Постанова Чернігівський апеляційний суд № 751/8500/23

Справа № 751/8500/23 Головуючий у 1 інстанції Павлов В. Г. Провадження № 33/4823/69/24 Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 лютого 2024 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі судді апеляційного суду Акуленко С.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 грудня 2023 року, У С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з нього на користь держави 536,80 грн. судового збору. Судом першої інстанції встановлено, що 28.09.2023 року о 07 год. 28 хв. в м. Чернігів, вул. 1-ї Гвардійської Армії 6, водій ОСОБА_1 керував т/з «LEXUS RX 300» /д.н.з. НОМЕР_1 / в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком ЧОПНЛ № 781 від 28.09.2023 р., чим порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що він подавав заяву про перенесення розгляду справи, однак суд не дав можливості скористатися своїми правами та ухвалив рішення. Вказує, що він не був належним чином повідомлений про час розгляду справи, оскільки в нього був розірваний договір про надання юридичних послуг із захисником і він не знав коли відбудеться наступне судове засідання. Тим більше 14.12.2023 року він перебував у лікарні. Вважає, що він правопорушення не вчиняв, оскільки не вживав алкогольні напої. Крім того, працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом. Оскарживши постанову суду поза строком апеляційного оскарження, просив поновити пропущений процесуальний строк, визнавши причини пропуску поважними. Наведені апелянтом доводи щодо підстав для поновлення апеляційного строку є переконливими та з метою забезпечення апеляційного оскарження судового рішення, суд вважає за можливе задовольнити клопотання про поновлення апеляційного строку. Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є порушенням вимог п 2.9 ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Ці обставини підтверджуються даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ЧОПНЛ» №781 від 28.09.2023 р., яким встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Відеозаписами, наданими поліцейськими, встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції оскільки він не включив сигнал повороту, під час спілкування у працівників поліції виникла підозра щодо перебування водія в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на пропозицію працівників поліції повідомив, що бажає пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння в лікарні, що він і зробив. Крім того, з відеозапису вбачається, що зауважень на дії лікаря він не мав, результат становить 0,67 проміле. Будь-яких заперечень щодо результатів освідування останній не висловив. Таким чином суд першої інстанції цим доказам дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. Наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що апелянту роз`яснено процедуру проведення огляду на стан сп`яніння, тому працівниками поліції дотримано вимоги закону щодо засвідчення факту керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних, допустимих та достовірних доказах. Доводи ОСОБА_1 про те, що він не був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, а суд першої інстанції розглянув її без його участі, є необгрунтованими з наступних підстав. Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Водночас, ч.2 ст. 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік статей, при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за даною статтею, у судовому засіданні не є обов`язковою. Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, на адресу правопорушника направлялась судова повістка про виклик в судове засідання на 14 грудня 2023 року о 14 год., яку він отримав власноручно (а.с.35). Клопотань від ОСОБА_1 до місцевого суду щодо відкладення розгляду справи не надходило. Доказів того, що 14.12.2023 року ОСОБА_1 перебував у лікарні, апеляційному суду також не надав. Таким чином, ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи. Обставин, які б виключали провадження у справі, на що є посилання у апеляційній скарзі відповідно до ст. 247 КУпАП, не встановлено. Підстави для закриття провадження у справі з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні. Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути ним установленої законом відповідальності за скоєне. Інші твердження апелянта, зокрема про те, що його не відсторонили від керування транспортним засобом також є безпідставними, оскільки як вбачається з відеозапису, працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про те, що його відсторонено від керування транспортним засобом. Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, окрім іншого, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступені його вини. За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, і законних підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 грудня 2023 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяС. О. Акуленко