Ухвала КЦС ВС № 761/42052/23

УХВАЛА 01 лютого 2024 року м. Київ справа № 761/42052/23 провадження № 61-1418ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Червинської М. Є., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності незаконною, стягнення шкоди, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності незаконною, стягнення шкоди. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року, вищезазначену справу передано для розгляду за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва. 25 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом. Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. З огляду на відсутність у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України серед ухвал суду першої інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду (пункт 9 частини першої статті 353 ЦПК України), неможливим є як касаційне оскарження такої ухвали, так і касаційне оскарження постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала розглядалася. Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи викладене, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2023 року та постанова Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року не підлягають касаційному оскарженню у зв`язку з відсутністю пункту 9 частини першої статті 353 ЦПК України у переліку оскаржуваних ухвал за пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України. Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності незаконною, стягнення шкоди. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Коротун Є. В. Коротенко М. Є. Червинська