Постанова 4814 № 645/6948/21
від 25.01.2024 ·ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 645/6948/21 Номер провадження 22-ц/814/554/24Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л.І. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді: Абрамова П.С., Суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П., за участю секретаря судового засідання - Сальної Н.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поддубна Юлія Вікторівна, приватний нотаріус Зміївського міського нотаріального округу Гаврильєв Володимир Іванович, про визнання права власності в порядку спадкування за законом УСТАНОВИВ: коротко змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції; 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Фрунзенського районного суду м. Харкова із вказаним позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 року № 2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Фрунзенського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поддубна Юлія Вікторівна, приватний нотаріус Зміївського міського нотаріального округу Гаврильєв Володимир Іванович, про визнання права власності в порядку спадкування за законом залишено без розгляду. Коротко змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; Із вказаною ухвалою не погодилась позивач ОСОБА_1 та оскаржила її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі прохала ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2023 року скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду, апеляційну скаргу розглянути за її відсутності. Зазначила про порушення місцевим судом норм процесуального права, оскільки вона не була належним чином повідомлена судом про дату, час і місце розгляду справи; суд першої інстанції порушив принцип рівності сторін у цивільному процесі. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи; Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини; доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; Залишаючи позовну заяву без розгляду ухвалою від 25.04.2023, місцевий суд дійшов висновку, що позивач у судові засідання неодноразово не з`явився, має місце повторна неявка позивача в судове засідання, що, в силу норм ст. ст. 223, 257 ЦПК України,має наслідком залишення позову без розгляду. В ухвалі про залишення позову без розгляду місцевий суд зазначив, що у судові засідання, призначені на 10.01.2023 об 11 год 00 хв, 28.02.2023 о 10 год 00 хв та 25.04.2023 о 14 год 00 хв, позивач не з`явилася, належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с. 110, 123, 128-129, 136, 142-143), а також засобами мобільного зв`язку (а.с. 112, 126, 138), про причини неявки суд не повідомляла. Також, про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток про виклик до суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення та засобами мобільного зв`язку повідомлялася представник позивача (а.с. 120, 125, 137, 138, 140-141). Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України(в редакції, що діяла станом на час постановлення оскаржуваної ухвали) у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України(в редакції, що діяла станом на час постановлення оскаржуваної ухвали) суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Конструкція зазначених норм процесуального права дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору. Законодавче формулювання «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування. З матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова з даним позовом. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 01 грудня 2022 року справу прийнято в провадження у зв`язку із зміною підсудності Фрунзенського районного суду м. Харкова, призначено підготовче засідання на 10 січня 2023 року на 11 год 00 хв в приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави за адресою: м. Полтава, вул. Навроцького, 5, з повідомлення учасників справи. (а.с. 106) Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10 січня 2023 року відкладено підготовче засідання у справі на 28 лютого 2023 року. (а.с. 117) Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2023 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 25 квітня 2023 року на 14 год 00 хв. (а.с. 132) Залишаючи 25.04.2023 позов без розгляду, місцевий суд не звернув уваги, що чинне цивільно-процесуальне законодавство на час постановлення ухвали передбачало право суду залишити позов без розгляду у разі повторної неявки позивача у судові, а не підготовчі засідання. Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (гл. 3 розд. III «Позовне провадження»),та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (гл. 6 вказаного розділу). Стаття 223ЦПК України, яка, зокрема передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чимрегулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постановах від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19,від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18,від 20 січня 2021 року у справі № 569/5089/17, від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19. Право суду залишати позов без розгляду у зв`язку із неявкою позивача у тому числі в підготовче засідання виникло лише після внесення змін до Цивільно-процесуального кодексу України Законом України № 3200-IX від 29.06.2023, яким пункт 3 частини першої статті 257 в було викладено в іншій редакції: «належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи». Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду 25.04.2023 у зв`язку із повторною неявкою позивача до суду, місцевий суд включив до повторної неявки і неявку позивача в підготовчі засідання 10.01.2023 та 28.02.2023, що суперечило нормам процесуального права, що діяли станом на час постановлення ухвали. Крім того, неявка позивача в підготовчі засідання не позбавила місцевий суд у даній справі можливості вирішити питання про закриття підготовчого провадження. Після закриття підготовчого провадження позивачка не з`явилась лише в одне судове засідання (25.04.2023), що виключає повторність неявки останньої для залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (в редакції станом на час постановлення оскаржуваної ухвали про залишення позову без розгляду). Доводи апеляційної скарги в зазначеній частині є обґрунтованими. висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції; Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У відповідності з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи вищевикладені висновки апеляційного суду, ухвала місцевого суду підлягає скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2023 року - скасувати, а справу повернути до місцевого суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 25 січня 2024 року. Головуючий суддя П.С. Абрамов Судді О.О. Панченко В.П. Пікуль