Постанова Житомирський апеляційний суд № 293/1260/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №293/1260/23 Головуючий у 1-й інст. Проценко Л. Й. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 лютого 2024 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника Поліщук Тетяни Олександрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 08 листопада 2023 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 08 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 13.08.2023 о 18 год 40 хв в смт Черняхів по вул. Некрасова, 29, керував автомобілем марки BMW, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився на нагрудний портативний відеореєстратор, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Зокрема, вважає, що постанова суду не відповідає вимогам ч. 2 ст. 283 КУпАП. Судом не враховано, що у нього були відсутні ознаки сп`яніння, що виключало обов`язок проходити відповідний огляд. Тому, на його думку, дії поліцейських щодо проведення огляду на стан сп`яніння та оформлення адміністративних матеріалів були протиправними і безпідставними. Крім того, вказує, що йому не було роз`яснено прав, у тому числі право на захист. Також, зазначив, що пройшов освідування у КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» ЖОР, де у нього не було виявлено жодних ознак алкогольного сп`яніння. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, з протоколу по адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 13.08.2023 о 18 год 40 хв в смт Черняхів по вул. Некрасова, 29, керував автомобілем марки BMW, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився на нагрудний портативний відеореєстратор, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 400929 від 13.08.2023 (а.с.2); копією постанови від 13.08.2023 року серія БАД № 566905 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с.3); актом огляду на стан сп`яніння з використанням технічних засобів (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.5); відеозаписом із відеореєстратора (а.с.10). Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано. На наявному в матеріалах справи відеозаписі із відеореєстратора об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. Встановлено, що ОСОБА_1 без примусу з боку працівників поліції відмовився від законної вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, як із застосуванням спецзасобів, так і в закладі охорони здоров`я. При цьому у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на ознаки, озвучені водію та відображені в протоколі. Також відеозапис свідчить, що ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу, який складений у його присутності та ним підписаний. Посилання апелянта на ту обставину, що йому не були роз`яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, спростовуються відповідною розпискою, що містить підпис останнього, а також відеозаписом події, долученим до протоколу (а.с.8,10). Порушень, які б могли бути підставою для визнання недійсним огляду на стан сп`яніння працівниками поліції не допущено. Апеляційний суд вважає, що огляд на стан сп`яніння проведений з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, тому підстав вважати його недійсним немає. Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. Слід зазначити, що місцевий суд правильно визнав недопустимим та неналежним доказом наданий ОСОБА_1 результат токсилогічного дослідження методом ГХ крові/сечі на вміст алкоголю № 2480 від 16.08.2023, як такий, що отриманий в порушення процедури та у не передбачений законом спосіб (а.с.16). Вказаний документ не є доказом відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки протокол відносно нього складено у зв`язку з відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто за порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху, а не за вчинення адміністративного правопорушення, яке полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. При розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 08 листопада 2023 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич