Постанова Харківський апеляційний суд № 639/3248/13-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 30 січня 2024 року м. Харків справа № 639/3248/13 провадження № 22-ц/818/297/24 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю. за участю секретаря: Сізонової О.О. учасники справи: позивач Публічне Акціонерне Товариство «Перший Український міжнародний банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "АНСУ", відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Перший Український міжнародний банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "АНСУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2023 року, постановлену під головуванням судді Труханович В.В., - в с т а н о в и в: Заочним рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 липня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором № 5328379 від 30.03.2007 року розмірі 41 201 доларів США 44 центи , що за офіційним курсом НБУ станом на 17.03.2013 року становить 329 323 грн 11 коп., з яких : заборгованість за сумою кредиту 27 589 доларів США 66 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на 17.03.2013 року становить 220 524 грн 15 коп.; заборгованість за відсотками 8 550 доларів США 10 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 17.03.2013 року становить 68 380 грн 91 коп.; пеня 4 745 доларів США , що за офіційним курсом НБУ станом на 17.03.2013 року становить 37 932 грн 22 коп.; штраф, за порушення обов`язків 311 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 17.03.2013 року становить 2 485 грн 82 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» судовий збір в розмірі у розмірі 3293 грн 23 коп. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкові від 20 січня 2014 року замінено позивача у цивільній справі № 639/3248/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши в якості позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АНСУ". Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 вересня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 липня 2013 року відмовлено. У вересні заявник звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з заявою про роз`яснення ухвали суду від 18.09.2023 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 липня 2013 року у цивільній справі № 639/3248/13-ц за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Перший Український міжнародний банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "АНСУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.09.2023 року відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити його заяву про роз`яснення ухвали суду першої інстанції від 18.09.2023 року. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; вказує, що зміст оскаржуваної ухвали не узгоджується з постановою КМУ від 25 січня 2006 року № 52, зокрема з тексту судового рішення не вбачається посилання на визначені законодавством засоби масової інформації, у яких було розміщено оголошення про час та місце судового засідання у справі. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.09.2023 року, суд першої інстанції виходив з того, що ухвала від 18 вересня 2023 року набрала законної сили, не містить незрозумілостей, тому відповідно до правил статті 271 ЦПК України роз`ясненню не підлягає. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Як на підставу вимог заяви про роз`яснення ухвали суду Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.09.2023 року посилався на те, що оглянувши ухвалу суду від 18 вересня 2023 року побачив, що її зміст не узгоджується з постановою КМУ від 25 січня 2006 року № 52, зокрема не вбачається посилання на визначені законодавством засоби масової інформації, у яких було розміщено оголошення про час та місце судового засідання у справі. Також зазначив, що є не зрозумілим, що до заяви не додано доказів, що мають істотне значення для вирішення спору, та які не були враховані судом при ухваленні заочного рішення. Вказує, що доказом погашення кредиту є звернення стягнення на предмет іпотеки і перехід прав власності від однієї особи до іншої, про що свідчить додана до матеріалів заяви інформація Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про що позивач не повідомив суд першої інстанції під час розгляду справи про стягнення заборгованості. Зазначав, що Банком пропущено строк позовної давності, оскільки було змінено строк дії кредитного договору. Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 21 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року зазначено, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, а саме, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Таким чином, роз`яснення рішення це більш повний і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення». В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення». Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. Отже, роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2022 № 755/1600/16 (провадження 61-15720ск21). Таким чином суд може роз`яснити рішення, якщо воно містить в собі незрозумілості, неточності, що ускладнює його реалізацію, при цьому, не вносячи змін у суть рішення, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Матеріали справи свідчать про те, що резолютивна частина ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2023 року, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 липня 2013, - є зрозуміла та така, що не припускає іншого тлумачення (а.с.79-81 т.2). Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 вересня 2023 року, - відповідає вимогам закону. Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням вимог процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова Повне судове рішення виготовлено 31.01.2024 року.