Постанова Київський апеляційний суд № 756/7214/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 лютого 2024 року місто Київ справа №756/7214/23 провадження№22-ц/824/4670/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В. сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Опришко Едітою Василівною, на ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 12 липня 2023 року, постановлену у складі судді Тихої О.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Грицаєнко Василь Васильовича про визнання правочину недійсним , - В С Т А Н О В И В: Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 12 липня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Грицаєнко В.В. про визнання правочину недійсним. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Опришко Е.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що не вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти певні дії по заяві ОСОБА_1 про не заперечення щодо виділення ОСОБА_2 земельної ділянки ( код ділянки 85:077:022), яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 , може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання майбутнього рішення суду. Учасники справи своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скарги не скористались. В судове засідання не з`явилися учасники справи, про день та час розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, що підтверджується зворотними повідомленнями про отримання поштового відправлення (а.с.189,190). Зважаючи на зміст апеляційної скарги та судового рішення, що оскаржується, з урахуванням обставин даної справи, її складності, мотивованим викладенням позиції представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Опришко Е.В. в її апеляційній скарзі та відсутністю потреби у наданні усних пояснень учасника справи, явка якого до апеляційного суду є необов`язковою, колегія суддів вважала можливим розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 та його представника - адвоката Опришко Е.В., які не з`явилися в судове засідання. Оскільки рішення ухвалене за відсутністю учасників справи, то датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість постановленої у справі ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що проект рішення Київської міської ради «Про передачу громадянці ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 », на який посилається заявник як на доказ можливості ухилення відповідача від виконання судового рішення, був направлений Департаментом земельних ресурсів для подальшого опрацювання та можливого прийняття на ХІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання, яка була повноважною до 25 жовтня 2020 року, тобто попереднього скликання. Натомість, з жовтня 2020 року повноважною є Київська міська рада ІХ скликання, проте матеріали заяви про забезпечення позову не містять відомостей про внесення до порядку денного сесії Київської міської ради ІХ скликання аналогічного проекту рішення, а отже заявником не надано доказів існування реальної загрози істотного ускладнення чи неможливості виконання в майбутньому рішення суду у разі задоволення позову, без вжиття таких заходів. Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об`єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства. Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 ст. 150 ЦПК України). Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2019 року у справі №521/8746/18). Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Виходячи з сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства, вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсною його заяву від 29 березня 2007 року, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грицаєнком В.В. та зареєстровану в реєстрі за №К-1608, про відсутність заперечень щодо виділення ОСОБА_2 частини земельної ділянки, яка знаходиться в його володінні, оскільки, така заява не відповідає його внутрішній волі і була вчинена під впливом помилки. Предметом спору у справах про визнання правочинів (договорів) недійсними є саме дійсність (чи недійсність) договору - тобто відповідність його умов вимогам чинного на момент укладення цього договору законодавства. Зважаючи на те, що проект Київської міської ради "Про передачу громадянці ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 " не був розглянутий на ХІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання, до порядку денного сесії Київської міської ради ІХ скликання аналогічний проект рішення не внесений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявником не надано доказів існування реальної загрози істотного ускладнення чи неможливості виконання в майбутньому рішення суду у разі задоволення позову без вжиття таких заходів. Крім того, позивач не мотивував наявність зв`язку між заходом забезпечення позову, який просить вжити, та предметом позову, не обґрунтував чи спроможній такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення його позову. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. З обставин цієї справи не вбачається, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову щодо визнання правочину недійсним, а захід забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача не є співмірним із заявленими вимогами. Наведений захід забезпечення позову також не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову, не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і жодним чином не впливає на ефективний захист, або поновлення права позивача, за захистом якого він звернувся до суду. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки зі змісту заяви та матеріалів справи не вбачається, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у цій справі. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 371,367, 374, 375, 381-384, 390, 435 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Опришко Едітою Василівною, залишити без задоволення. Ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 12 липня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус