Постанова Львівський апеляційний суд № 466/4321/23

Справа № 466/4321/23 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б. Провадження № 22-ц/811/2685/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Савуляка Р.В., суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., секретаря: Салата Я.І. без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 червня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_3 , в інтересах якого звертається адвокат Паляничко Павло Олексійович, з участю заінтересованих осіб: ОСОБА_1 , управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, органу опіки і піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,- ВСТАНОВИЛА: У квітні 2023 року заявник ОСОБА_3 , в інтересах якого звертається адвокат Паляничко Павло Олексійович, звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення. В обґрунтування вимог заяви покликався на те, що з 2011 року він разом із ОСОБА_1 проживали разом в шлюбі, від якого у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказував, що його дружина перебуває за кордоном, а їх син ОСОБА_4 , з січня 2023 року залишається проживати разом з ним, і проживає по сьогоднішній день, оскільки мати не виявила бажання виховувати та проживати разом із сином. Мати ОСОБА_1 на даний час не проживає на території України, однак місце її проживання чи точне перебування йому не відоме, вони лише інколи спілкуються по телефону, з її слів вона перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншим мужчиною, не має наміру повертатись в Україну та займатись вихованням сина. Зазначав, що так як він з січня 2023 року виховує та утримує сина самостійно, та оскільки син знаходиться зараз на його одноособовому утриманні і він самостійно його виховує, у нього постало питання щодо юридичного фіксування зазначеного факту, оскільки в подальшому виникають обставини необхідності оформлення документів щодо соціального забезпечення інтересів дитини, яка виховується тільки батьком, а також на даний момент виникають питання щодо переміщення його і дитини без документального оформлення згоди від матері, яка не проживає разом із дитиною. Просив встановити юридичний факт, що він ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 самостійно одноособово виховує неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14 червня 2023 року заяву ОСОБА_3 , в інтересах якого звертається адвокат Паляничко Павло Олексійович, з участю заінтересованих осіб: ОСОБА_1 , управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, органу опіки і піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволено. Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Баштанським РВ УМВС України в Миколаївській області 20.07.2005, РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) самостійно одноособово виховує неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі покликається на те, що суд в оскаржуваному рішенні покликається на записку ОСОБА_1 , як безспірний доказ того, що остання відмовляється від проживання разом з дитиною, однак вона має на меті продовжувати проживати однією сім`єю та жити спільно з дитиною. Вказує, що в даному випадку має місце спір про право, а тому в силу вимог ч. 4 ст. 316 ЦПК України заява ОСОБА_3 підлягала залишенню без розгляду. Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 червня 2023 року скасувати. 24 січня 2024 року ОСОБА_1 надіслана на офіційну електронну пошту суду клопотанням, в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, не раніше, ніж 15 лютого 2024 року. яку заявник подав на електронну пошту суду. В той же час, вищезгадане клопотання не скріплене електронним цифровим підписом, на підтвердження чого складено Акт Львівського апеляційного суду про відсутність кваліфікованого електронного підпису. Крім цього на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні заявницею не поданого доказів. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України"). Враховуючи відсутність у надісланій заяві електронного цифрового підпису особи, яка її подала, предмет спору, складність справи, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи колегія суддів вважає за необхідне відхилити вказане клопотання та проводити розгляд справи без участі ОСОБА_1 . В судове засідання ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 25 січня 2024 року, є дата складення повного судового рішення - 05 лютого 2024 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступних обставин. Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для встановлення юридичного факту що ОСОБА_3 самостійно одноособово виховує неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З таким висновком суду колегія судді погодитись не може, виходячи із наступних обставин. Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах, про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.95 р., справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть бути порушені в суді за заявами як безпосередньо заінтересованих у цьому осіб, так і інших громадян та організацій, коли за законом вони вправі звернутися до суду в інтересах інших осіб (ст. 122 ЦПК), а також за заявою прокурора. За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Враховуючи вищенаведене, зокрема те, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 заперечує факт проживання дитини окремо від неї і вказує, що до травня 2023 року ОСОБА_4 проживав разом з нею, тобто наявний спір про право, а відтак такий спір може вирішуватись лише в порядку позовного провадження. За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та скасування рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 червня 2023 року та залишення заяви ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Паляничко Павло Олексійович без розгляду. Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 375, ст.ст. 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 червня 2023 року - скасувати, заяву ОСОБА_3 . В інтересах якого діє адвокат Паляничко Павло Олексійович - залишити без розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 05 лютого 2024 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Мікуш Ю.Р. Приколота Т.І.