Постанова 4855 № 580/4063/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4063/23 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ ПОСТАНОВА Іменем України 30 січня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Чаку Є.В., Коротких А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВЕНЕТО» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВЕНЕТО» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 30 січня 2023 року № 776/23-00-007-08-01. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що терміни розрахунків у сфері ЗЕД порушено позивачем не з його вини, а через дію заборонних актів органів державної влади (постанова НБУ № 18 від 24.12.2022), щодо заборони безготівкових розрахунків із іноземними контрагентами, внаслідок чого позивач не мав змоги оплатити грошові кошти за гонорар адвокату та за судовий збір за подання позову до суду. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що матеріали справи не містять доказів виникнення форс-мажорних обставин у нерезидента, в зв`язку з чим були порушені строки розрахунків за поставлений товар. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» в особі директора Згіблова О.Г. укладено з «HOSS GmbH» (Німеччина) (Wilhclmstrasse 18, 65185 Wiesbaden, Federal Republie of Germany, Commerzbank AG Wilhelmstrabe 7, Wiesbaden, Germany, SWIFT: COBADEFFXXX, IBAN: DE24510400380560078800), посадова особа нерезидента генерального виконувача директор - Borna Matkovic та генерального виконувача директора Marino Galic, контракт від 14.05.2018 № 100020 на поставку меблів (м`які та дерев`яні ліжка, тумбочки, матраси, топпери), загальна сума контракту складається з сум всіх інвойсів на поставку товара, умови поставки: DAP НR Zagreb. На виконання умов вказаного контракту від 14.05.2018 № 100020 ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» згідно МД від 03.03.2021 № UА100730/2021/701329 відвантажено меблі дерев`яні (код товару згідно УКТЗЕД: 9403500000) на суму 15 659,30 євро (еквівалент 526 161,88 грн), граничний строк розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлений Національним банком України - 02.03.2022. Станом на 02.03.2022 (граничний строк розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлений Національним банком України) валютна виручка за експортовані товари в розмірі 15 659,30 евро не надходила. У зв`язку з відсутністю оплати за поставлений товар ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» в лютому місяці 2022 року було прийнято рішення про звернення до суду з метою стягнення заборгованості, упередження порушення вимог щодо граничних строків розрахунків за операцією експорту та стягнення пені. Згідно з п. 14.1 Контракту на поставку меблів № 100020 від 14.05.2018 спори, що виникають у зв`язку із цим Контрактом або його тлумаченням та застосуванням будь-якого з його положень, включаючи будь-яке питання, що стосується факту його укладення, дійсності, або розірвання, підлягає передачі в арбітраж ad hoc: суду належної юрисдикції в м. Вісбадені. Таким компетентним судом на території федеративної землі Вісбаден є Земельний Суд м. Вісбаден. За німецьким законодавством позивач в земельному суді може бути представлений виключно німецьким адвокатом. У лютому 2022 року позивач знайшов російськомовного адвоката в Німеччині, яка працювала в адвокатському товаристві з обмеженою відповідальністю KAYP Rechtsanwaltsgesellschaft mbH. Позивач надав адвокату на вивчення документацію з приводу боргу. Після вивчення такої документації адвокат прийшла до висновку про можливість подання позову до Земельного Суду м. Вісбаден. 22.02.2022 року адвокатська компанія KAYP Rechtsanwaltsgesellschaft mbH надіслала на електронну пошту рахунок на оплату адвокатських послуг (аванс) в сумі 953,40 евро з терміном оплати - сім календарних днів. 23.02.2022 представник позивача повідомив адвокатську компанію KAYP Rechtsanwaltsgesellschaft mbH, що для оплати виставленого рахунку у відповідності до українського законодавства слід укласти письмовий договір. У зв`язку із чим відповідач мав надати сканкопію договору підписаного з боку KAYP Rechtsanwaltsgesellschaft mbH для його подальшого підписання позивачем. До 24.02.2022 сторони не встигли укласти договір та погодити всі його умови. 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан на території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. У зв`язку із оголошенням воєнного стану Правління Національного Банку України прийняло Постанову № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», яка набула чинності 24.02.2022 та якою уповноваженим установам забороняється здійснювати за дорученням клієнтів транскордонні перекази валютних цінностей з України, крім випадків визначених цією Постановою (у редакції станом на лютий-березень 2022 року). У зв`язку з вказаною вище забороною позивач був позбавлений можливості здійснити оплату рахунку адвокатської компанії KAYP Rechtsanwaltsgesellschaft mbH та як наслідок подати позов до Земельного Суду м. Вісбаден у строк до 02.03.2022. 22.04.2022 між ТОВ «Група Венето» та KAYP Rechtsanwaltsgesellschaft mbH укладено договір (домовленість про гонорар) по справі ТОВ «Група Венето»/HOSS GmbH (Німеччина) щодо контракту (договору), укладеному між ТОВ «Група Венето» та HOSS GmbH (Німеччина) на поставку меблів від 14.05.2018 № 100020. 16.05.2022 KAYP Rechtsanwaltsgesellschaft mbH, в інтересах позивача, подано позов про стягнення заборгованості до Земельного суду м. Вісбаден у справі за позовом ТОВ «Група Венето» до HOSS GmbH (Німеччина), який доставлено до суду 19.05.2022 та відкрито провадження у справі за номером 1 О 76/22. Земельний суд м. Вісбаден 1-а Палата з цивільних справ, представлений в особі судді Лангер, в якості одноосібного судді, по справі № 1 О 76/22, 28.09.2022 відповідно до 278 (6) ЦПК прийняв рішення: - відповідач зобов`язується виплатити позивачу 16 027,15 євро; - відповідач зобов`язується здійснити оплату позивачу загалом 7 частинами. Перший внесок у розмірі 4 000,00 євро мають бути виплачений позивачу протягом 14 днів після вручення відповідачу рішення щодо визначення цього врегулювання 278 (6) ЦКП. Ще 5 платежів по 2 000,00 євро кожен та останній платіж у розмірі 2 027,15 евро мають виплачуватися позивачу щомісяця, починаючи з 15.11.2022; - якщо відповідач має прострочення платежу повністю або частково більше 5 днів, заборгованість підлягає негайному погашенню; - сторони погоджуються, що строк позовної давності для всіх послуг, що регулярно повторюються, розраховується не відповідно до 197 (2) ЦК, а відповідно до 197 (1) ЦК, відповідно до основної вимоги, а потім становить 30 років, що обчислюються з початку встановленого законом строку позовної давності; - судові витрати, включаючи врегулювання, несе відповідач. Листом Державної податкової служби України від 09.06.2022 № 4849/7/99-00-07-05-02-07 для організації і проведення контрольно-перевірочної роботи у відповідності до статей 77 і 78 ПКУ направлено Головним управлінням ДПС в областях, м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП витяг з інформації, отриманої від НБУ про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів, станом на 01.04.2022 та 01.05.2022, яка надана банками НБУ на виконання статей 12 і 13 Закону України «Про валюту і валютні цінності». Наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 19.12.2022 № 2069-П наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Група Венето» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій у сфері ЗЕД по контрактах (договорах) від 14.05.2018 № 100020 та від 29.04.2020 № 29/04 (за період з 14.05.2018 по 19.12.2022) з 20.12.2022 тривалістю 5 робочих днів. Актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки встановлено порушення частин 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (зі змінами та доповненнями), з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правлінця НБУ від 02.01.2019 № 5 стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, за експортним контрактом по поставці меблів від 14.05.2018 № 100020 укладеним з HOSS GmbH (Німеччина) в розмірі 15 659,30 євро на 78 днів. ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» листом від 16.01.2023 за № 02-07 подано заперечення до акту документальної позапланової виїзної перевірки, яке розглянуто постійною комісією з питань розгляду заперечень в ГУ ДПС у Черкаській області та згідно висновку про розгляд заперечень від 26.01.2023 № 20/3/23-00-07-08-01/39457891/07-08 вирішено, що заперечення ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Про результати розгляду заперечення платника податків повідомлено листом ГУ ДПС у Черкаській області від 27.01.2023 № 1111/6/23-00-07-08-07. За результатами перевірки ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО», ГУ ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення - рішення (форма «С») від 30.01.2023 № 776/23-00-07-08-01 за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 21081000) на суму 121 546,61 грн. Прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.01.2023 № 776/23-00-07-08-01 направлено TOB «ГРУПА ВЕНЕТО» 30.01.2023 поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, отримано позивачем 02.02.2023. ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» подано до ДПС України скаргу від 15.02.2023 № 02/35 на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.01.2023 № 776/23-00-07-08-01. За результатами розгляду зазначеної скарги ДПС України прийнято рішення від 21.04.2023 № 9858/6/99-00-06-01-02-06, згідно якого скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 30.01.2023 № 776/23-00-07-08-01 - без змін. Відповідачем зазначено, що сплаті підлягає пеня, нарахована з 03.03.2022 (перший день порушення строків розрахунків, встановлений НБУ) по 18.05.2022 (день, який передує даті прийняття судом позову до розгляду) або за 78 днів. Сума пені за порушення строків розрахунків складає 121 546,61 грн. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.01.2023 № 776/23-00-07-08-01, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що позивач дотримувався правил та норм, за порушення яких передбачена відповідальність та вживав достатні заходи задля уникнення порушень вимог валютного законодавства, а порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД виникли не з вини позивача, а через введення на території України воєнного стану та відповідної заборони на безготівкові розрахунки з іноземними контрагентами, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 18 та не залежали від волі позивача. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Відповідно до преамбули Закону України від 21.06.2018 № 2473-УІІІ «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473), цей Закон визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства. Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України. Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Згідно з частиною другою статті 13 Закону № 2473 у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473 передбачено, що порушення резидентами строків розрахунків, встановлених згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором. Відповідно до частини сьомої статті 13 Закону № 2473 передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем. Згідно з частиною восьмою статті 13 Закону № 2473 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті. Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року № 5 (далі - Положення № 5) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів (за операціями, здійсненими до 05.04.2022). Згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу ІІ Положення № 5 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) до 27.04.2020 - є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (150 000 гривень), а з 27.04.2020 є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (400 000 гривень) (далі - незначна сума) , крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. Відповідно до пункту 23 розділу ІІ Положення № 5 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку. З матеріалів справи вбачається, що позивачем 16.05.2022 подано позов про стягнення заборгованості до Земельного суду м. Вісбаден у справі за позовом ТОВ «Група Венето» до HOSS GmbH (Німеччина), який доставлено до суду 19.05.2022 та відкрито провадження у справі за номером 1 О 76/22. З урахуванням викладеного, згідно з висновками Акту перевірки позивача, сплаті підлягає пеня, нарахована з 03.03.2022 (перший день порушення строків розрахунків, встановлений НБУ) по 18.05.2022 (день, який передує даті прийняття судом позову до розгляду) або за 78 днів. Сума пені за порушення строків розрахунків складає 121546,61 грн. Позивачем зазначено, що терміни розрахунків у сфері ЗЕД порушено не з його вини, а через дію заборонних актів органів державної влади (постанова НБУ № 18 від 24.02.2022), щодо заборони безготівкових розрахунків із іноземними контрагентами, внаслідок чого позивач не мав змоги оплатити гонорар адвокату адвокатської компанії KAYP Rechtsanwaltsgesellschaft mbH та судовий збір за подання позову до суду. Згідно з пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія або бездіяльність) платників податків, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль та дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Бездіяльність позивача щодо не подання до Земельного суду міста Вісбаден позову до боржника (компанія HOSS GmbH (Німеччина) у встановлений строк, тобто до 03.03.2022, пояснюється тим, що через збройний напад країни-терориста російської федерації на Україну, що стався 24.02.2022 в Україні було введено військовий стан та заборонено безготівкові розрахунки з іноземними контрагентами, що унеможливило сплату ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» адвокатського гонорару та судового збору в період з 24.02.2022 по 03.03.2022, тобто в межах річного строку звернення, а також з 03.03.2022 по 18.05.2022. У зв`язку з оголошенням воєнного стану Правління Національного Банку України прийняло Постанову № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», яка набула чинності 24.02.2022. Відповідно до п. 14 цієї Постанови (в редакції станом на лютий-березень 2022 року) уповноваженим установам забороняється здійснювати за дорученням клієнтів транскордонні перекази валютних цінностей з України, крім випадків здійснення: 1) власних операцій банків, уключаючи розрахунки з міжнародними платіжними системами; 2) імпортних операцій резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; 3) валютних операцій МФО, уключаючи представництва МФО, а також валютних операцій резидентів та нерезидентів з переказу коштів в іноземній/національній валюті з метою розрахунків з МФО або з його представництвом; 4) валютних операцій резидентами та нерезидентами для проведення мобілізаційних та інших заходів (потреб), визначених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки та оборони; 5) операцій з оплати витрат на лікування в медичних закладах іноземної держави, оплати витрат на транспортування хворих, оплати витрат, пов`язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання); 6) на підставі окремих дозволів (рішень) Національного банку України, що приймаються на підставі звернень Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України; 7) переказів на користь дипломатичних представництв, консульських установ України за кордоном. Разом із тим, з урахуванням положень пункту 14 Постанови № 18 від 24.02.2022, сплата адвокатських послуг та державного (судового) мита (збору) за подання позову до Земельного суду міста Вісбаден не підпадає під жодне виключення, встановлене Постановою № 18, тому такі платежі не могли бути здійснені позивачем з 24.02.2022 і як наслідок пропуск строків розрахунків у сфері ЗЕД допущено позивачем з причин, які від його волі не залежали, через обставини непереборної сили. Частиною 6 статті 13 Закону № 2473 визначено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї cтатті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). Тобто, одна із сторін договору (контракту) повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов`язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України. Підпунктом 6.1 пункту 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року № 44(5) (далі Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами. Згідно з підпунктом 6.2 пункту 6 Регламенту ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом. Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні». В подальшому строк дії воєнного стану продовжувався іншими Указами Президента України і діє наразі. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення позивачем строків розрахунків у сфері ЗЕД виникло не з його вини, а через обставини непереборної сили, та не може бути кваліфіковане як податкове правопорушення у розумінні пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України. Позивач претензійну роботу з контрагентом компанією HOSS GmbH (Німеччина) та підготовку до подання позову до Земельного суду міста Вісбаден розпочав до початку збройного нападу російської федерації на Україну, введення військового стану та заборони безготівкових розрахунків з іноземними контрагентами, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 18 та відповідно до закінчення граничного строку, встановленого НБУ (02.03.2022), а отже позивачем здійснювалися активні заходи щодо уникнення порушень валютного законодавства. Податковий кодекс України не містить визначення поняття «вина», однак умови за яких платник податку вважається винним наведені у ст. 112 цього Кодексу та полягають у тому, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак невжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи у вчинені податкового правопорушення. Тобто, факт вини особи - платника податку має бути доведеним контролюючим органом. Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги позицію відповідача, щодо нарахування позивачу штрафних санкцій (пені) у період з 03.03.2022 до 18.05.2023 за 78 днів, оскільки позивач дотримувався правил та норм, за порушення яких передбачена відповідальність та вживав достатні заходи задля уникнення порушень вимог валютного законодавства, а порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД виникли не з вини позивача, а через введення на території України воєнного стану та відповідної заборони на безготівкові розрахунки з іноземними контрагентами, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 18 та не залежали від волі позивача, а отже доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог валютного законодавства є необґрунтованими. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД допущено позивачем не з його вини та не залежали від волі позивача, а сталися внаслідок обставин непереборної сили, а саме - введення на території України воєнного стану та відповідної заборони на безготівкові розрахунки з іноземними контрагентами, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 18, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.01.2023 № 776/23-00-07-08-01 є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя Є.В. Чаку Суддя А.Ю. Коротких