LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС369/5244/20

від 08.02.2024 · Цивільна
Резолютивна:Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом Військового прокурора Київського гарнізону, який діє в інтересах держави в особі органу М…

Ухвала 08 лютого 2024 року м. Київ справа № 369/5244/20 провадження № 61-1175 ск 24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом Військового прокурора Київського гарнізону, який діє в інтересах держави в особі органу Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_1 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Гатненська сільська рада Фастівського району Київської області, ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 про оскарження дій державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ:

1. В січні 2024 році до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року, в якій скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2020 року.

2. Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

3. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

4. Однак скаржник, всупереч зазначеному пункту до касаційної скарги не додав документ, що підтверджує сплату судового збору.

5. У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням, та відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

6. Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

7. Проте, протилежна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11?795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), ухвалі Верховного Суду від 15 січня 2021 року у справі № 757/36628/16-ц (провадження № 61?19309ск20).

8. Так Законом України «Про судовий збір»звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

9. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 зазначеного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

10. Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

11. Предметом спору у цій справі є скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки та витребування з власності, зокрема, ОСОБА_1 земельної ділянки (виділеноїОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства), тобто зазначений спір не пов`язаний із захистом порушених прав скаржника саме як учасника бойових дій або з виконанням ним військового обов`язку, або виконання службових обов`язків.

12. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

13. Також частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

14. Так, військовий прокурор Київського гарнізону звернувся до суду із зазначеним позовом у квітні 2020 року, заявивши 34 вимоги немайнового характеру (визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора) та 35 вимог майнового характеру (витребування земельних ділянок).

15. Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент звернення до суду із позовом, визначено, що судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

16. Також підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом, визначено, що судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

17. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року установлено на рівні 2 102,00 грн.

18. Таким чином за подання касаційної скарги у цій справі має бути сплачено 142 936,00 грн (2 102,00 грн * 34 * 200 %) судового збору в частині оскарження позовних вимог немайнового характеру.

19. Крім цього, під час перегляду Верховним Судом цієї справи за касаційною скаргою Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону на постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02 лютого 2023 року Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону було надано суду копію висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи від 18 листопада 2022 року, з якої вбачається, що сума судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження позовних вимог майнового характеру складає 363 332,69 грн (вартість земельних ділянок, що витребовуються * 1,5 % * 200 %).

20. Таким чином за подання касаційної скарги у справі № 369/5244/20 має бути сплачений судовий збір у розмірі 506 268,69 грн.

21. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу: 101;22030102,__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір (https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/platig/).

22. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

23. На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати суду оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

24. Верховний Суд таж звертає увагу на те, що скаржник не позбавлений права звернутися до Верховного Суду із клопотанням про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у відповідності до положень статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», належним чином обґрунтувавши таке клопотання та надавши відповідні докази.

25. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

26. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом Військового прокурора Київського гарнізону, який діє в інтересах держави в особі органу Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_1 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Гатненська сільська рада Фастівського району Київської області, ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 про оскарження дій державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння.

2. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя /підпис/ В. В. Пророк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»