Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/11808/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/11808/23 Головуючий у 1-й інстанції: Капинос Оксана Валентинівна Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В. 25 квітня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тактико оперативного реагування Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспектора взводу №2 роти ТОР УПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції Вергелюк Ольги Олегівні, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправним та скасувати винесений відносно ОСОБА_1 терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №160852 від 12.04.2023. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА№160852 від 12.04.2023, винесений Тактико оперативним реагуванням Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції відносно ОСОБА_1 . Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що на момент винесення оскаржуваного припису (12.04.2023) не існувало постанови, яка набрала законної сили про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а працівник поліції, який складав припис, вніс у нього неправдиві відомості. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що відповідачем у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які розглядаються судом в порядку визначеному КАС України, є саме орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює оформлення адміністративних матеріалів. Вказано про те, що написання номеру статті за якою позивачка притягалась до адміністративної відповідальності без «прім 2» не є вирішальним у спірних правовідносинах. Також зазначено, що постанова Богунського районного суду м. Житомир набрала законної сили 29.07.2022, тому позивач вважається такою, що притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Крім того відповідач вказав про необхідність залишення позову без розгляду, оскільки Житомирським окружним адміністративним судом розглядалася справа №240/10129/23 про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису серії АА №160852 від 22.03.2023. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 06.11.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Згідно інформації з інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" по ЄО № 13329 від 12.04.2023, 12.04.2023 о 15 год 34 хв, від ОСОБА_3 надійшло повідомлення про те, що його сестра ОСОБА_1 3 години тому за адресою АДРЕСА_1 відносно матері вчиняла фізичне та психологічне насильство. За результатом опрацювання виклику, екіпажем патрульної поліції "Граніт-Т22" здійснено виїзд на місце події та складено протокол про адміністративне порушення відносно ОСОБА_1 від 12.04.2023 №498405. Склад адміністративного правопорушення: 12.04.2023 близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 вчинила насильство в сім"ї до своєї матері ОСОБА_2 , а саме: виражалась до неї нецензурною лайкою та виштовхувала з кімнати, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої. Своїми діями вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП. 12.04.2023 інспектором взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 було складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із скоєнням нею домашнього насильства, що полягає у наступному: "виражалась в сторону потерпілої словами брутальної лайки, штовхала потерпілу виганяючи з кімнати та виганяла з квартири стосовно постраждалої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є матір`ю позивача. Вказаним приписом зобов"язано позивача строком на 7 діб з 18.30 12.04.2023 до 18.30 19.04.2023 залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборонити вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи; заборонити в будь-який спосіб контактувати з постраждалою. Як слідує з Форм оцінки вчинення домашнього насильства від 12.04.2023, які наявні в матеріалах справи, де кривдником є ОСОБА_1 , працівником поліції оцінено рівень безпеки як високий. Позивач вважає такий припис протиправним тому звернувся до суду. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно пункту 16 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 № 2229-VIII (далі - Закон № 2229-VIII) терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства. Відповідно до статті 24 Закону № 2229-VIII, до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників. Згідно ч. 1 ст. 10 Закону № 2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; 7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; 8) взаємодія з іншими суб`єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; 9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Згідно із частинами першою, другою, четвертою, п`ятою, шостою, дев`ятою, одинадцятою статті 25 Закону № 2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб. Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику. Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України. Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до п. 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника" від 01.08.2018 № 654 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 за № 965/32417 (далі - Порядок № 654) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Згідно п. 4 розділу II Порядку № 654 припис може містити такі заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Пунктами 6, 7, 11 Порядку № 654 передбачено, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер. Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору. У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача. Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій. Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 № 369/180, згідно пунктів 4, 5 розділу І якого оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства. Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством. Оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам. Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо". Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін. Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді/Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки. Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника. Відповідно Додатку до Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (п. 1 розділу ІІ) заповнюється Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства. Отже результати оцінки ризиків є обов`язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством. Без складання оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції не спроможний визначити рівень небезпеки: високий, середній або низький, та не може з`ясувати обставин конфлікту та виявити чинники й умови, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що у приписі у рядку "чи притягався(лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності" зазначено "так" ч.1 ст.173 КУпАП. При цьому в матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія постанови Богунського районного суду м.Житомира від 18.07.2022 у справі №295/5442/22, у резолютивній частині якої зазначено "Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП та звільнити від адміністративної відповідальності за малозначністю порушення." На копії рішення міститься відмітка про те, що постанова набрала законної сили 29.07.2023. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції оскільки у постанові вказано термін на оскарження - 10 днів з дня її винесення, тобто до 29.07.2022. Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру судових рішень вказана постанова набрала законної сили 29.07.2022. Отже станом на момент винесення оскаржуваного припису від 12.04.2023, постанова суду від 18.07.2022 у справі №295/5442/22 набрала законної сили. Посилання позивача на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено відносно позивача лише з пояснень ОСОБА_2 , а інші докази відсутні свідчить про незгоду позивача із встановленими у протоколі обставинами та не є підставою для скасування оскаржуваного припису. Твердження позивача про те, що заборонний припис стосовно кривдника складено на підставі оцінки ризиків, які відібрано з пояснень заявниці ОСОБА_2 є неправдивими колегія суддів відхиляє, оскільки такі твердження позивача не підтверджуються жодними доказами. Також колегія суддів зазначає, що оскаржуваний припис не містить закреслень чи виправлень, які перешкоджають встановленню його змісту. Написання номеру статті за якою позивачка притягалась до адміністративної відповідальності без «примітки 2» є формальним порушенням, яке не впливає на кваліфікацію спірних правовідносин. Відтак, вказані позивачем обґрунтування протиправності припису не підтверджуються жодними доказами та є безпідставними, позовна заява містить перелік правових норм щодо оформлення припису, при цьому позивачем не вказано, які саме порушення допущено відповідачем при винесенні такого припису. Натомість судом апеляційної інстанції встановлено правомірність дій працівника поліції щодо складання заборонного припису. Разом з тим судом першої інстанції надано оцінку діям поліцейського при складанні оскаржуваного припису відносно ОСОБА_1 порівнюючи із діями працівника поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення насильства в сім"ї відносно ОСОБА_2 щодо якої припис не виносився. Колегія суддів зазначає, що обставини стосовно складання припису щодо позивача та протоколу щодо іншої особи різняться, зокрема, тією обставиною, що позивач уже була притягнута до відповідальності. Водночас колегія суддів вважає безпідставними твердження скаржника про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі того, що у провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала справа №240/10129/23 про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису серії АА №160852 від 22.03.2023 стосовно ОСОБА_1 , оскільки в даній справі оскаржується припис серії №160852 від 12.04.2023, тобто має місце інший предмет спору. Крім того відповідачем в апеляційній скарзі вказано, що відповідачем у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які розглядаються судом в порядку визначеному КАС України, є саме орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює оформлення адміністративних матеріалів. Стосовно таких тверджень суд зазначає наступне. Частиною 4 ст. 46 КАС України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. При цьому, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Отже, Тактико оперативне реагування Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції є підрозділом Департаменту патрульної поліції України і діє від імені органів поліції, а тому є належним відповідачем у даній справі. Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про правомірність винесеного відносно ОСОБА_1 термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №160852 від 12.04.2023, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову. В задоволенні позову відмовити повністю. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.