Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/16640/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2024 року м. Хмельницький Справа № 686/16640/23 Провадження № 33/4820/91/24 Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., з участю секретаря Антала Є.В, захисника Косюка Р.М., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ визнано винним за ст.130 ч.1 КУпАП та призначено йому стягнення у виді штрафу 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік в с т а н о в и л а: Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини. За постановою суду, ОСОБА_1 25 червня 2023 р. о 02 год. 40 хв., керував транспортним засобом «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Скоблі, 10/1, в м. Хмельницькому, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2023 року в частині накладення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в порядку ст. 294 ч. 8 п. 4 КУпАП. Зазначає, що місцевий суд проігнорував його клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 у лавах ЗСУ та виконанням службових обов`язків, чим було порушено його право на захист. Вказує, що від проходження огляду на стан сп`яніння не відмовлявся, а лише просив поліцейських надати можливість узгодити з командуванням військової частини можливість зміни маршруту. Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, вважає, що пропустив його з поважних причин, оскільки адвокат отримав повний текст постанови лише 14.12.2023 року. Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення. Під час апеляційного перегляду справи захисник Косюк Р.М.. просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладений в ній постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2023 року скасувати. Мотиви суду Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подана, після закінчення цього строку повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявила клопотання про поновлення цього строку, а також у поновлені строку відмовлено. В судовому засіданні ОСОБА_1 присутнім не був, копію постанови його захисник отримав лише 14.12.2023 року, тому вважаю, що строк на апеляційне оскарження був пропущений ним з поважних причин і підлягає поновленню. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із: -протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 146792 від 25.06.2023 року, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 25.06.2023 року о 02 год. 40 хв., керував транспортним засобом «ToyotaLandCruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Скоблі, 10/1, в м. Хмельницькому, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України затверджених Постановою КМ України №1306 від 10.10.2001, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків (а.с.1). -акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 зафіксовано виявлені ознаки цього стану, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, та відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння у присутності двох свідків (а.с.5) -направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.06.2023 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя(а.с. 7); -письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які засвідчили відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння(а.с. 6) -відеозаписом, з якого вбачається, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», на що він відмовився. Після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, на що він також відмовився. Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. За результатами апеляційного перегляду провадження суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП. Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є надуманими, на і спростовуються наведеними доказами. Доводи апелянта про те, що місцевим судом не було взято до уваги його клопотання про відкладення судового засідання, чим було порушено його право на захист, апеляційний суд відкидає, враховуючи наступне. В матеріалах справи міститься клопотання ОСОБА_1 від 27.06.2023 року про відкладення судового засідання призначеного на 11.07.2023 року. Інших його клопотань про відкладення матеріали справи не містять. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, судові засідання неодноразово відкладались за клопотаннями захисника апелянта. Таким чином, з урахуванням своєчасного повідомлення ОСОБА_1 , що підтверджується даними довідки про доставку SMS повідомлення (а.с. 33) та відсутності клопотань про відкладення на вказану дату, суд обґрунтовано здійснив розгляд справи за його відсутності. Разом з тим, в судовому засіданні, що відбулося 11.12.2023 року був присутній захисник ОСОБА_1 адвокат Косюк Р.М.. сторона захисту також скористалася право на апеляційний перегляд провадження, де доводила перед судом переконливість своєї позиції захисту. Отже, апеляційний суд вважає, що право ОСОБА_1 на захист порушено не було. Твердження апелянта, про те що від проходження огляду на стан сп`яніння він не відмовлявся, а лише просив поліцейських надати можливість узгодити з командувань ВЧ можливість зміни маршруту, у нього не було часу для проходження медичного огляду на стан сп`яніння, оскільки він прямував у військову частину для виконання бойових завдань спростовуються даними відеозаписів з нагрудних відеокамер працівників поліції. З них виходить, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі в присутності двох свідків. Жодних клопотань про узгодження з командуванням військової частини зміни маршруту, відсутності часу для проходження медичного огляду він працівникам поліції не висловлював. Апеляційний суд вважає, що у будь-якому випадку ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки його транспортного засобу працівниками поліції, однак такою можливістю не скористався. З відеозапису вбачається чітка відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Отже, працівниками поліції правильно кваліфіковано його дії, як відмова від огляду на стан сп`яніння та порушення вимог п.2.5 ПДР України. Враховуючи викладене, будь-яких порушень при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння апеляційним судом не встановлено. Отже, судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП. Апеляційних доводів, які б викликали сумніви у об`єктивності доказів, доданих до матеріалів провадження щодо ОСОБА_1 апеляційна скарга не містить, не виявлено таких і в процесі апеляційного розгляду. Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні. Керуючисьст.ст.293, 294 КУпАП, - постановила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2023 року залишити без задоволення. Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною, набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає. Суддя: