,97 грн. це сума порахована вже з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу складає 208 712,94 грн. ПрАТ «СК «Євроінс Україна» правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалось. У відповідності до вимог п. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється апеляційним судом у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, оскільки ціна позову у даній справі менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи предмет та підставу заявленого позову, ціну позову, суд дійшов висновку про те, що дана справа не відноситься до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Суд перевірив доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах його апеляційного оскарження, та дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Так, відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позивач надала суду докази розміру спричинених їй збитків, та довела, що страховик не відшкодував їй збитки в повному обсязі в межах ліміту страхування та розмір такого збитку становить 98589,97 грн. Суд прийняв наданий позивачкою звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №46/25 від 04.04.2025, згідно з яким вартість матеріального збитку без урахування ПДВ становить 98589,97 грн., а коефіцієнт фізичного зносу - 0,66. Суд врахував, що на страховика покладається обов`язок відшкодувати збитки у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. Таким чином, зважаючи на ту обставину, що відповідач ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 39 175,29 грн., суд дійшов висновку, що розмір недоплаченого страхового відшкодування ПрАТ «СК «Євроінс Україна» позивачу складає 23 394,09 грн., що розраховується наступним чином: 98589,97 грн. (розмір матеріального збитку) х 0.66 (коефіцієнт фізичного зносу) - 2500 грн. (франшиза) - 39175,29 грн. (виплачене страхове відшкодування) = 23394,09 грн. З таким висновком суду, колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалав справи та встановлено судом 28.01.2025 в м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля Ford, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля Volkswagen LT 35, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження з заподіянням матеріальних збимтків. Власником транспортного засобу Ford, д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.02.2025 у справі №761/5552/25 ОСОБА_4 визнано винним в порушенні ПДР та у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen LT 35, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з ПрАТ «СК «Євроінс Україна», що підтверджується полісом №221764435 від 28.06.2024, відповідно до якого ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 160000 грн., франшиза - 2500 грн. 28.01.2025 ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування. 28.01.2025 представником ПрАТ «СК «Євроінс Україна» в присутності ОСОБА_3 проведено технічний огляд автомобіля Ford, д.н.з. НОМЕР_1 , про що складено відповідний протокол (акт) огляду транспортного засобу, в якому зазначено, що транспортний засіб має пошкодження, які не відноситься до наслідків ДТП. Заперечення ОСОБА_3 на протокол технічного огляду відсутні. Відповідно до звіту від 18.03.2025 №47445 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Ford, д.н.з. НОМЕР_1 , складеного на замовлення ПрАТ «СК «Євроінс Україна», вартість відновлювального ремонту (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали) становить 65561,11 грн., вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ становить 44852,35 грн., вартість матеріального збитку без урахування ПДВ становить 41675,29 грн., коефіцієнт фізичного зносу становить 0,7000. Відповідно до рахунку №КМ-дС-0001459 від 29.01.2025 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Ford, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 177418,69 грн., у тому числі ПДВ 29569,78 грн. ПрАТ «СК «Євроінс Україна» склало страховий акт №258516/1/2025, відповідно до якого визначено розмір страхового відшкодування в сумі 39175,29 грн. 04.04.2025 СОД ФОП ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_3 проведений технічний огляд автомобіля Ford, д.н.з. НОМЕР_1 , про що складено протокол (акт) огляду транспортного засобу. Відповідно до звіту №46/25 від 16.04.2025 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Ford, д.н.з. НОМЕР_1 , від 04.04.2025, складеного на замовлення ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ становить 107297,37 грн., вартість матеріального збитку без урахування ПДВ - 98589,97 грн., коефіцієнт фізичного зносу - 0,66. 27.05.2025 адвокат Корнілов Л.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з заявою про доплату страхового відшкодування у розмірі 59414,68 грн. Частиною 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Приписами ч. 1 ст.990 ЦК України визначено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Згідно з п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно з ч.1, п. 1 ч. 2, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Відповідно до п. 6 р. VI. