Постанова Київський апеляційний суд № 754/13725/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №754/13725/23 Головуючий у суді І інстанції: Бабко В.В. провадження №33/824/863/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА Іменем України 29 січня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Конюшка Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 024115 від 08 вересня 2023 року - 08.09.2023 о 08 год. 05 хв. в м. Києві на перехресті вулиць Бальзака та Лифаря, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «SUBARU FORESTER», державний номер НОМЕР_1 проїхав на забороняючий сигнал світлофора, не пропустив автомобіль «MITSUBISHI PAJERO», державний номер НОМЕР_2 , який рухався на дозволений сигнал світлофору, в результаті чого виникло зіткнення автомобілів. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 8.10 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП України. Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Закрито справу про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 за спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності. Не погоджуючись з вказаною постановою, 26 грудня 2023 року адвокат Конюшко Денис Борисович, який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги обґрунтовував тим, що жодних належних доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 , щодо проїзду на забороняюче світло світлофора немає. Вказує, що фабула протоколу повністю не відповідає порушенню правил дорожнього руху, що інкримінують працівники поліції. Звертає увагу суду на те, що п. 8.10 ПДР у разі подання світлофором, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12, дорожнім знаком 5.69 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м перед світлофором чи пішохідним переходом. В фабулі протоколу працівники поліції зазначають про те, що ОСОБА_1 проїхав на забороняюче світло (а не зупинився), а це відповідає іншому порушенню правил дорожнього руху, а саме п. 8.7.3. (е). Зазначає, щодо свідків, які були допитані потерпілою стороною, що перший свідок не може бути об`єктивний, оскільки потерпіла особа керувала транспортним засобом, що належить свідку. Другий свідок не може бути об`єктивним, так як вона спочатку зазначила, що її обігнав автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зліва, але це фактично не можливо, так як зліва зустрічна смуга руху, й місце ДТП не відповідає таким показам. Тільки після того, як свідок № 1 самостійно виправив слова свідка № 2, свідок № 2 поправилась та сказала, що автомобіль ОСОБА_1 її обігнав з права. Третій свідок не може бути об`єктивним, оскільки не могла навіть зазначити, коли і де її зустрів свідок № 1 для подачі пояснень у справі. Також вказує, що свідки допитувались всі разом, що заперечує усім нормам допитів свідків, й свідки чули покази один одного й корегували свідчення. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його адвокат Конюшко Д.Б. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою закрити адміністративне провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 та її адвокат Мішин Ю.С. заперечували проти апеляційної скарги та просили її залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги та заслухавши адвоката потерпілого, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах. Відповідно до ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями. Відповідно до п. 8.10 Правил Дорожнього руху у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12, дорожнім знаком 5.69 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 024115 від 08 вересня 2023 року - 08.09.2023 о 08 год. 05 хв. в м. Києві на перехресті вулиць Бальзака та Лифаря, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «SUBARU FORESTER», державний номер НОМЕР_1 проїхав на забороняючий сигнал світлофора, не пропустив автомобіль «MITSUBISHI PAJERO», державний номер НОМЕР_2 , який рухався на дозволений сигнал світлофору, в результаті чого виникло зіткнення автомобілів. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 8.10 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП України (а.с. 2); - у схемі пригоди, складеної працівником поліції старшим сержантом ОСОБА_3 (а.с. 3); - у письмових поясненням ОСОБА_4 від 08.09.2023 року, з яких вбачається, що він знаходився на пасажирському сидінні автомобіля Мітсубісі Паджеро спорт НОМЕР_2 , рухаючись з вулиці Градинської у напрямку вулиці Сержа Лифаря на зелене світло світлофору, коли ми під`їхали до перехрестя з вул. Оноре де Бальзака, на великій швидкості виїхав автомобіль Субару Форестер сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , в зв`язку з тим що автомобіль Субару рухався на великій швидкості відбулось зіткнення (а.с. 4); - у письмових пояснення водія ОСОБА_1 від 08.09.2023 року, з яких зокрема вбачається, що він рухався по вул. Оноре де Бальзака в напрямку вул. Теодора Драйзера, перетинаючи перехрестя по вул. Сержа Лифаря де є світлофор, не бачивши повноцінно світло світлофора і орієнтуючись на попередні автомобілі здійснював перетин перехрестя, коли я майже перетнув перехрестя отримав удар в бік свого автомобіля від іншого автомобіля Мітсубісі Паджеро. В результаті чого сталась дорожньо - транспортна пригода (а.