Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/14887/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/14887/23 Головуючий у 1-й інстанції: Капинос Оксана Валентинівна Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В. 05 лютого 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив змінити в Розпорядженні №550-К від 29.12.2022 причини звільнення ОСОБА_1 із звільнення з посади заступника керуючого справами, начальника управління юридичної та кадрової роботи виконавчого апарату Житомирської обласної ради із звільнення за статтею 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням на звільнення з посади заступника керуючого справами, начальника управління юридичної та кадрової роботи виконавчого апарату Житомирської обласної ради за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України - "Звільнено за скороченням штатів". ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 позов повернуто позивачу. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у заяві про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку не вказуються обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, не надано доказів на підтвердження таких обставин. Відтак, причини на які послався позивач мотивуючи заяву про поновлення строку звернення до суду не є поважними та не можуть бути підставою для його задоволення ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що у разі порушення законодавства про працю працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (виплат) без обмеження будь-яким строком. Станом на момент подання позову відповідачем не виплачено вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку, тобто остаточний розрахунок не проведено. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 06.11.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить змінити в Розпорядженні №550-К від 29.12.2022 причини звільнення ОСОБА_1 із звільнення з посади заступника керуючого справами, начальника управління юридичної та кадрової роботи виконавчого апарату Житомирської обласної ради із звільнення за статтею 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням на звільнення з посади заступника керуючого справами, начальника управління юридичної та кадрової роботи виконавчого апарату Житомирської обласної ради за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України - "Звільнено за скороченням штатів". Ухвалою від 30.05.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з врахуванням вказаних в ухвалі недоліків у 2-х прим.; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску, із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку, ніж ті що були вказані у заяві, поданій одночасно з позовною заявою. На виконання вимог ухвали позивач надіслав уточнену позовну заяву та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. У заяві посилається на те, що 25.01.2023 він спочатку подав позовну заяву до Корольовського районного суду м. Житомира. Ухвалою від 01.02.2023 відмовлено у відкрити провадження з підстав, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Дана ухвала Корольовського районного суду м. Житомира оскаржувалась в апеляційному порядку і постановою від 13.03.2023 у справі № 296/781/23 залишена без змін. Постанову Житомирського апеляційного суду від 13.03.2023 у справі №296/781/23 було оскаржено в касаційному порядку та 27.04.2023 Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду прийнято ухвалу, якою відмовлено у відкритті провадження з підстав, що даний спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Про вказану ухвалу стало відомо 18.05.2023. Отже, оскільки протягом тривалого часу вирішувалось питання предметної територіальної підсудності, є всі законні підстави для поновлення строку звернення з позовом. Крім того, зазначає, що у разі порушення законодавства про працю, працівник має право звернутися з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком. На момент звернення до суду з вказаним позовом, строк звернення розпочинає свій перебіг з дня отримання повідомлення про суми нараховані та виплачені при звільненні, тоді як таке, йому не було вручено. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України). Разом з тим, ч. 2 ст. 233 КЗпП України встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Позивач просить внести зміни до розпорядження про його звільнення від 29.12.2022 з посади заступника керуючого справами, начальника управління юридичної та кадрової роботи виконавчого апарату Житомирської обласної ради, тобто з посади, яка відноситься до посад публічної служби. Проте з позовом він звернувся до суду 23.05.2023, тобто з пропуском місячного строку звернення. В апеляційній скарзі позивач вказує, що розпорядження від 29.12.2022 ним отримано 09.01.2023. Крім того позивачем зазначено про те, що 25.01.2023 він звертався до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до Житомирської обласної ради про зміну в розпорядженні №550-К від 29.12.2022 причин звільнення позивача. Стосовно наведених доводів позивача колегія суддів враховує, що ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 01.02.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі №296/781/23 за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради про зміну формулювання причини звільнення. Роз`яснено, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Постановою Житомирського апеляційного суду від 13.03.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 01.02.2023 без змін. Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2023 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 01.02.2023 та постанову Житомирського апеляційного суду від 13.03.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради про зміну формулювання причини звільнення, відмовлено. Тобто позивач звертався до суду з позовом щодо оскарження розпорядження Житомирської обласної ради, в строк меньше місяця від його прийняття, що свідчить про його добросовісність в спріних праовідносинах. В подальшому судові рішення позивач оскаржував до судів вищих інстанцій та мав допустимі сподівання на вирішення даного спору в суді загальної юрисдикції. При цьому позивачем подано позов до Житомирського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку 23.05.2023, тобто менше чим через місяць від дати прийняття Верховним Судом ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження. Також суд враховує що право про захист якого просить позивач відноситься до трудових гарантій, має для нього важливе значення і в інший спосіб не може бути поновлено. Колегія суддів вважає, що наведені обставини є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом. Крім того слід вказати, що відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 № 1423 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30.04.2023. Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 у справі №460/17052/21. При цьому інші доводи скаржника не впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановлянням нової постанови про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а матеріали адміністративного позову направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Частиною 3 ст. 312 КАС України вказано, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради про зобов`язання вчинити дії скасувати. Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.