Постанова Миколаївський апеляційний суд № 467/886/23

07.02.24 22-ц/812/238/24 Справа номер 467/886/23 Головуючий суду першої інстанції Кологрива Т. М. Провадження номер 22-ц/812/238/24 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 лютого 2024 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Локтіонової О. В., суддів: Коломієць В. В., Серебрякової Т. В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана через його представника ОСОБА_2 , на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07 грудня 2023 року, ухвалене об 11 год 07 хв під головуванням судді Кологриви Т. М. у приміщенні суду у смт Арбузинці Миколаївської області, повний текст якого складено 11 грудня 2023 року, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та коштів, сплачених за навчання, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог У липні 2023 року ОСОБА_3 подала до суду вищезазначений позов, який обґрунтовувала наступним. Позивач вказувала, що вона є донькою ОСОБА_1 . Після досягнення повноліття вона продовжує навчання у Вознесенському фаховому коледжі Миколаївського національного аграрного університету, яке має закінчити 30 червня 2024 року. Оскільки вона навчається на денній формі навчання, вона потребує матеріальної допомоги з боку батьків. Таку допомогу її батько не надає, на відміну від матері, яка здійснює оплату вартості навчання. Посилаючись на зазначене, ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від його заробітку, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму. Також позивач просила стягнути з ОСОБА_1 кошти, сплачені за її навчання матір`ю у сумі 15 390 грн. Позиція відповідача у суді першої інстанції ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечував, вказуючи на неможливість надання донці матеріальної допомоги на час її навчання, оскільки, по-перше, на його повному утриманні перебуває малолітній син ОСОБА_4 , мати якого позбавлена батьківських прав та не сплачує аліменти, а по-друге, стан його здоров`я не дозволяє йому працювати. Доходи відповідача складаються тільки з пенсії у розмірі 6110,96 грн, що є недостатнім з урахуванням викладеного для сплати позивачу аліментів. Посилаючись на зазначене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07 грудня 2023 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на весь час її навчання, але не більш як до досягнення нею двадцяти трьох років, починаючи з 25 липня 2023 року. У задоволенні позовних вимог про стягнення понесених витрат на навчання відмовлено. З ОСОБА_1 на користь держави стягнуто судовий збір у сумі 1073,60 грн. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач є працездатним, а тому у змозі надавати матеріальну допомогу доньці на час її навчання. Визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції врахував наявність на утриманні ОСОБА_1 малолітнього сина, розмір його доходу та стан здоров`я. Відмовляючи у стягненні коштів, сплачених за навчання, суд першої інстанції констатував, що позивач не має прав на їх відшкодування, оскільки їх платником була її матір. Аргументи учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи свою скаргу, відповідач наполягав на відсутності в нього доходів, які б давали йому змогу надавати матеріальну допомогу доньці без шкоди інтересам його малолітнього сина. Також відповідач вказував на те, що у оскаржуваному рішенні суд дійшов хибного висновку щодо його працездатності, оскільки відсутність у нього інвалідності не свідчить про те, що наявні у нього хвороби дозволяють йому повноцінно працювати. Доводи інших учасників справи Позивачем через представника подано відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Фактичні обставини справи, встановлені судом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . 28 серпня 2020 року ОСОБА_6 уклала в інтересах ОСОБА_3 договір з Вознесенським коледжем Миколаївського національного аграрного університету про надання освітніх послуг, за умовами якого позивач має навчатися на денній формі навчання з 01 вересня 2020 року по 30 червня 2024 року за напрямом підготовки «Правознавство» з метою здобуття вищої освіти за ступенем молодший бакалавр. Загальна вартість навчання за умовами договору становить 43 180 грн: за перший курс 9300 грн, за другий курс 10 230 грн, за третій курс 11 250 грн, за четвертий курс 12 400 грн. Відповідно до довідки відокремленого структурного підрозділу «Вознесенський фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету» від 21 липня 2023 року та платіжних доручень ОСОБА_3 є студенткою 35 групи спеціальності «Право». За її навчання 27 липня 2020 року сплачено 5000 грн, 05 травня 2021 року 4300 грн, 09 серпня 2021 року 5200 грн, 13 квітня 2022 року 5030 грн, 07 листопада 2022 року 5625 грн та 13 травня 2023 року 5625 грн. ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати якого ОСОБА_8 заочним рішенням Арбузинського районного суду Миколаїської області від 09 лютого 2022 року позбавлено батьківських прав. Малолітній ОСОБА_7 проживає разом із батьком. З березня 2023 року ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугою років, розмір якої становить 6110,96 грн на місяць. Державних соціальних допомог він не отримує, про що свідчить довідка Відділу державних соціальних допомог від 30.08.2023. Відповідно до медичної документації ОСОБА_1 має побутову травму внаслідок падіння з висоти. Діагноз: контрактура шийного відділу хребта, стан після оперативного лікування переламів хребців. Мати позивача ОСОБА_6 згідно з довідкою від 23.01.2024 працює сторожем в ТОВ «Інтекс-Агро». Її середньомісячний дохід у 2023 році становив 7772,11 грн. Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом встановлено, що ОСОБА_3 на момент подання позову досягла повноліття та продовжує навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги з боку батьків. Відомості про наявність у позивача доходу відсутні та протилежне відповідачем не доведено. Батьки ОСОБА_3 мають майже ідентичний розмір доходів. Відповідач добровільно матеріальну допомогу ОСОБА_3 не надає на відміну від матері, що випливає з пояснень ОСОБА_3 . Відповідач має на утриманні малолітнього сина. У 2020 році мав перелом шийного відділу хребта, що потребував хірургічного втручання. Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення аліментів з відповідача на користь позивача, оскільки обов`язок з утримання дитини покладається на обох батьків. Визначений судом розмір аліментів є обґрунтованим. При його визначенні суд врахував усі складові, які передбачені при визначенні розміру аліментів, що містяться у статті 182 СК України. Посилання відповідача на те, що він має поганий стан здоров`я, що унеможливлює сплату ним аліментів, є безпідставними. Надана ним медична документація не містить інформації щодо періодичності та вартості необхідного йому лікування. Твердження відповідача про те, що він не в змозі утримувати доньку, бо має на утриманні малолітнього сина, що було проігноровано судом першої інстанції, колегія суддів вважає помилковими. Суд першої інстанції врахував вказану обставину, визначаючи розмір аліментів. З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, оскільки воно відповідає обставинам справи та вимогам законодавства. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України). Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанцій не спростовують. Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана через його представника ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07 грудня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий О. В. Локтіонова Судді В. В. Коломієць Т. В. Серебрякова Повний текст постанови складено 07 лютого 2024 року.