Постанова 4824 № 367/5529/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 січня 2024 року місто Київ справа №367/5529/23 провадження №22-ц/824/5994/2024 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В., сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Головачевою Ольгою Миколаївною, на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 7 серпня 2023 року про забезпечення позову, постановлену в складі судді Третяк Я.М.,- В С Т А Н О В И В: Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 7 серпня 2023 року задоволено частково заяву ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков М.О., про визнання виконавчого напису таким, ще не підлягає виконанню. Зупинено стягнення з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 від 23 червня 2023 року на підставі виконавчого напису № 797, виданого 21червня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , невиплачені за період з березня місяця 2022 року по березень місяць 2023 року на підставі Договору про визначення місця проживання дітей, участь батьків у їх вихованні та сплату аліментів на утримання дітей, посвідченого 12 лютого 2021 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Легкою Г.І., зареєстрованим за № 437 грошові кошти в розмірі 507 307 50 гривень 50 копійок. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Головачева О.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не надав оцінку обставинам, з приводу яких позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом, а саме що виконавчий напис нотаріуса вчинено за договором про оплату аліментів - правовідносини, що мають окремий статус у системі законодавства України; що зазначена нотаріальна дія пов`язана з заборгованістю ОСОБА_1 зі сплати аліментів на дітей і він не заперечує про наявність заборгованості. Відповідно, обставини, пов`язані з необхідністю забезпечення позову, потребують детального та додаткового з`ясування, а не такого загального та формального. Зупинення стягнення коштів на утримання дитини є порушенням ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. Відповідно до ст. 179 СК України аліменти одержані на дитину є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Навіть в умовах воєнного стану законодавство України дотримується принципів пріоритету інтересів дитини. Такий захід забезпечення позову як зупинення стягнення коштів з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 від 23 червня 2023 року вчинений на шкоду майновому інтересу саме дитини. Відповідач ОСОБА_2 звернулася до позивача ОСОБА_1 з вимогою про сплату заборгованості за аліментними виплатами на дітей і лише після відсутності відповіді, звернулася до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Тобто, такі дії вчинені саме у зв`язку з реальними неправомірними діями ОСОБА_1 щодо ухилення від виконання зобов`язань батька. Суд першої інстанції не вказав які саме негативні наслідки для позивача ОСОБА_1 настануть, що їх неможливо буде поновити чи виконати рішення суду, у разі ухвалення рішення на його користь. Адже, навіть якщо допустити що виконавчий напис буде скасовано, у позивача ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів, факт якої він не заперечує, а також наявний обов`язок зі сплати аліментів на доньку ОСОБА_4 як мінімум до листопада 2018 року (до 18 років). Як на обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на смерть своїх рідних - матері та брата, па події воєнного стану, як на форс-мажорні обставини. Дійсно, місто Ірпінь Київської області перебувало під окупацією на початку 2022 року згідно відкритих джерел з 27 лютого 2023 року по 28 березня 2023 року, такий період становив 1 місяць та 1 день. Однак, трагічні події війни та проблеми, пов`язані з цим, як вже зазначалося, торкнулися не тільки позивача, а й відповідачку та їхніх дітей. Більше того, саме вона, як мати, опікувалася життями та безпекою дітей кожну хвилину найскладнішого періоду війни. Тобто, такі «форс-мажорні обставини» торкнулися безпосередньо і її разом з дітьми, а не лише позивача. Не зважаючи на абсолютну трагедію таких обставин та пов`язаних подій, вони не стосуються правовідносин щодо зобов`язання батька сплачувати аліменти на дітей та підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Діти в цей критичний для всіх час перебували під опікою та відповідальністю матері. А тому вирване позивачем ОСОБА_1 з контексту переписки (доданої до позову) та перекручене по суті що діти перебувають : «не в лагерях для беженцев и у детей супер условия» є несправедливою інтерпритацією фактичних обставин. Адже насправді умови їх проживання за кордоном не були комфортними, але мати докладала усіх зусиль, аби їх максимально покращити, порівняно з найгірш можливими за тих умов. А такі висновки знецінюють її працю та старання в критичних умовах. Договором передбачені взаємні обов`язки як зі сторони батька, так і матері щодо спільних дітей. За логікою позивача події, пов`язані з війною, надають сторонам договору право відмовитися від виконання своїх зобов`язань на цей період, що не відповідає суті та природі батьківських обов`язків. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кєєр О.С. доводи апеляційної скарги підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Адвокат Юрченко Ю. Б. направив на електронну адресу суду лист, в якому просить відкласти розгляд справи у зв`язку перебуванням на лікарняному, та неможливістю взяти участь у судовому засіданні. При цьому, адвокат Юрченко Ю.Б. зазначає, що такий лист поданий в інтересах ОСОБА_5 , особи, яка не є учасником у цій справі. Враховуючи те, що адвокат Юрченко Ю.Б. до клопотання будь-яких документів щодо неможливості взяти участь у судовому засіданні не надав, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача визнавши причини його неявки неповажними. Приватний нотаріус КМНО Гамаль І.М. надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про день та час розгляду справи в установленому законом порядку, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.150), причини своєї неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за його відсутності відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кєєр О.С., перевіривши законність і обґрунтованість постановленої у справі ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач ОСОБА_1 посилався на те, що невжиття відповідних заходів шляхом зупинення виконання оскаржуваного виконавчого напису може призвести до безпідставного стягнення з нього коштів, що у випадку задоволення позовних вимоги може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду. Приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим М.О. проводяться активні виконавчі дії, зокрема на підприємницькому рахунку позивача заблоковано усі кошти з метою подальшого примусового стягнення коштів з належного йому рахунку на підставі виконавчого напису, який є незаконним та оспорюється. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 7 серпня 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено частково та зупинено стягнення за виконавчим написом. Частково задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; заявлені заходи забезпечення позову є співмірними до заявлених позовних вимог. Такий висновок суду є законним та відповідає встановленим у справі обставинам. Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» роз`яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам. Пунктом 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Як вбачається з виділених матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Гамаль І.М. № 797 від 21 червня 2023 року, вчиненого на підставі Договору між батьками про визначення місця проживання дітей, участь батьків у їх вихованні та сплату аліментів на утримання дітей від 12 лютого 2021 року. Оскаржуваним виконавчим написом було стягнуто з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_6 заборгованість зі сплати аліментів за період з березня 2022 року по березень 2023 року в розмірі 507 307,50 грн. Виходячи із особливості виду забезпечення позову яке просить накласти позивач ОСОБА_1 (зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку) підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа, оскільки саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову. Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просив визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. У заяві про забезпечення позову, позивач просив зокрема, зупинити стягнення, яке вже відбувається на підставі виконавчого напису нотаріуса. Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції, зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується у судовому порядку. Таким чином, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 21 червня 2023 року № 797, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М. є адекватним та ефективним способом забезпечення позову. У своїй апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Головачева О.М. посилається на те, що судом першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову не було враховано те, що зупинення стягнення за виконавчим написом призводить до порушення прав дітей, оскільки аліменти є їх власністю. Однак, такі доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки предметом розгляду в даній справі не є питання стягнення аліментів. ОСОБА_1 оспорюється виконавчий документ, яким є виконавчий напис нотаріуса, а тому вжитий судом захід забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення відповідає вимогам п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України. Сам по собі факт зупинення виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, визначеному договором між батьками, не свідчить про реальне порушення прав дітей на утримання, оскільки матеріали справи не містять інформацію, що укладений між батьками договір не є чинним та не підлягає подальшому виконанню, тоді як в даній справі спір виник щодо розміру наявної заборгованості за період з березня 2022 року по березень 2023 року. Доводи представника відповідача про те, що судом першої інстанції не було встановлено яким чином невжиття заходів забезпечення позову у обраний спосіб може призвести до неможливості виконання рішення суду та які саме негативні наслідки настануть для позивача ОСОБА_1 , також є безпідставними, оскільки в даному випадку було заявлено позовні вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, а тому його виконання до закінчення розгляду справи буде суперечити меті та завданням цивільного судочинства, призведе до ускладнення ефективного захисту прав позивача, за яким він звернувся до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача з метою забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі. Відомостей про обставини, які слугують обов`язковою підставою для застосування зустрічного забезпечення матеріали справи не містять. Одночасно, слід зазначити, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Головачевою Ольгою Миколаївною, залишити без задоволення. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 7 серпня 2023 рокузалишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Постанова складена 5 лютого 2024 року. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус