Постанова 4805 № 278/4381/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №278/4381/22 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є.О. Категорія 43 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 лютого 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць О.С. суддів Трояновської Г.С., Талько О.Б. з участю секретаря судового засідання Кузьменко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №278/4381/22 за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 05 квітня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Татуйка Є.О. встановив: У грудні 2022 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Оліївської сільської ради Житомирського району 2 367 335, 49 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу. На обґрунтування позовних вимог зазначав, що в провадженні Житомирського районного суду Житомирської області перебував на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12012060170000119 від 03.12.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 246, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст.191 КК України. Прокурором у даному кримінальному проваджені був заявлений позов до ОСОБА_1 в інтересах держави в особі Кам`янської сільської ради про стягнення коштів у розмірі 2 367 335, 49 грн., з метою відшкодування шкоди, завданої навколишньому середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 28 липня 2022 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 246, ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а позов прокурора про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 залишено без розгляду. Позивач вказував, що відповідач обвинувачувався в тому, що він знаючи, що рішенням Виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих №1336 від 16.11.1953 року передано у тимчасове довгострокове користування площу землі держлісфонду Житомирського лісгоспу, Богунського лісництва, яка розташована в лісах 1-ї групи в кварталах №44, 45, 49 та 50 розміром 54,4 га, у тому числі літера «Н»-12,8 га, «Ю»-35,2 га, «Ч»-0,9 га, «Х»- 3,5 га, «Х»-2,0 га без права вирубки лісу, з метою вчинення незаконної порубки лісу, діючи умисно, ігноруючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 року, у порушення вимог наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №136 від 21.03.2012 року «Про затвердження санітарних правил в лісах України», ст. 69, 105 Лісового Кодексу України, без оформлення лісорубного квитка та ведення щоденника заготівлі лісодеревини, в період з червня 2010 року по березень 2012 року вчинив незаконну порубку дерев у лісах, які росли на території ДО «Комбінат Рекорд», чим за вказаний період, у зв`язку з перевищенням своїх повноважень директора ДО «Комбінату Рекорд», завдав державним інтересам шкоди на загальну суму 2 367 335,49 грн., що потягло за собою тяжкі наслідки. Зазначав, що закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою підставою, така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду, тому ним прийнято рішення про пред`явлення позову до відповідача в порядку цивільного судочинства. Вважає, оскільки ОСОБА_2 шкоду в добровільному порядку не відшкодовано, остання підлягає стягненню в примусовому порядку в фонд охорони навколишнього природного середовища. У відповідності до розрахунків, що долучені до матеріалів кримінального провадження №12012060170000119 від 03.12.2012 року, розмірів завданої навколишньому природному середовищу шкоди, заподіяних лісу у 2010-2012 роках внаслідок незаконної порубки 727 дерев на території ДО «Комбінат «Рекорд» становить 2 367 335,49 грн. Також вказує на те, що в ході розгляду кримінального провадження встановлено, що самовільна порубка лісу мала місце на земельній ділянці, що передана в постійне користування ДО «Комбінат Рекорд», що знаходиться на території бувшої Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Оскільки на підставі рішення Оліївської сільської ради від 29.11.2017 року «Про початок повноважень депутатів Оліївської сільської ради» припинено юридичну особу Кам`янську сільську раду Житомирського району Житомирської області, а тому Оліївська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Кам`янської сільської ради. Таким чином збитки, завдані внаслідок незаконної порубки дерев в адміністративних межах Оліївської сільської ради (ОТГ), підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Оліївської сільської ради на розподільчий казначейський рахунок за кодом класифікації доходів бюджету. Позивач вважає, що ним було вжито всіх необхідних заходів для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. 04.10.2022 року Житомирською окружною прокуратурою до Оліївської сільської ради скеровано листа з повідомленням, що ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області у справі №278/4907/13-к від 28 липня 2022 року, що набрала законної сили, відповідача звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та зазначено, що внаслідок протиправних дій останнього завдано шкоди навколишньому природньому середовищу на суму 2 367 335,49 грн., а також сільську раду проінформовано, що у випадку невжиття заходів до стягнення шкоди, прокурором буде вжито заходів представницького характеру. Оліївська сільська рада до суду із позовною заявою про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу незаконною порубкою лісів не звернулася, її інтереси та інтереси територіальної громади залишились незахищеними, тому Житомирська окружна прокуратура правомірно звернулася з відповідною позовною заявою за захистом цих інтересів. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 05 квітня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області шкоду спричинену навколишньому природному середовищу в розмірі 2 367 335,49 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість та неврахування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 05 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Зазначає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. У кожному такому випадку необхідно навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для участі прокурора у судовій справі. Вважає, що в даній позовній заяві прокурор не навів причин, які перешкоджають захисту інтересів належному суб`єкту, а саме: Оліївській сільській раді Житомирського району Житомирської області. Вказує, що відповідно до ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 28.07.2022 року кримінальне провадження відносно нього закрито, цивільний позов ДО «Комбінат «Рекорд» залишив без розгляду. При цьому прокурор під час розгляду справи не довів належними доказами спричинення саме відповідачем шкоди, яка заподіяна навколишньому природному середовищу. Також вважає, що прокурором позов пред`явлено в інтересах неналежного позивача, оскільки відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ 08-13 №001911 земельна ділянка, на якій нібито здійснена порубка дерев, належить ДО «Комбінат «Рекорд», тому позивачем у даній справі повинен бути ДО «Комбінат «Рекорд», а не Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області. Прокурор скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зазначає, що доводи апеляційної скарги про те, що прокурором в позові не наведено причини, які перешкоджали захисту інтересів належним суб`єктом - Оліївською сільською радою, є надуманими та такими, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прокуратурою у позові обґрунтовано підстави представництва інтересів держави у суді. Твердження апелянта про те, що позивачем у справі має бути ДО «Комбінат «Рекорд», який відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, користується даною землею, вважає помилковим, оскільки завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні. Таким чином збитки, завдані внаслідок незаконної порубки дерев в адміністративних межах Оліївської сільської ради, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Оліївської сільської ради на розподільчий казначейський рахунок за кодом класифікації доходів бюджету. Вважає, що вина ОСОБА_1 , який здійснив незаконну вирубку лісу на території ДО «Комбінат «Рекорд», чим спричинив шкоди інтересам держави Україна на загальну суму 2 367 335,49 грн., доведена матеріалами кримінального провадження і такі докази можуть бути використані при розгляді цивільного позову. Звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності передбаченої ст. 246, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 365 та ч. 2, ч. 3 ст. 191 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду. В судовому засіданні прокурор та представник Оліївської сільської ради апеляційну скаргу відповідача просили залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від адвоката Алейникова О.С. до суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони відповідача. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 16 листопада 1953 року рішенням виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих №1336, серед іншого було вирішено передати об`єкту - поштовій скрині №4 Міністерства державних матеріальних резервів СРСР в тимчасове довгострокове користування площі земель державного лісового фонду Житомирського лісгоспу Богунського лісництва (а.с.17). 06 лютого 1996 року Житомирському ДО «Комбінату «Рекорд» Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області Житомирською районною радою Житомирської області було надано право на постійне користування землею площею 76,45 га для виробничих потреб, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 06.02.1996 року (а.с.18-20). Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства суб`єкта господарювання - ДО «Комбінат «Рекорд» від 14.05.2012 року встановлено, що на території комбінату у період часу з 2010 по 2012 роки зрізано 727 дерев (а.с.21- 25). 17 травня 2012 року Державна екологічна інспекція у Житомирській області повідомила управління СБУ в Житомирській області про те, що спеціалістами екологічної інспекції проведено документальну перевірку законності вирубки дерев на території ДО «Комбінат «Рекорд». В результаті встановлено, що на території комбінату протягом 2010 2012 років проводилась рубка дерев без дозволу. Виявлено 727 пнів незаконно зрізаних дерев. Загальна сума збитків заподіяних лісу становить 2 367 335, 49 грн. (а.с.26-39). 27 липня 2012 році на ДО «Комбінат «Рекорд» Державною фінансовою інспекцією в Житомирській області проведено ревізію фінансово господарської діяльності за 2010 2012 роки. Актом ревізії, серед іншого, встановлено, що у період часу з 08 лютого 2010 року по 06 квітня 2012 року ОСОБА_1 обіймав посаду директора. При проведенні ревізії виявлено пеньки зрубаних дерев на території комбінату. Відповідно до довідки Державної екологічної інспекції, на ділянках лісу, що перебувають в користуванні та під охороною комбінату, виявлено самовільну рубку 727 дерев, що здійснювалась в період часу з 2010 по І квартал 2012 року. Спричинено шкоду на загальну суму 2 367 335,49 гривень. Порушення допущено з вини директора ОСОБА_1 28 липня 2022 року ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 було задоволено та останнього разом з іншою особою звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ст. 246, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 365 та ч. 2,3 ст. 191 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. В даному судовому акті зазначено, що ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що здійснив незаконну вирубку лісу на території ДО «Комбінат «Рекорд» чим спричинив шкоди інтересам держави Україна на загальну суму 2 367 335,49 грн. Незаконна вирубка лісу була здійснена на території Богунського лісництва державного лісового фонду Житомирського лісгоспу (а.с.14-16). Правоохоронними органами в рамках кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 здійснювались слідчі дії, зокрема оглядались ділянки лісу на території ДО «Комбінат «Рекорд» та виявлено пні від зрізаних дерев (а.с.40-43). Листом від 04.10.2022 року прокурор повідомив органи місцевого самоврядування за місцем знаходження ДО «Комбінат «Рекорд» щодо вжиття заходів для відшкодування спричиненої шкоди, однак такі звернення залишені без задоволення (а.с.7-11). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідача було звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, тобто з нереабілітуючих обставин, а тому відповідач повинен відшкодувати позивачу майнову шкоду відповідно до положень ЦК України. Враховуючи вищевикладені вимоги закону та правові висновки Верховного Суду, встановивши під час розгляду справи, що між неправомірними діями відповідача та настанням шкідливих наслідків для держави наявний причинно-наслідковий зв`язок, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача спричинених збитків, завданих навколишньому природньому середовищу в розмірі 2 367 335,49 грн. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Згідно з ч.2 ст. 24 Лісового кодексу України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону. Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Пунктом 1 ч.1 ст. 105 Лісового кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Статтею 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Відповідно до ст. 108 Лісового кодексу України незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню в установленому порядку. В разі неможливості вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів стягується їх вартість. За змістом статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст. 1166 ЦК України). Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Встановлено, що ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 28 липня 2022 року клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 було задоволено та останнього було звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ст. 246, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 365 та ч. 2, ч. 3 ст. 191 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. У постанові від 14 лютого 2018 року в справі № 398/571/15-ц Верховний Суд дійшов висновку, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, в контексті розглядуваного правового інституту, не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинуватою у вчиненні злочину. У такому випадку КК України виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально-караного діяння, а тому вказані підстави звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючими. Верховний Суд України у постанові від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14, вказав, що аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Наведений висновок було підтверджено Верховним Судом, зокрема у постанові від 21 квітня 2021 року в справі № 648/2035/17. Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення шкоди з відповідача на користь позивача, оскільки звільнення відповідача від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду в порядку цивільного судочинства. При цьому надані прокурором докази, а саме акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства державної екологічної інспекції у Житомирській області від 17.05.2012 року, акт ревізії фінансово-господарської діяльності ДО «Комбінат «Рекорд» за 2010-2012 роки, підтверджують факт неправомірних дій відповідача щодо незаконної порубки 727 дерев на території ДО «Комбінат «Рекорд» та спричинення ним внаслідок таких дій матеріальної шкоди Оліївській сільській раді на загальну суму 2 367 335, 49 грн. Вказана шкода є істотною і розрахована Державною екологічною інспекцією у Житомирській області відповідно до додатку № 1 Постанови Кабміну № 665 від 23.07.2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», правильність обчислення якої відповідачем не спростовано. З врахуванням встановлених обставин, суд першої інстанцій дійшов правильних висновків про задоволення позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги щодо пред`явлення прокурором позову в інтересах неналежного позивача колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного. Відповідно до ст.13 Конституції України, ст. 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст.142 Конституції України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Згідно із п.ї ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Статтею 47 «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено утворення місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності згідно з чинним законодавством. Відповідно до п.7 ч.3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Пунктом 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків. Таким чином, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду апелянтом не надано. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 05 квітня 2023 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 06 лютого 2024 року. Головуючий Судді