Постанова Чернігівський апеляційний суд № 748/4206/23
від 01.02.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 748/4206/23 Головуючий у 1 інстанції Майборода С. М. Провадження № 33/4823/92/24 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 лютого 2024 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Лабадіна І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Лабадіна І.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 грудня 2023 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 06 жовтня 2023 року о 20 год. 35 хв., по вул. Чернігівська в с. Мньов, Чернігівського району, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ-Daewoo, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння обличчя, запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода) та відмовився від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погодившись із рішенням суду, захисник Лабадін І.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу даного адміністративного правопорушення. Апелянт вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, якими підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 06.10.2023 та його обов`язок проходити огляд на стан сп`яніння. Звертає увагу на незаконність протоколу та недопустимість його як доказу, оскільки викладені у ньому відомості, зокрема керування транспортним засобом о 20 год. 35 хв. 06.10.2023, не відповідають фактичним обставинам та спростовуються відеозаписом, долученим до протоколу, у тому числі щодо відсутності у ОСОБА_1 обов`язку пройти огляд на стан сп`яніння. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №184116 від 06.10.2023, ОСОБА_1 , 06 жовтня 2023 року о 20 год 35 хв, в с. Мньов, по вул. Чернігівська, Чернігівського району, керував транспортним засобом ЗАЗ-Daewoo, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння обличчя, запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода) та відмовився від продуття приладу « Драгер» на місці зупинки та від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно даного протоколу, ОСОБА_1 відмовився надати пояснення, поставити свій підпис у протоколі (а.с.3). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Посилання апелянта на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не є переконливими, з огляду на таке. З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що поліцейські їдуть назустріч автомобілю, в якому були увімкнені фари, в подальшому фари гаснуть, оскільки вимикається двигун. В автомобілі поліцейських були увімкнені проблискові маячки. Коли поліцейський підійшов до автомобіля, ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні; на питання поліцейського не заперечував невиконання ним п.9.9 Правил дорожнього руху щодо не увімкнення під час зупинки на вимогу поліцейського аварійної світлової сигналізації. Під час спілкування з водієм у поліцейських виникла підозра про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Після цього водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або у закладі охорони здоров`я, на що останній відмовився. При цьому, водій намагався домовитися з працівниками поліції не складати протокол про адміністративне правопорушення. Отже, вищевказаним відеозаписом беззаперечно підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що було обґрунтованою підставою для пропонування поліцейськими водію пройти огляд на стан сп`яніння. Доводи захисника про те, що відеозапис не може бути допустимим доказом, оскільки його якість унеможливлює об`єктивно встановити, хто з присутніх та що саме каже чи пояснює, не заслуговують на увагу, так як хронологія подій була зафіксована з використанням спеціальних технічних засобів (бодікамери) за часом безперервно, і при його огляді у суду не виникає сумнівів у достовірності зафіксованої на відеозаписі інформації, а тому, на переконання апеляційного суду, відеозапис є належним та допустимим доказом. Також, на відеозаписі чітко зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі і підстави піддавати сумніву зміст даного відеозапису відсутні. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп`яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королвства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, з чим погоджується й апеляційний суд. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Лабадіна І.О. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний