Окрема думка Апеляційна палата ВАКС № 991/114/24

08 лютого 2024 року Справа № 991/114/24 Провадження №22-а/991/3/24 Окрема думка судді Апеляційної палати ВАКС Панаід І.В. у справі №991/114/24, провадження №22-а/991/3/24 Колегією суддів залишено в силі ухвалу суду першої інстанції щодо забезпечення доказів шляхом звернення до банківських установ для отримання інформації про стан рахунків ОСОБА_1 для реалізації заходів, передбачених Законом України «Про санкції». З таким рішенням колегії не погоджуюсь, адже вважаю, що воно не враховує специфіки санкційного законодавства, мета та особливості застосування якого визначені вказаним Законом та відповідними законодавчими актами, ухваленими для його виконання. Так, відповідно до ч.8 ст.5 Закону України «Про санкції» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, має право залучати до виявлення та розшуку таких активів інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Ці органи забезпечують сприяння центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, у виявленні та розшуку відповідних активів у межах прав та можливостей, наданих їм законодавством, яке регулює статус та організацію їхньої діяльності. У разі виявлення незаблокованих активів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, звертається до відповідних органів та/або посадових осіб з вимогою вчинити дії, спрямовані на тимчасове позбавлення відповідних осіб права користуватися та розпоряджатися цими активами. Така вимога центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, є обов`язковою та підлягає негайному виконанню. На виконання Закону України «Про санкції» Постановою Правління Національного банку України від 11.05.23 №65 затверджено Положення про реалізацію спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), пункт 48 якого зобов`язує суб`єктів реалізації санкцій (банки України - підпункт 1 п.2 Положення) інформувати Національний банк України про виявлених серед клієнтів санкційних осіб, списки їх рахунків та залишки коштів на таких рахунках. Відповідно до ч.1 ст.114 КАС України суд за заявою особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Системний аналіз положень вищенаведених законодавчих актів вказує на наявність достатніх повноважень Міністерства юстиції України, отримавши від Національного банку України повну інформацію щодо стану рахунків санкційної особи не в окремих, а у всіх банках та небанківських установах, звертатись до Вищого антикорупційного суду для вжиття заходів, передбачених Законом України «Про санкції», використовуючи отримані від Національного банку України відомості як докази, що підлягають оцінці судом під час відповідного судового розгляду. Виходячи з вищевикладеного, вважаю, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а в клопотанні Міністерства юстиції про витребування доказів має бути відмовлено. Суддя І.В. Панаід