с. 5); - у письмових пояснення водія ОСОБА_2 від 08.09.2023 року, з яких зокрема вбачається, що вона по дорозі на роботу з вулиці Градинської направляючись до перехрестя вулиць Оноре де Бальзака прямуючи на вулицю Сержа Лифаря рухаючись на зелене світло з лівої сторони рухаючись на червоне світло виїхав на швидкості автомобіль марки Субару Форестер сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 . Вона намагаючись уникнути зіштовхування намагалась тормозити, але автомобіль Субару Форестер д.н.з. НОМЕР_1 на великій швидкості продовжував рух, тому не можливо було уникнути рух і зупинилась на тротуарі. В наслідок удару вона отримала удар головою та коліном, а також сильно пошкоджено авто: передній бампер, радіатор, інтеркулер, ланжерон, капот, обидва крила, захист двигуна, посилювач бамперу, передні праві двері, ліве та праве крило, передня ліва фара, передня ліва протитуманна фара, передня права фара, витік мастила (а.с. 6); - показами свідка ОСОБА_5 , яка підтверджує, що 08.09.2023 року о 08 год. 05 хв., була свідком аварії на перехресті вулиць О.Бальзака і Сержа Лифаря. Коли вона вийшла на пішохідний перехід із мосту в сторону вул. Сержа Лифаря, з лівої сторони від зебри зупинилась світла машина стального кольору, за спиною, вона почула сильний удар машини і на тротуар викотилась чорна машина (марку не знає). О 08 год. 10 хв. вона сіла у автобус №

98. Разом з нею переходила перехід жінка із дитячою коляскою (а.с. 29); - поясненнями ОСОБА_6 від 14 листопада 2023 року, де вона зазначає, що 08.09.2023 року вона знаходилась у своєму автомобілі, зупинилась на червоний сигнал світлофора. На перехресті вулиці Бальзака і Сержа Лифаря прямуючи в бік вулиці Драйзера в крайній лівій смузі. В цей час з права від неї вона побачила автомобіль Субару, який не зупиняючись, перетнув стоп лінію на заборонений сигнал світлофора (а.с. 30); - фото з зображенням пошкоджених транспортних засобів; - постановою Деснянського районного суду міста Києва від 19.10.2023 року, відповідно до якої справу повернуто до Управління патрульної поліції у місті Києві на доопрацювання (а.с.19-21); - відеозаписом з нагрудних бодікамер поліцейських, на якому зафіксовано складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с 28); -довідки про результати додаткової перевірки адміністративної справи № 754/13725/23 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, відповідно до якої під час проведення додаткової перевірки було опитано свідків та долучено їх пояснення до матеріалів справи, а також долучено відеозапис з нагрудного реєстратора (а.с 36). Протокол про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. Протокол підписаний особою, яка його склала, ОСОБА_1 , крім того, йому було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що жодних належних доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 , щодо проїзду на забороняюче світло світлофора немає, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки в матеріалах справи наявні всі належні та допустимі докази наявності вини, а також вина ОСОБА_1 підтверджуються показами свідків, що узгоджуються між собою. Доводи апеляційної скарги про те, що фабула протоколу повністю не відповідає порушенню правил дорожнього руху, що інкримінують працівники поліції. Звертає увагу суду на те, що п. 8.10 ПДР у разі подання світлофором, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12, дорожнім знаком 5.69 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м перед світлофором чи пішохідним переходом. В фабулі протоколу працівники поліції зазначають про те, що ОСОБА_1 проїхав на забороняюче світло (а не зупинився), а це відповідає іншому порушенню правил дорожнього руху, а саме п. 8.7.3. (е), суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки ці пункти ПДР України взаємодоповнюючі, та не виконання пунктів ПДР ОСОБА_1 , призвело до виникнення дорожньо-транспортної пригоди. Доводи апеляційної скарги про те, що свідки допитувались всі разом, що заперечує усім нормам допитів свідків, й свідки чули покази один одного й корегували свідчення, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки даний довод не підтверджується жодними доказами. Отже, доводи апеляційної скарги про відсутність події правопорушення та відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення спростовуються матеріалами справи та не можуть бути взятими до уваги. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у постанові, не спростовують. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень та закриттю справи про адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП за спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення відповідає вимогам закону. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Деснянського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга адвоката Конюшка Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Конюшка Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 21 грудня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено «07» лютого 2024 року. Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко