Постанова 4801 № 127/21134/23

Справа № 127/21134/23 Провадження № 22-ц/801/218/2024 Категорія: 70 Головуючий у суді 1-ї інстанції Жмудь О. О. Доповідач:Рибчинський В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2024 рокуСправа № 127/21134/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Рибчинського В.П., суддів Медвецького С.К., Копаничук С.Г., за участі секретаря судового засідання Різник Д.С., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гуменюк Наталія Володимирівна, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів, в с т а н о в и в: До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів. Позов мотивований тим, що у сторін спору за час шлюбу народився син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Вінницького міського суду від 16.09.2019 по справі № 127/18935/19 стягнуто аліменти з ОСОБА_6 на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1 700,00 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 10.07.2019 і до досягнення повноліття. Стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_7 здійснюється Шаргородським відділом Державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Хмельницький) на підставі виконавчого провадження по виконанню в/л 127/18935/19 від 01.11.2019. У відповідача існувала заборгованість у розмірі 28 834, 06 гривень, але відповідач розрахувався з боргом єдиним платежем. Відповідач при розірванні шлюбу в 2017 році мав прізвище « ОСОБА_8 », але в 2021 році уклав шлюб, в зв`язку з чим змінив своє прізвище на « ОСОБА_9 ». Після ухвалення рішення суду від 16.09.2019 у позивача змінився сімейний стан. Так, 04.02.2021 вона зареєструвала шлюб та ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дочку ОСОБА_10 . Окрім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 у неї народився син ОСОБА_10 . Таким чином, позивач стала матір`ю трьох дітей, які перебувають на її утриманні та вихованні, та її сім`я отримала статус багатодітної родини. Як зазначила позивач, стан здоров`я сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є добрим, доходу в розумінні ч. 1 ст. 188 СК України дитина не має. Також позивач вказувала, що платник аліментів ОСОБА_4 має добрий стан здоров`я та матеріальне становище. Відповідач не має інших дітей, непрацездатних дітей, інших членів сім`ї. Наявністю інших обставин, що мають істотне значення, в тому числі наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів у відповідача, позивач не володіє. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про зміну способу стягнення аліментів, а саме зі стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1700,00 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на стягнення аліментів з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по одній чверті щомісячно зі всіх видів доходу, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_11 адвокат Гуменюк Н.В. подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції оскаржуваним рішенням фактично змінив підстави позову зі зміни способу стягнення аліментів на збільшення розміру аліментів і встановлював обставини як при позовних вимогах про збільшення розміру аліментів. Представник звертає увагу, що позивач ОСОБА_1 скористалася своїм правом змінити спосіб стягнення аліментів, при цьому, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатись такою можливістю. Крім того, представник зазначає, що така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності. Разом з тим, на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник ОСОБА_4 адвокат Вдовцова А.Д. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам. Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.09.2019 у цивільній справі № 127/18935/19 стягнуто з ОСОБА_6 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі - 1700 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 10.07.2019 і до повноліття дитини. Вирішено питання судових витрат. Виконавчий лист у вищезазначеній справі знаходиться на примусовому виконанні у Шаргородському відділі Державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виконавче провадження № 60718344. Заборгованості зі сплати аліментів у відповідача не має, що підтверджується довідкою Шаргородського ВДВС у Жмеринському районі Вінницької області від 24.04.2023 №

650. Після ухвалення рішення суду від 16.09.2019 по справі № 127/18935/19 у позивача змінився сімейний стан. Так, 04.02.2021 вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 , згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Від даного шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження. Сім`я позивача отримала статус багатодітної родини, що підтверджується матеріалами справи. Також судом встановлено, що після ухвалення судом рішення від 16.09.2019 по справі № 127/18935/19 у відповідача також змінився сімейний стан. У зв`язку з укладенням шлюбу ОСОБА_6 з ОСОБА_13 , відповідач змінив своє прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 . І окрім спільної дитини сторін у відповідача на утриманні знаходяться ще двоє неповнолітніх дітей: син ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , та донька ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 . Неповнолітньому сину ОСОБА_4 відповідач за домовленістю із матір`ю дитини в добровільному порядку сплачує аліменти у розмірі 1 700,00 грн в місяць, що підтверджується нотаріальною заявою матері дитини ОСОБА_16 від 25.05.2023, яка підтверджує даний факт. З матір`ю ОСОБА_15 - ОСОБА_13 відповідач перебуває у зареєстрованому шлюбі та проживає однією сім`ю. Дружина відповідача ОСОБА_13 також перебуває на утриманні чоловіка до досягнення донькою трьохрічного віку. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для зміни розміру аліментів немає та вважав, що розмір аліментів, визначений за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.09.2019, є достатнім для утримання спільного сина, адже утримання дитини у відповідності до ст. 180 СК України є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів повністю погоджується, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Посилання позивача, викладені в апеляційній скарзі, про те, що місцевим судом помилково визначено суть її позову як збільшення розміру аліментів, а не як це є в дійсності зміна способу стягнення аліментів, апеляційним судом відхиляються. Так, відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Отже, зміна способу стягнення аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ч. 1 ст. 192 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 Сімейного кодексу України, не може обмежуватися разовим її здійсненням. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.181, 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 05 лютого 2014 у справі №6-143цс-13, відповідно якою вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182 - 184 Сімейного кодексу України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Вказана стаття не містить будь-яких умов за яких одержувачу аліментів може бути відмовлено судом у способі стягненні аліментів. Вказане узгоджується із висновком ВС, викладеним у постанові від 11 березня 2020 у справі №759/10277/18, згідно із яким спосіб стягнення коштів на утримання дитини визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина. Тобто, позивач наділений абсолютним правом на зміну способу стягнення аліментів. Згідно правової позиції, викладеної у постанові ВС від 14 листопада 2018 у справі № 372/2393/17, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин. Тобто, зміна способу стягнення аліментів передбачає зміну їх розміру. Разом з тим, змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення. Встановлені обставини справи вказують на те, що стан здоров`я та матеріальне становище дитини сторін не змінилося з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів, натомість у платника аліментів, відповідача у справі, змінився сімейний стан, і окрім спільної дитини сторін у відповідача на утриманні знаходяться ще двоє неповнолітніх дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , та донька ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 . Неповнолітньому сину ОСОБА_4 відповідач за домовленістю із матір`ю дитини в добровільному порядку сплачує аліменти у розмірі 1 700,00 грн в місяць, що підтверджується нотаріальною заявою матері дитини ОСОБА_16 від 25.05.2023, яка підтверджує даний факт. З матір`ю ОСОБА_15 - ОСОБА_13 відповідач перебуває у зареєстрованому шлюбі та проживає однією сім`ю. Дружина відповідача ОСОБА_13 також перебуває на утриманні чоловіка до досягнення донькою трьохрічного віку. Обґрунтовуючи необхідність зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача, позивачка вказує на зміну свого сімейного стану. Так, 04.02.2021 вона зареєструвала шлюб та ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дочку ОСОБА_10 . Окрім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 у неї народився син ОСОБА_10 . Таким чином, позивач стала матір`ю трьох дітей, які перебувають на її утриманні та вихованні, та її сім`я отримала статус багатодітної родини. Натомість апеляційний суд вважає, що належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено погіршення її майнового стану, а зміна її сімейного стану - народження інших дітей - сама по собі не є свідченням погіршення матеріального стану та не є безумовною підставою для зміни способу стягнення аліментів. Виходячи з того, що позивачка фактично заявляє про зміну (збільшення) розміру раніше стягнутих аліментів шляхом зміни способу їх стягнення з твердої грошової суми на частку від доходу позивач зобов`язана належно обґрунтовувати доказами свої вимоги, в тому числі й підстави та умови, необхідні як для зміни способу стягнення аліментів, так і для збільшення їх розміру. При цьому, позивачу необхідно довести передусім наявність у платника відповідного доходу як підставу для задоволення вимоги, для визначення розміру аліментів як частки відповідного доходу. Позивачем суду не доведено, що матеріальний стан ОСОБА_17 покращився з часу ухвалення судового рішення про стягнення аліментів. Відхиляючи апеляційну скаргу, колегія суддів враховує також, що визначений рішенням суду розмір аліментів в твердій грошовій сумі 1700,00 грн відповідає мінімально гарантованому розміру аліментів на дитину виходячи з прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про зміну способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від доходу відповідача та вважає, що визначений рішенням суду розмір аліментів на дитину сторін в твердій грошовій сумі в розмірі 1700,00 грн, відповідає мінімально гарантованому розміру аліментів на дитину виходячи з прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Позивачкою не підтверджено належними доказами зміну матеріального стану платника аліментів та збільшення його доходів з моменту ухвалення рішення Вінницького міського суду від 16.09.2019 по справі № 127/18935/19 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі та станом на час звернення до суду із цим позовом. Також позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про збільшення її витрат на утримання спільної неповнолітньої дитини. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішенняпідлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гуменюк Наталія Володимирівна, залишити без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 31 січня 2024 року. Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський Судді: С.К. Медвецький С.Г. Копаничук