Постанова 4822 № 713/3123/25

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 лютого 2026 року м. Чернівці Справа № 713/3123/25 Провадження №22-ц/822/265/26 Чернівецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача - Литвинюк І. М., суддів: Височанської Н. К., Лисака І. Н., за участю секретаря судового засідання: Собчук І. Ю., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Войціховський Андрій Васильович, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2025 року, головуючий у І-й інстанції Кириляк А. Ю., ВСТАНОВИВ: У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Войціховський А. В., про визнання недійсним договору дарування. Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачка повторно не з`явилась в підготовче засідання, про час і місце слухання справи повідомлялася належним чином, про зміну свого місця проживання суд не повідомляла, причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи у її відсутність на адресу суду не находило. Не погодившись з указаною ухвалою, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказує на те, що підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання. Звертає увагу на те, що ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду судом першої інстанції постановлена не була, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого провадження, а відтак, відповідно до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду. В оскаржуваній ухвалі зазначено поштові відправлення R067020500694, R067040423920, якими начебто повідомлено позивачку про дату, час та місце розгляду справи, проте вказані поштові відправлення надіслано в м. Чернівці, тобто відправлено відповідачу або третій особі. У відзиві представник відповідача ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України установлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам процесуального права, виходячи з наступного. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. За змістом частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06). Заявник із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи. У разі відсутності обставин непереборної сили, ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу судового провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу. Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (пункти 135-139). Правове значення в такому разі має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17). Подібні висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі № 500/3032/18, від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16, від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21. Отже, положення частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи. Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання (постанова Верховного Суду від 07 липня 2023 року в справі № 522/2301/19). Залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Войціховський А. В., про визнання недійсним договору дарування. Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 16 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 18 листопада 2025 року об 11:00 год. Про підготовче засідання, призначене на 18 листопада 2025 року, позивачка ОСОБА_1 повідомлялась шляхом направлення судової повістки на її поштову адресу, яку вручено одержувачу 06 листопада 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за поштовим ідентифікатором R067020500023 (а.с. 46). Згідно з протоколом судового засідання від 18 листопада 2025 року розгляд справи було відкладено на 10 грудня 2025 року о 10.45 год. Про підготовче засідання призначене на 10 грудня 2025 року позивачка ОСОБА_1 повідомлялась шляхом направлення судової повістки на її поштову адресу, яку вручено одержувачу 28 листопада 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за поштовим ідентифікатором R067040423408 (а.с. 75). Згідно з протоколом судового засідання від 10 грудня 2025 року позивачка ОСОБА_1 повторно не з`явилася в судове засідання, призначене на 10 грудня 2025 року. Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно застосував приписи частини п`ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та дійшов обґрунтованого висновку, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилася в підготовче засідання і від неї не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Встановлено, що підготовче засідання 18 листопада 2025 року було відкладено на іншу дату з метою повторного повідомлення позивача про дату, час та місце судового засідання. У підготовче засідання, призначене на 10 грудня 2025 року, позивачка ОСОБА_1 не з`явилися, про дату час та місце судового засідання повідомлена належним чином. передбачених законом З метою повідомлення позивачки про дату, час та місце судових засідань районним судом вжито достатніх заходів повідомлення учасників справи, передбачених процесуальним законодавством. Позивачка не спростовує факт її належного повідомлення про розгляд справи 18 листопада 2025 року та 10 грудня 2025 року. Маючи обов`язок приймати особисту участь у судових засіданнях по справі, вона повторно не з`явилася у підготовче засідання та повторно не повідомила суд про причини особистої неявки, заяв про розгляд справи без її участі від позивачки не надходило. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, оскільки неявка позивачки у підготовче засідання, призначене на 10 грудня 2025 року, є повторною; про підготовчі засідання 18 листопада 2025 року та 10 грудня 2024 року ОСОБА_1 повідомлялася належним чином; заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Належних доказів, які б підтверджували неможливість явки в підготовчі засідання суду, позивачкою не представлено, відтак суд першої інстанції не встановив обставин, які б перешкоджали позивачці з`явитись в підготовче засідання та вжити заходів щодо участі у розгляді цієї справи. Доводи апеляційної скарги про те, що підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання, є безпідставними та суперечать приписам пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (в редакції закону від 29 червня 2023 року, що введена в дію з 18 жовтня 2023 року), якими визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання, тобто положення вищевказаної статті поширюються також на випадки повторної неявки позивача у підготовче засідання. Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 04 липня 2025 року у справі № 521/1461/20 (провадження № 61-3824св25). Аргументи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не взято до уваги правові висновки, зокрема, викладені в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19, від 19 травня 2021 року у справі № 752/21845/19, щодо неможливості залишення без розгляду позову на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у підготовчому засіданні, не заслуговують на увагу, оскільки Верховним Судом такі висновки щодо застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України були зроблені до внесення до цієї статті змін Законом України № 3200-IX, що набрав чинності 21 липня 2023 року, яким законодавець вже передбачив наслідки повторної неявки належним чином повідомленого позивача й у підготовче судове засідання (залишення позову без розгляду). Посилання в апеляційній скарзі на те, що зазначені в оскаржуваній ухвалі поштові відправлення R067020500694, R067040423920, якими начебто повідомлена позивачка ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки помилковість зазначення судом першої інстанції поштових відправлень: R067020500694, R067040423920 замість правильних: R067020500023, R067040423408, які дійсно підтверджують повідомлення позивачки про розгляд справи, не мають жодного правового значення для залишення позовної заяви без розгляду з підстав повторної неявки у підготовче засідання належним чином повідомленого позивача. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність всіх обов`язкових умов для застосування передбачених ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у підготовче засідання. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з додержанням норм процесуального права, а тому не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 03 лютого 2026 року. Суддя-доповідач І. М. Литвинюк Судді: Н. К. Височанська І. Н. Лисак