Постанова Київський апеляційний суд № 363/4835/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05лютого2024 року м. Київ справа №363/4835/23 провадження № 33/824/371/2024 Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гаврилова Дмитра Олексійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ланковий рибалка ФОП ОСОБА_2 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП ВСТАНОВИВ Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 000343 від 10.07.2023 року вбачається, що 10 липня 2023 року о 07 год. 00 хв. на Київському водосховищі, поблизу с. Толокунь, Димерської територіальної громади Вишгородського району Київської області було виявлено факт промислового лову риби ланковим рибалкою ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , згідно дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів № 160 від 08.06.2023 року, ставними сітками 25 штук, десять з яких були заборонені, а саме перевищували дозволену довжину 75 метрів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ», п.п. 19, п. 2 Розділу ІІІ Правил промислового рибальства, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 н.м.д.г., що дорівнює 340 (триста сорок) гривень 00 копійок, з конфіскацією незаконного знаряддя лову та незаконно добутих водних живих ресурсів, стягнуто судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок. Не погодившись з такою постановою, Гаврилов Дмитро Олексійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , 24 жовтня 2023 року подав апеляційну скаргу через Вишгородський районний суд Київської області, у якій просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП; вилучене згідно протоколу майно повернути власнику ОСОБА_1 . На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що частиною 4 статті 85 КУпАП визначено вичерпний перелік порушень, які можуть кваліфікуватися як грубе порушення правил рибальства. Такого порушення як промисловий вилов риби дозволеними сітками, які довше ніж 75 метрів, ч. 4 ст. 85 КУпАП не містить, а висновок суду щодо віднесення сітки довжиною 87 метрів до заборонених знарядь лову є помилковим, оскільки дана категорія є самостійним предметом правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП, а не окремим параметром знаряддя. Тому перевищення певного параметру дозволеного знаряддя лову не може вважатись забороненим знаряддям лову в цілому. Також вказує, що державним інспектором не доведено, що ним здійснювався замір сіток повіреним засобом вимірювальної техніки, оскілки у судовому засіданні інспектор наголошував на тому, що ним здійснювався вимір довжини сіток лінійкою, те саме зафіксовано на відео, яке долучено як доказ вчиненого адміністративного правопорушення. Проте в судове засідання інспектором було надано повірку на рулетку вимірювальну металеву, на що суд першої інстанції не звернув увагу. Крім того, на наданих відео з бодікамер не зафіксовано самого факту вимірювання довжини сіток, а лише фіксується присутність особи, щодо якої складено протокол, при здійсненні заміру сіток. Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яким засобом здійснювався замір сіток та не зазначено, що до протоколу додається відео фіксація правопорушення. А також, що судом не було враховано передбаченої Правилами промислового рибальства можливої похибки у 5 відсотків в той чи інший бік під час визначення кроку вічка в мокрих знаряддях лову. Наголошує, що ОСОБА_1 не знав про те, що 10 з 25 сіток більше ніж 75 метрів, оскільки замовляв їх через інтернет та після отримання не перевіряв їх, а решта 15 сіток довжиною до 75 метрів, що свідчить про відсутність умислу на ловлю риби сітками понад 75 метрів. А судом не було з`ясовано, якою була мета вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, щодо лову риби сітками не 75 метрів, а 87 метрів. Крім того в ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання зазначено, що 24.11.2023 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Гаврилов Д.О. в Єдиному державному реєстрі судових рішень ознайомився із постановою Київського апеляційного суду від 07.11.2023 року, якою повернуто апеляційну скаргу, направлену Вишгородському районному суду Київської області 16.10.2023 року, у зв`язку із не приєднанням захисником витягу з договору про надання правничої допомоги. Повторно подана апеляційна скарга разом із договором про надання професійної правничої допомоги була направлена Вишгородському районному суду Київської області 27.11.2023 року, тобто протягом 1 робочого дня з моменту ознайомлення з постановою про повернення первинно поданої апеляційної скарги. У судовому засіданні захисник особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності - адвокат Гаврилов Д.О. доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у ній. Додатково пояснив, що протокол про адміністративне право порушення складений не уповноваженою особою, оскільки складати відповідні протоколи про адміністративні правопорушення цього роду уповноважені, зокрема, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з ОНПС, головні державні інспектори з ОНПС, старші державні інспектори з ОНПС та їх відповідні заступники. Разом із цим протокол стосовно ОСОБА_1 складений головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду тваринного світу та біоресурсів Столичного округу ОСОБА_3 Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції враховує таке. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Разом із тим, враховуючи, що захисник Давиденка С.В. копію постанови про повернення первинно поданої 16 жовтня 2023 року апеляційної скарги отримав поза межами строку на апеляційне оскарження, а саме 24 листопада 2023 року, проте повторно подав апеляційну скаргу, з усуненням недоліків, через які вона була повернута протягом 1 робочого дня, а в перший раз апеляційна скарга була подана в межах 10-денного строку, з метою забезпечення права на захист та справедливий судовий розгляд суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Заслухавши пояснення захисника особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,перевіривши законність, вмотивованість та законність постанови районного суду, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Як встановлено судом першої інстанції, підтверджено апеляційним розглядом, матеріалами справи та не оскаржується учасниками справи. 10 липня 2023 року о 07 год. 00 хв. на Київському водосховищі, поблизу с. Толокунь, Димерської територіальної громади Вишгородського району Київської області було виявлено факт промислового лову риби ланковим рибалкою ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , згідно дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів № 160 від 08.06.2023 року, ставними сітками 25 штук, десять з яких перевищували дозволену довжину 75 метрів, а саме були довжиною 87 метрів. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 85 КУпАП суд першої інстанції виходив з того, що використання сіток для вилову риби, у тому числі для промислового рибальства, є застосуванням забороненого знаряддя добування об`єктів тваринного світку, крім випадків, коли дотримуються всі передбачені законодавством умови, що дозволяють використання таких сіток. Вказаний висновок судом першої інстанції був застосований і до випадків, коли для промислового рибальства застосовуються сітки, що не підпадають під всі або хоча б одну з умов, що, як виняток від загальної заборони, дозволяють їх використання, зокрема, застосування сіток з перевищенням встановлених умов щодо їх довжини. Заперечуючи цей висновок захисник Гаврилов Д.О. вказував, що сама сітка як знаряддя, що використовується для промислового вилову риби є дозволеним знаряддям лову та є одним із основних у даному виді спеціального використання водних біоресурсів, а тому перевищення одного із його параметрів (довжини) не може відносити його до категорії заборонених. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта з цього аспекту з огляду на таке. Відповідно до ч. 4 ст. 85 КУпАП об`єктивну сторону грубого порушення правил рибальства законодавець описує такими діяннями: рибальство за допомогою заборонених знарядь лову, зокрема, застосування вогнепальної зброї, електроструму, інших знарядь; рибальство промисловими знаряддями лову особами, які не мають дозволу на рибний промисел; вилов водних живих біоресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову. Як вірно визначив суд першої інстанції, суть інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення зводиться до здійснення промислового рибальства за допомогою заборонених знарядь лову, а саме шляхом застосування сітки, довжина якої перевищує встановлені чинним законодавством обмеження. Підпунктом 19 пункту 2 Розділу ІІІ Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 10 квітня 2023 року № 785 встановлена заборона на використання сіток довжиною більше 35 м у малих річках та інших рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) площею до 5000 га, і більше 75 метрів - у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), площа яких перевищує 5000 га. Зазначеним положенням обмежується застосування сітки як знаряддя для промислового вилови біоресурсів при перевищенні встановленої законодавцем довжини. У зв`язку із чим будь-яку сітку, довжина якої перевищує законодавчу норму слід відносити до заборонених знарядь лову. Крім того, за теологічним (цільовим) тлумаченням диспозиції ч. 4 ст. 85 КУпАП можна встановити, що метою запровадження цього складу адміністративного правопорушення є запобігання випадкам, зокрема, здійснення рибальства, за якого заподіюється більша шкода водним біоресурсам, а також отримується більший вилов аніж той, на який особа могла очікувати, застосовуючи дозволені знаряддя лову. Використання сітки довжиною 87 метрів перевищує законодавчо допустиму норму в 75 метрів на 16 відсотків, що, на переконання апеляційного суду, дозволяє прирівняти її за наслідками застосування до електроструму чи вибухових речовин, що безпосередньо згадані у ч. 4 ст. 85 КУпАП, а тому і стверджувати про її приналежність до «інших заборонених знарядь лову». Також суд відхиляє доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції похибки у 5 відсотків, що допускається під час визначення кроку вічка в мокрих знаряддях лову. Оскільки як випливає із самої норми, вона стосується визначення кроку вічка, а не довжини рибальської сітки. А також, оскільки як встановлено вище, використані ОСОБА_1 сітки перевищували дозволену довжину на 16 відсотків. Довід апеляційної скарги про недоведеність здійснення заміру сіток повіреним засобом вимірювальної техніки суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки правильність результату заміру сіток не оскаржується апелянтом, а тому вказане не впливає на об`єктивну сторону інкримінованого правопорушення та процес притягнення до відповідальності за нього. Крім цього, стороною захисту не надано своїх результатів заміру сіток, а також не висловлено клопотань щодо здійснення повторного виміру довжини сіток ані в судових засіданнях у суді першої інстанції, ані в апеляційному суді, що свідчить про згоду із самим результатом та заперечення щодо нього лише з формальних підстав. За цих же обставин не приймається довід про відсутність фіксації процесу заміру сіток на бодікамеру та не зазначення засобу, яким здійснювався замір сіток. Щодо доводу про відсутність у ОСОБА_1 умислу на здійснення вилову риби сітками понад 75 метрів та не встановлення судом першої інстанції мети здійснення такої діяльності суд апеляційної інстанції виходить з такого. У диспозиції ч. 4 ст. 85 КУпАП прямо не вказується про форму вини, з якою може вчинятися дане правопорушення. При цьому, аналіз окремих форм об`єктивної сторони цього правопорушення вказує, що воно може бути вчинене як з умислом (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин), так і з необережністю (рибальство із застосуванням інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову). Апелянтом не оскаржується факт того, що ним не була перевірена довжина використовуваних сіток після придбання, тобто допущена суспільно-шкідлива недбалість, що свідчить про не передбачення ОСОБА_1 можливості настання наслідків своєї дії, при тому, що він повинен був та міг їх передбачити. Мета вчинення даного адміністративного правопорушення не є елементом його складу, а тому обов`язковому встановленню для можливості стверджувати про наявність складу адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП не підлягає. Таким чином, відсутність умислу та мети на здійснення вилову риби сітками понад 75 метрів не впливає на кваліфікацію адміністративного правопорушення, склад якого передбачено ч. 4 ст. 85 КУпАП. Зрештою, щодо доводу про складення протоколу про адміністративне правопорушення не уповноваженою на це статтею 2421 КУпАП особою, а саме головним спеціалістом ОСОБА_3, а не інспектором. Суд апеляційної інстанції відхиляє цей довід як безпідставний, оскільки в матеріалах справи міститься службове посвідчення серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що видано 30.09.2021 року на особу ОСОБА_3 , відповідно до якого, він займає посаду головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів Управління державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів, природно-заповідного фонду та рослинного світу - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу. Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Вказані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані в повному обсязі, а висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП є правильним, оскільки відповідає приписам закону, обставинам справи та наявним у ній доказам. Згідно з положеннями статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. За таких обставин апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова Вишгородського районного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року залишається без змін. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанову Вишгородського районного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року. Апеляційну скаргу Гаврилова Дмитра Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя О. В. Желепа