Постанова Київський апеляційний суд № 753/20051/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2024 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 753/20051/23 номер провадження: 33/824/60/2024 Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кожуховського Олега Вікторовича, потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Конюшка Дениса Борисовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Конюшка Дениса Борисовича, подану в інтересах ОСОБА_2 , на постанову судді Дарницького районного міста Києва від 17 листопада 2023 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 17 листопада 2023 закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 . Вилучене посвідчення водія повернуто правопорушнику. Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, адвокат Конюшко Д.Б. в інтересах потерпілого ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 17 листопада 2023 року та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а справу щодо ОСОБА_1 закрити, у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до відповідальності, посилаючись на неповне з`ясування суддею першої інстанції фактичних обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 повністю підтверджує механізм дорожньо - транспортної пригоди (далі - ДТП), що встановлений у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного працівниками поліції відносно ОСОБА_1 . Однак, не дивлячись на відсутність спору щодо механізму ДТП, вважає, що суддя першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Вказує, що відповідно до пункту 13.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Зі схеми місця ДПТ вбачається, що саме автомобіль «MAN», під керуванням водія ОСОБА_1 , змінив напрямок руху та стояв під кутом, як до обочини, так і до транспортного засобу «Фольцваген», під керуванням ОСОБА_2 . Вказує, що ОСОБА_1 не було надано належних доказів на підтвердження своєї позиції. Навпаки дані, які містить схема місця ДТП, чітко вказують на те, який автомобіль рухався та, відповідно, був зобов`язаний дотримуватись безпечного інтервалу. Однак, водій ОСОБА_1 не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого трапилась ДТП. Таким чином, представник потерпілого вважає, що в даному випадку порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 13.1 ПДР перебувають у прямому причинному зв`язку з даною ДТП, та не спростовано матеріалами справи. Також це підтверджується пошкодженнями на транспортному засобі, що характерне для руху іншого автомобіля під відповідним кутом. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлений апеляційним судом про час та місце судового засідання, про поважність причин неявки до суду не повідомив. В той же час захисник ОСОБА_1 - адвокат Кожуховський О.В. вважав за можливе проводити розгляд поданої апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 . Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_2 і його захисника - адвоката Конюшка Д.Б., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кожуховського О.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи її необґрунтованою, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке. Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. У відповідності до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Зазначені завдання реалізуються шляхом вчинення низки процесуальних дій органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення. Передусім це з`ясування наявності факту вчинення правопорушення, установлення особи, що вчинила правопорушення, чи винна ця особа і чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Згідно з вимогами ст.ст.278, 280 КУпАП суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП). Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення апеляційним судом встановлено, що даних вимог закону суддею першої інстанції дотримано не було. Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суддя першої інстанції виходив із того, що відсутні докази, які б «поза розумним сумнівом» підтверджували провину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, оскільки останній зазначив, що в момент ДТП його транспортний засіб не рухався, доказів протилежного матеріали справи не містять. Окрім того, із схеми місця ДТП та фототаблиць вбачається, що транспортний засіб «Фольцваген», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , рухався по зустрічній смузі руху, а тому однозначно стверджувати про порушення конкретного пункту ПДР саме водієм ОСОБА_1 , які призвели до ДТП та її наслідків, немає. Проте з вказаними висновками судді першої інстанції погодитись не можна з таких підстав. Так, ст.124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями. Пунктом 13.1 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (з послідуючими змінами і доповненнями) передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Так, апеляційним судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №641332 від 20 жовтня 2023 року, зі змісту якого слідує, що 20 жовтня 2023 року о 15 год 35 хв. в місті Києві по вул.Зарічна водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Ман», д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався бокового інтервалу, здійснив зіткнення з автомобілем «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив вимоги пункту 13.1 ПДР (а.с.1). До протоколу додана схема місця ДТП від 20 жовтня 2023 року, на якій відображено місце розташування автомобіля «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля «Ман», д.н.з. НОМЕР_2 , на проїзній частині, місце їх зіткнення, перелік видимих пошкоджень транспортних засобів, яка підписана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.2). З письмових пояснень водія ОСОБА_1 вбачається, що 20 квітня 2023 року він, рухався на автомобілі «Ман», д.н.з. НОМЕР_2 , в місті Києві по вул.Зарічній в сторону вул.Центральної, в сторону кола розвороту автобусів, в своїй полосі руху. Вказував, що так як в зустрічній полосі напарковано багато автомобілів, зустрічні автомобілі виїжджали на зустрічну полосу. Автомобіль «Фольцваген Атлас», д.н.з. НОМЕР_1 , об`їздив автобус на автобусній стоянці і виїхав на зустрічну полосу. Зазначав, що він зупинився, так як не міг проїхати далі, і почув зіткнення. Вказував, що зі схемою місця ДТП не згоден, оскільки водій автомобіля «Фольцваген Атлас», д.н.з. НОМЕР_1 , з місця точки ДТП від`їхав, тому схема складена не коректно (а.с.3). З письмових пояснень водія ОСОБА_2 слідує, що 20 квітня 2023 року о 15 год 33 хв. він рухався на автомобілі «Фольцваген Атлас», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Зарічна у місті Києві в своєму ряду в сторону виїзду, разом із ним рухалось 3-4 легкові автомобілі. Проїжджаючи між припаркованою на зупинці маршруткою (справа від нього) та автомобілем «Ман», д.н.з. НОМЕР_2 , (зліва від нього), він був вимушений зупинитися із-за затору перед ним. Проїхавши більшу частину автомобіля зліва, він зупинився дочекатися поки автомобіль перед ним проїде. Вказував, що в той час коли він стояв, автомобіль «Ман», д.н.з. НОМЕР_2 , який був зліва від нього, почав рухатися, тому він почав сигналити. Однак автомобіль «Ман», д.н.з. НОМЕР_2 , не зупинився, внаслідок цього вдарив його автомобіль в лівий бік, пошкодивши заднє ліве крило, задній бампер та фару (а.с.4). З матеріалів справи вбачається, що суддею першої інстанції за клопотанням захисника ОСОБА_1 - адвоката Кожуховського О.В.були долучені фототаблиці, на яких зображено місце розташування автомобіля «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля «Ман», д.н.з. НОМЕР_2 , на проїзній частині після ДТП, місце їх зіткнення, та пошкодження, які має автомобіль «Ман», д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.11-14). Дослідивши наведені вище докази у їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що пояснення ОСОБА_1 про те, що він зупинився у своїй смузі руху, так як не зміг проїхати далі, і в цей час з його автомобілем здійснив зіткнення водій автомобіля «Фольцваген Атлас», не узгоджуються з іншими наявними у справі доказами та повністю спростовуються характером та локалізацією механічних пошкоджень транспортних засобів, які вони отримали в результаті ДТП. При цьому, апеляційний суд враховує, що механізм ДТП, про який повідомив суду ОСОБА_1 , не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки відповідно до характеру та локалізації пошкоджень, які зазначені у схемі місця ДТП, а саме, потертості термо будки зліва у автомобіля «Ман» та заднього бамперу, заднього лівого крила, заднього лівого стопу у автомобіля «Фольцваген», та розміщення вказаних транспортних засобів відносно паралельних ліній вул. Зарічна, які видно як на схемі ДТП, так і на долучених до матеріалів справи фотокарток, свідчить про те, що автомобіль «Ман» стоїть під кутом з поворотом вліво, відмінного від свого напрямку руху прямо по вул. Зарічна, що вказує на те, що ДТП відбулась саме внаслідок руху автомобіля «Ман», а не автомобіля «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_1 , який стоїть прямо. Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що саме водій ОСОБА_1 не дотримався безпечного інтервалу руху і ці його дії знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з виникненням ДТП між вказаними вище транспортними засобами. З наведених підстав апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскільки транспортний засіб «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходився на зустрічній смузі руху, то відсутні підстави стверджувати про порушення водієм ОСОБА_1 пункту 13.1 ПДР, які призвели до ДТП та її наслідків. Отже, приймаючи до уваги зазначені вище положення ПДР, а також обставини ДТП, які встановлені за результатами розгляду справи на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог пункту 13.1 ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 641332 від 20 жовтня 2023 року. Підставою для такого висновку стала оцінка всіх зібраних у справі доказів в їх сукупності, а не однобічна оцінка пояснень ОСОБА_1 , на які суддя першої інстанції послався в оскаржуваній постанові, без врахування пояснень іншого учасника ДТП та фактичних даних, зафіксованих на схемі ДТП, фотокартках, які не підтверджували, а навпаки, в сукупності з іншими доказами, спростовували пояснення водія ОСОБА_1 щодо механізму виникнення ДТП та дотримання ним вимог пункту 13.1 ПДР. Таким чином, проаналізувавши наявні у справі докази в їх в сукупності, з точки зору їх належності та допустимості, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що постанова судді Дарницького районного суду міста Києва від 17 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки висновки судді про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не знайшли свого підтвердження на підставі наявних у справі доказів. Однак суддя місцевого суду на вказані обставини належної уваги не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. До того ж такий висновок судді суперечить наведеним вище доказам, які у поза розумний сумнів доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Що стосується прохання в апеляційній скарзі про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 , у зв`язку із закінченням строків притягнення його до відповідальності, то воно не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Частиною 2 ст.38 КУпАП передбачено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій і четвертій цієї статті. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення 20 жовтня 2023 року, а тому, з урахуванням вимог ч.2 ст.38 КУпАП, строк накладення стягнення спливає 20 січня 2024 року. Оскільки на момент вирішення питання у суді апеляційної інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, встановлений ч.2 ст.38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення не сплив, то апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП. Відповідно до ст.23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення апеляційний суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан ОСОБА_1 . Обставин, які згідно зі ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено. Ураховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 124 КУпАП, у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень. Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Конюшка Дениса Борисовича, подану в інтересах потерпілого ОСОБА_2 , задовольнити частково. Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 17 листопада 2023 року, відповідно до якої закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - скасувати. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.М.Верланов