Ухвала КЦС ВС № 755/21821/21

УХВАЛА 31 січня 2024 року м. Київ справа № 755/21821/21 провадження № 61-9877св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В., учасники справи: позивачка - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєва Валентина Іванівна, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Гура Людмила Борисівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжинірінг», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від імені яких діє адвокат Лисенко Сергій Володимирович, про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєва Валентина Іванівна, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Гура Людмила Борисівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжинірінг», про тлумачення заповіту, ВСТАНОВИВ: Історія справи У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєва В. І., приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Гура Л. Б., ТОВ «Еверест-Буд-Інжинірінг», про тлумачення заповіту. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Розтлумачено зміст заповіту, складеного 06 грудня 2014 року ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гурою Л. Б., зареєстрованого в реєстрі за № 658, відповідно до якого ОСОБА_5 заповів ОСОБА_1 належні йому майнові права на квартиру № 134/135 та майнові права на нежитлове приміщення в житловому будинку АДРЕСА_2 , згідно з договорами від 28 червня 2012 року № 337/МЕ, від 28 червня 2012 року № 338/МЕ, додатковою угодою від 21 липня 2012 року № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав від 28 червня 2012 року № 337/МЕ, додатковою угодою від 21 липня 2012 року № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав від 28 червня 2012 року № 338/МЕ та договором від 18 травня 2014 року №

784. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 02 липня 2023 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просили скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Постановою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення 25 вересня 2023 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від імені яких діє адвокат Лисенко С. В., звернулися до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі в частині відшкодування судових витрат, у якій просять стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 10 483,27 грн (1 815,60 грн - судовий збір; 8 667,67 грн - витрати на професійну правничу допомогу), на користь ОСОБА_4 - 10 482,91 грн (1 815,21 грн - судовий збір; 8 667,67 грн - витрати на професійну правничу допомогу), на користь ОСОБА_2 - 10 483,27 грн (1 815,60 грн - судовий збір; 8 667,67 грн - витрати на професійну правничу допомогу); розподілити інші судові витрати згідно з вимогами Цивільного процесуального кодексу України. На обґрунтування поданої заяви зазначають, що суд касаційної інстанції при ухваленні постанови Верховного Суду від 13 вересня 2023 року про задоволення їх касаційної скарги не вирішив питання про розподіл судових витрат, понесених в суді апеляційної та касаційної інстанції, що відповідно до статті 270 ЦПК України є підставою для ухвалення додаткового судового рішення у справі. На підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу надано договори про правову допомогу, акти приймання-передачі наданих послуг та платіжні інструкції. Посилалися на те, що докази понесення витрат із сплати судового збору за подання касаційної скарги містяться в матеріалах справи. 03 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Старенький С. Є., засобами електронного зв`язку подала до Верховного Суду заперечення за заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про ухвалення додаткового судового рішення у справі в частині відшкодування судових витрат. Зазначає, що Верховним Судом не було постановлення остаточного судового рішення у справі, тому відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат. Додатково посилається на необґрунтованість заявленого відповідачами розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

Позиція Верховного Суду Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України). Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від імені яких діє адвокат Лисенко С. В., про ухвалення додаткової постанови про стягнення судового збору і витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для її задоволення заяви з огляду на наступне. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України). Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц викладено правовий висновок, що згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, такий обов`язок у випадку передачі справи на новий судовий розгляд не покладено. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи. Враховуючи, що постановою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено частково, оскаржувану постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, у суду касаційної інстанції були відсутні правові підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат, у тому числі понесених заявницями у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Такий розподіл згідно з приписами ЦПК України та усталеною судовою практикою здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. З огляду на наведене, відсутні передбачені статтею 270 ЦПК України правові підстави для ухвалення додаткового судового рішення у цій справі в частині розподілу судових витрат. Слід звернути увагу, що додаткова постанова Київського апеляційного суду від 05 липня 2023 року, як окреме судове рішення, не була предметом касаційного оскарження при перегляді справи в касаційному порядку за касаційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ухвалена після подання такої касаційної скарги. Водночас додаткове судове рішення є невід`ємною частиною судового рішення у справі, і у разі скасування судового рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу (пункт 133 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21). Ураховуючи наведене, заява ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від імені яких діє адвокат Лисенко С. В., про ухвалення додаткового судового рішення у справі задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У задоволенні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від імені яких діє адвокат Лисенко Сергій Володимирович, про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєва Валентина Іванівна, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Гура Людмила Борисівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжинірінг», про тлумачення заповіту відмовити. Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Є. В. Синельников Судді: О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович