Постанова 4820 № 686/21035/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2024 року м. Хмельницький Справа № 686/21035/23 Провадження № 22-ц/4820/84/24 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року (суддя Салоїд Н.М.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, в с т а н о в и в : У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 18 серпня 2015 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який за рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 16.04.2021 року розірвали. У шлюбі народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду від 06.04.2021 року з ОСОБА_1 на її користь було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача. 12 травня 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. За весь час стягнення відповідач допустив заборгованість за період з 22.03.2021 по 01 липня 2022 року на загальну суму 203 415,80 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 08 серпня 2023 року № 124680/2.14-39/3. У зв`язку з цим позивач просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 22.03.2021 року по 01.07.2023 у розмірі 203 415,80 грн. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 100 000 гривень. У решті позовних вимог відмовлено. Судовий збір віднесено на рахунок держави. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період 22 березня 2021 року по липень 2023 року. Урахувавши приписи частини 1 статті 196 СК України щодо обмеження максимального розміру неустойки (пені) 100% заборгованості та частини 2 статті 196 СК України щодо наявності підстав для зменшення розміру аліментів, дійшов висновку про стягнення її в розмірі 100 000 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити частково, зменшити розмір неустойки (пені) за прострочення сплати на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_5 за період з 22.03.2021 по 01.07.2023, стягнувши з скаржника на користь позивачки неустойку у розмірі 12 000 грн. В обґрунтування скарги зазначає, що станом на 11 серпня 2023 року заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 у розмірі 203 415,80 грн. відсутня, що підтверджується довідкою №25547 від 11 серпня 2023 року. Також 11 серпня 2023 року ОСОБА_1 сплачено штраф у розмірі 61 024,74 грн., що становить 30% від суми заборгованості зі сплати аліментів за 2 роки, відтак, останній поніс матеріальну відповідальність за прострочення строку сплати аліментів. На даний час ОСОБА_1 є учасником бойових дій та перебуває на військовій службі ЗСУ. В особистій приватній власності скаржника відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, з липня 2023 року здійснює платне користування квартирою на підставі договору найму (оренди), з 25 листопада 2022 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 та утримує неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тому розмір неустойки (пені), який стягнуто з ОСОБА_1 очевидно не є співрозмірними з витратами, які були понесені скаржником для погашення наявної заборгованості. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 апеляційну скаргу вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки не ґрунтується на нормах чинного законодавства, натомість рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить оскаржуване рішення залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Згідно з положеннями п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду від 06.04.2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини щомісячно (а. с. 8). Відповідно до довідки-розрахунку №24680/25.14-39/3 від 08.08.2023 року за період з 22 березня 2021 року по липень 2023 року заборгованість по аліментах складала 203 415,80 грн. (а. с. 10). Відповідач перебуває на службі в Збройних Силах України, що підтверджується довідкою за № 651 від 10.08.2023 (а. с. 29). Як вбачається із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 щомісяця сплачував аліменти на утримання доньки в мінімальному розмірі, повністю сплатив нараховану заборгованість по сплаті аліментів у розмірі визначеному судовим наказам 1/4 частки заробітку (доходу) згідно рішення суду до відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за № 25547/25.14-32/7 від 11.08.2023 року (а. с. 26). Згідно з довідкою Хмельницького відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області від 11.08.2023 року №25547/25.14-32/7 станом на 11.08. 2023 року заборгованість зі сплати аліментів - відсутня. Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір пені зі сплати аліментів згідно виконавчого листа № 686/7159/21 від 06.04.2021 про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини за період з 22.03.2021 по 01.07.2023 року становить 525 778,53 грн., однак позивач просила стягнути в пеню в розмірі що дорівнює розміру заборгованості 203415,80 грн. (а. с. 36). Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх праві не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України). Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження». Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670 сво 19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тобто відповідач зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 на підставі судового наказу Хмельницького міськрайонного суду від 06.04.2021 року має сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини щомісячно. Крім того, ОСОБА_1 не заперечував існування у нього заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 203 415,80, та станом на 11.08.2023 року погасив її в повному обсязі. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість зі сплати аліментів виникла з вини відповідача, оскільки він у добровільному порядку не вжив заходів щодо сплати аліментів у визначеному судом розмірі, ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він мав об`єктивні перешкоди для своєчасної сплати аліментів. Таким чином, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачка має право на стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Встановивши, що розмір неустойки (пені) за спірний період значно перевищує сукупний розмір заборгованості за аліментами, врахувавши загальні засади справедливості та розумності регулювання сімейних відносин, застосувавши положення частини першої та другої статті 196 СК України, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені з 203415,80 грн. до 100 000 грн. При цьому судом першої інстанції не було враховано заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», які застосовано відділом державної виконавчої служби до ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 61024,74 грн. за допущення заборгованості зі сплати аліментів сукупний розмір якої перевищував суму відповідних платежів за два роки. Дані кошти, які надійшли на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби перерозподілені/ перераховані ОСОБА_2 (платіжна інструкція від 22.08.2023 року №8384). З огляду на зазначене від визначеного судом першої інстанції розміру пені у 100 000 грн. слід відмінусувати штраф, сплачений відповідачем в розмірі 61024,74 грн., у зв`язку з чим розмір пені, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , буде складати 38975,26 грн. За таких обставин доводи апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції слід змінити. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 38975,26 грн. Твердження апелянта про те, що на даний час він є учасником бойових дій та перебуває на військовій службі ЗСУ, в його особистій приватній власності відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, з липня 2023 року здійснює платне користування квартирою на підставі договору найму (оренди), з 25 листопада 2022 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 та утримує неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 підлягають відхиленню, судом першої інстанції при вирішенні питання про зменшення розміру пені були враховані дані обставини. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки ОСОБА_2 як позивач звільнена від сплати судового збору, судовий збір сплачений ОСОБА_1 пропорційно розміру задоволеної апеляційної скарги 38,97%, в розмірі 1189,07 грн. підлягає компенсації за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року в частині розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та судового збору змінити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 38975,26 грн. Компенсу вати ОСОБА_1 за рахунок держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1189,07 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І. Ярмолюк