Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/4421/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 лютого 2024 року справа №200/4421/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 р. у справі №200/4421/23 (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа: Головне управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа: Головне управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 2819407800 від 29.05.2023 «Про відмову в призначені пенсії», яким ОСОБА_2 , відмовлено в призначені пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону №2262-XII; - зобов`язати відповідача призначити пенсію за вислугу років з 25.05.2023, відповідно до статті 12 Закону №2262-XII, на підставі пільгової вислуги років для призначення пенсії 26 років 03 місяців 12 днів. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року відмовлено у задоволені позовних вимог. Представник позивача, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що право на пенсію за вислугу років ОСОБА_2 набула 19.02.2021 року, після того як ГУ НП в Донецькій області винесло наказ № 125 о\с від 19.02.2021 року про звільнення її зі служби в Національній поліції України за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) ЗУ «Про Національну поліцію». В наказі зазначено, що на момент звільнення зі служби в поліції календарна вислуга років ОСОБА_2 складає 18 років 09 місяців 03 дні, та у пільговому обчислені 26 років 03 місяці 12 днів. Враховуючи, що в своєї постанові від 03.03.2021 року Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду за результатами розгляду справи №805/3923/18-а (адміністративне провадження № К/9901/134/19) визначив чітку та однозначну позицію стосовно зарахування до вислуги років при призначені пенсії саме вислуги років з врахуванням пільгового стажу, зазначена правова позиція повинна застосовуватися судами України всіх рівнів під час розгляду аналогічних справ. В даному випадку, до правовідносин застосовується закон, який діяв на момент виникнення права ОСОБА_2 на призначення пенсії за вислугу років, тобто на момент її звернення 30.12.2021 року із заявою про призначення пенсії за вислугу років до ГУ НП в Донецькій області. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно наказу Головного управління Національної поліції в Донецькі області від 19.02.2021 №125 о/с звільнено за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України Про Національну поліцію. З трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачається, що з 10.03.2021 її прийнято на службу до Територіального управління Державного бюро розслідувань, що розташоване у місті Краматорського району. 26 січня 2023 року Донецьким окружним адміністративним судом ухвалено рішення по справі №200/2680/22, яким визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, зобов`язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області оформити та направити необхідні документи ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби з 01.02.2015 по 06.11.2015 та з 07.11.2015 по 30.04.2018, протягом якого вона брала участь у антитерористичній операції, на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці служби. 18 травня 2023 року ОСОБА_2 подала до Головного управління Національної поліції в Донецькій області заяву про призначення пенсії за вислугу років. 22 травня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області сформовано подання № 79/34/01-2023 про призначення пенсії ОСОБА_2 , в якому зазначено: дата звільнення «22.02.2021», підстава звільнення «за власним бажанням», календарна вислуга років «18 років 09 місяці 03 дні», пільгова для визначення розміру пенсії «07 років 09 місяці 03 дні». Вищезазначене подання, до якого додана, зокрема, заява про призначення пенсії надіслано та отримано 24.05.2023 (вх.№1400/5) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. В листі від 23.05.2023 №6аз/34/01-2023 Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області проінформовано адвоката позивача про те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.01.2023 по справі №200/2680/22 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2022 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області направлені матеріали для призначення пенсії за п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб» на ОСОБА_2 (вих.№79/34/01-2023 від 22.05.2023). 29 травня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №2819407800 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 , що прийнято за результатом розгляду заяви від 24.05.2023 вх.№1400/5. Встановлено, що у подані про призначення пенсії від 22.05.2023 №79/34/01-2023 загальна вислуга років станом на 22.02.2021 складає 26 років 03 місяці 12 днів, у календарному обчисленні 18 років 09 місяців 03 дні. На день звільнення (22.02.2021) з військової служби ОСОБА_2 досягла 44-річного віку. Відмовлено у призначення пенсії у зв`язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років, передбаченої пунктом «а» ст.12 Закону №2262, недосягненням на день звільнення заявником 45 річного віку, передбаченого пунктом «б» ст.12 Закону №2262. Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ). Відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту. Згідно пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б-д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення. Відповідно статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393) зі змінами, внесеними постановою КМУ № 119 від 16.06.2022 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», які набули чинності з 19.02.2022 року. Відповідно до абзацу 1 пункту першого Порядку № 393 в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії (14.02.2022 року, подання від 17.03.2023 року), для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. На підставі пункту 2-1 Порядку № 393 для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови. Згідно підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. З указаної постанови слідує, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених цим Порядком посадах. Таким чином, з аналізу викладених положень наведеного Порядку вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом а статті 12 Закону № 2262-ХІІ. Відтак, положення усіх зазначених вище нормативно-правових актів не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги та не встановлюють те, що вислугу років у пільговому обрахуванні не можуть зараховувати до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії. Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а дійшов до висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Також, Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18 дійшов висновку про те, що передбачена Порядком № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону № 2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить. У цій справі судами встановлено, що на час звільнення позивача вислуга років станом на 22.02.2021 у календарному обчисленні 18 років 09 місяців 03 дні, у пільговому обчисленні складає 26 років 03 місяці 12 днів. Отже позивач набув право на призначення пенсії відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001 та від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 зазначив щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Таким чином, зміст правовідносин, зокрема, прав та обов`язків особи, не може змінюватися зі зміною законодавчих норм. Загальні норми щодо права громадян України на державне пенсійне забезпечення містить Закон України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII). Стаття 4 Закону № 1788-XII передбачає, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців. Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. У відповідності до вимог пункту а частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, за умови якщо вони звільнені зі служби і на день звільнення мають певну вислугу років. Підсумовуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин слід застосовувати порядок обчислення вислуги років для визначення права позивача на пенсію відповідно до Порядку№ 393, чинного на день звільнення позивача зі служби. Оскільки суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин Постанова № 393 підлягає застосуванню в редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби, суд відхиляє як безпідставні й твердження відповідача щодо неможливості застосування до спірних правовідносин правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 03 березня 2021 року в справі №805/3923/18, оскільки вказаний правовий висновок якраз і стосується застосування Постанови № 393, в редакції чинній до внесення змін згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393». Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав. При цьому суд зазначає, що для ефективного захисту порушених прав позивача необхідно визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №2819407800 від 29.05.2023 «Про відмову в призначені пенсії», оскільки саме воно має негативні наслідки для позивача. З огляду на викладене, позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню. Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення позову. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 р. у справі № 200/4421/23 задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 р. у справі № 200/4421/23 - скасувати. Позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа: Головне управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 2819407800 від 29.05.2023 «Про відмову в призначені пенсії», яким ОСОБА_2 , відмовлено в призначені пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону №2262-XII. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію за вислугу років з 25.05.2023, відповідно до статті 12 Закону №2262-XII, на підставі пільгової вислуги років для призначення пенсії 26 років 03 місяців 12 днів. Повне судове рішення складено 08 лютого 2024 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук Судді А.А. Блохін І.В. Сіваченко