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на умовах, що були чинними на день набрання чинності договором (полісом) №221764432) у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Згідно п.34.2 ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Статтею 12 Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. 10.09.2003 постановою Кабінету Міністрів України №1440 затверджено Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах. Пунктами 50-55 вказаного Національного стандарту №1, зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна. 28 жовтня 2004 року постановою Кабінету Міністрів України №1442 затверджено Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу. Приписами ч. 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення. Таким чином, оцінка рухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту №2 та з урахуванням Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади. Так, згідно з пунктом 50 Національного стандарту №1 проведенню незалежної оцінки майна (незважаючи на вибір оцінювачем методичного підходу його оцінки) передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки. Відповідно до вимог п. 51 Національного стандарту №1, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби). Разом із цим, вимогами п. 56 Національного стандарту №1 визначено, що звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість, а також додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Отже, виходячи з наведених норм, не зважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього. Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 753/3055/18. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року по справі №752/16797/14-ц сформувала висновок про неналежність доказу, як звіту про оцінку майна, який складений без особистого огляду транспортного засобу. Відповідно до п. 4.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Фондом державного майна України Міністерства юстиції України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі - Методика) за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (далі - висновок експерта). Відповідно до п. 4.4. Методики у звіті (акті) або висновку експерта про оцінку КТЗ зазначається така інформація: а) повне найменування суб`єкта оціночної діяльності, його місцезнаходження, телефон (факс), номер та термін дії сертифіката суб`єкта оціночної діяльності; б) дата надходження матеріалів для оцінки і дата підписання звіту (акта), висновку; в) найменування юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка призначила (замовила) оцінку КТЗ; г) питання (завдання), що поставлені перед оцінювачем (експертом) (мета оцінки); ґ) назва об`єкта (об`єктів), представленого для оцінки; д) найменування юридичної особи (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи), місцезнаходження (місце проживання) власника майна та його майнові права на КТЗ; е) відомості про фізичну особу, що здійснює оцінку КТЗ: посада, прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальності (загальна й оціночна за напрямом програми базової підготовки), стаж роботи за цими спеціальностями, учений ступінь і вчене звання (за наявності), номер, дата видачі кваліфікаційного свідоцтва та посвідчення про підвищення кваліфікації; є) інформація, що має значення для виконання оцінки, з посиланням на джерела її отримання; ж) клопотання оцінювача, експерта про надання додаткових матеріалів, результати їх розгляду (якщо це мало місце); з) перелік використаних довідкових джерел інформації, літератури із зазначенням основних бібліографічних даних (найменування, автори, місце та рік видання); и) дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом); і) відомості про осіб, які брали участь в огляді об`єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або договором про виконання оцінки; ї) ідентифікаційні дані КТЗ відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) або з копій цих документів; й) показання одометра (тахографа) КТЗ або лічильника мотогодин (за наявності); к) результати візуального огляду щодо відповідності (невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) або в інших документах; л) відомості про комплектність та укомплектованість КТЗ; м) відомості про склад оновлених складників КТЗ, інформаційні ознаки виконаного відновлювального ремонту, інші обставини, які мають значення для розв`язання поставлених питань; н) відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів; о) перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки та припущення, у межах яких проводилася оцінка; п) викладення змісту використаних методичних підходів, методів, оціночних процедур та відповідних розрахунків; р) висновок про вартість майна або висновок про результати автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження); с) додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження. Відповідно до п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження. Відповідно до п. 5.5 Методики під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування. Відповідно до п. 8.5.1. Методики умови щодо визначення вартості відновлювального ремонту без технічного огляду КТЗ зазначені в пункті 5.1 цієї Методики. У зазначених у пункті 5.1 розділу V цієї Методики випадках орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), визначає обсяги ремонтних робіт з відновлення КТЗ або характер та обсяг його пошкоджень. Судом встановлено, що 28.01.2025 в м. Києві з вини ОСОБА_4 сталася ДТП, в якій був пошкоджений автомобіль Ford, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 . 28.01.2025 ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування, після чого останнє склало страховий акт №258516/1/2025 та визначило розмір страхового відшкодування в сумі 39175,29 грн., яке було сплачено позивачу. Зазначені обставини не заперечуються сторонами. На замовлення ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було складено звіт 18.03.2025 №47445 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Ford, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого вартість матеріального збитку без урахування ПДВ становить 41675,29 грн., коефіцієнт фізичного зносу - 0,7000. З цього звіту вбачається, що ФОП ОСОБА_6 провів дослідження вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Ford, д.н.з. НОМЕР_1 , на підставі протоколу (акту) огляду цього транспортного засобу від 28.01.2025 та встановив ідентифікаційні та технічні характеристики транспортного засобу (марку, модель, модифікацію (тип комплектації), тип кузову/кількість дверей, ідентифікаційний номер, рік випуску, об`єм двигуна, тип КЗП, колір КТЗ, термін експлуатації, фактичний пробіг ПФ, км (135,276) та стан транспортного засобу до пошкодження), проте особисто він автомобіль не оглядав. Не погоджуючись з розміром виплаченого страхового відшкодування в сумі 39175,29 грн., позивач здійснила оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням її транспортного засобу. Згідно зі звітом від 04.04.2025 №46/25 вартість матеріального збитку вартість матеріального збитку без урахування ПДВ становить 98589,97 грн., коефіцієнт фізичного зносу - 0,66. Так, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не забороняє потерпілій особі самостійно запрошувати експерта або оцінювача для визначення розміру збитків. Отже, позивач надала суду докази розміру спричинених їй збитків, та довела, що страховик не відшкодував їй збитки в повному обсязі в межах ліміту страхування. На думку колегії суддів, суд вірно прийняв до уваги наданий позивачкою звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №46/25 від 04.04.2025, згідно з яким вартість матеріального збитку без урахування ПДВ становить 98 589,97 грн., а коефіцієнт фізичного зносу - 0,66. Разом з тим, суд в порушення норм матеріального права до суми 98 589,97 грн. (вартість відновлювального ремонту вже з урахуванням зносу) помилково ще раз застосував коефіцієнт фізичного зносу у розмірі 0,66. Відповідно до пункту 2.4. методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазначає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу. Тобто, сума в розмірі 98 589,97 грн. це сума визначена вже з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (а.с. 82). Суд на вищевикладене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог. Зважаючи на наведене, враховуючи що ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 39 175,29 грн., отже на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з відповідача недоплачене страхове відшкодування у розмірі 59 414, 68 (98 589,97 - 39 175,29 = 59 414,68 грн). Відповідно рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04.11.2025 підлягає зміні, та стягнута за рішенням суду на користь ОСОБА_1 недоплачена сума страхового відшкодування підлягає збільшенню з 23 394,09 грн. до 59 414, 68 грн. Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення. Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Виходячи з вищенаведеного, рішення суду першої інстанції не може вважатись повністю законним та обґрунтованим, і таким, що ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для його зміни. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Убачається, що за подання до суду позовної заяви у цій справі позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну судового рішення, збільшення стягнутої з відповідача суми страхового відшкодування, то судові витрати понесені заявником у суді першої інстанції у вигляді сплаченої суми судового збору підлягають також збільшенню з 476,85 грн. до 1 211,20 грн. При цьому, враховуючи, що апеляційна скарга позивача задовольняється судом апеляційної інстанції, отже з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1816, 80 грн. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 23 394,09 грн. змінити, збільшити стягнуту суму з 23 394, 09 грн. до 59 414, 68 грн. Збільшити суму стягнутого з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 судового збору з 476,85 грн. до 1 211,20 грн. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ЄДРПОУ 22868348, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1816, 80 грн. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді Л. Д. Поливач А. М. Стрижеус О. І. Шкоріна