Постанова Тернопільський апеляційний суд № 601/3297/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 601/3297/23Головуючий у 1-й інстанції Шульгач Н.М. Провадження № 22-ц/817/249/24 Доповідач - Храпак Н.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 лютого 2024 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: Головуючої - Храпак Н.М. Суддів - Костів О. З., Хома М. В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу № 601/3297/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2023 року, постановлену суддею Шульгач Н.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: у листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до військової частини НОМЕР_1 про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Кременецького районого суду Тернопільської області від 13 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу . Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2023 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно повернув його позовну заяву з підстав невідповідності вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, оскільки ним до позовної заяви додані письмові докази, які підтверджують, що він є військовослужбовцем, звернувся до суду за захистом своїх прав, які були порушені під час виконання військового обов`язку, оскаржує дії посадових осіб військової частини НОМЕР_1 . З цих підстав вважає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" . Окрім того, зазначає, що не зазначення ним вулиці, на якій знаходиться відповідач не є підставою для залишення позовної заяви без руху, оскільки у матеріалах справи є документ, що підтверджує отримання позову відповідачем-військовою частиною НОМЕР_1 через "електроний суд", де він є офіційно зареєстрованим на вимогу законодавства, що стверджується квитанцією № 329805 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету . У відзиві на апеляційну скаргу військова частина НОМЕР_1 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Кременецького районного суду від 13 грудня 2023 року без змін. Посилається на те, що подана ОСОБА_1 апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки мотиви та підстави, зазначені у апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Суд першої інстанції дав належну оцінку матеріалам справи, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді справи. Зазначає, що оскільки вимоги ухвали суду від 27 листопада 2023 року не були виконані позивачем станом на день повернення позовної заяви, суд першої інстанції правомірно повернув її ОСОБА_1 та роз`яснив, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно із вимогами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення позовної заяви, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 13 ст.7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в частині його оскарження та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконані вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на таке. Так, за положеннями ст.ст.55,124 Конституції України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.ч.3,4 ст.2 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно з положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до військової частини НОМЕР_1 про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Кременецького районного суду від 27 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути вказані в ухвалі недоліки та роз`яснено, що у випадку невиконання позивачем вимог хакону, заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві. Ухвала суду мотивована тим, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, а саме: не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не містить перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; не підтверджено про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; додані до позовної заяви копії письмових доказів не засвідчені позивачем; не оплачено судовий збір . Окрім того зазначено, що в адресі місцезнаходження відповідача не зазначена вулиця розташування військової частини. Такий висновок суду першої інстанції, колегія суддів вважає передчасним з огляду на те, що він суперечить матеріалам справи. Так, в ухвалі про залишення без руху вказано, що позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з цих самих підстав, однак як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 підвтерджено вказану інформацію ( а.с.6). Також в ухвалі про залишення без руху зазначено, що в адресі місця знаходження відповідача не зазначена вулиця розташування військової частини. Однак місцевий суд не звернув увагу, що позивачем в позовній заяві вказана офіційна електронна адреса відповідача, код ЄДРПОУ, місто та індекс. Копію позовної заяви з додатками направлено до електронного кабінету, який офіційно зареєстрований відповідно до законодавства, що стверджується квитанцією №329805 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача (а.с.22). Щодо несплати позивачем судового збору колегія суддів виходить з наступного. Залишаючи без руху позовну заяву, суд першої інстанції вказав щодо несплати судового збору, вважаючи, що позов не пов`язаний з виконанням позивачем військового обов`язку, а також виконанням службових обов`язків. Колегія суддів не може погодитися із зазначеним, оскільки відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги ОСОБА_1 пов`язані з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, при цьому позивач зазначив, що станом на сьогодні він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , продовжує проходити військову службу та виконувати бойові завдання, що підтверджується фотокопією посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 11). Тому колегія суддів вважає, що позивач в силу п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору і підстав з цього приводу повертати позовну заяву ОСОБА_1 у суду не було. Щодо інших недоліків позовної заяви, а саме, відсутність відомостей про вжиття заходів забезпечення позову, попереднього розрахунку суми судових витрат та не засвідчення позивачем копій письмових доказів, колегія суддів зазначає, що це не є підставою для повернення позовної заяви, оскільки вказані недоліки, могли бути усунуті позивачем під час підготовчого провадження . Також слід зазначити, що чинним процесуальним законодавством встановлено вимоги, за умови дотримання яких докази є допустимими, при цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Важливою вимогою використання копії письмового доказу як допустимого доказу у справі є його належне засвідчення. Однак, на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ЦПК України, а не перевіряти докази (встановлювати їх допустимість), надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору. Однак, суддя першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково повернув позовну заяву. Крім цього, відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 09 лютого 2024 року. Головуюча Н.М. Храпак Судді: О.З. Костів М.В. Хома