Ухвала КЦС ВС № 333/5987/22

УХВАЛА 29 січня 2024 року м. Київ справа № 333/5987/22 провадження № 61-1235ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сухої Марини Василівни, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, про визначення місця проживання дитини, ВСТАНОВИВ: У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним вище позовом. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним чотирнадцятирічного віку із матір`ю - ОСОБА_2 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У січні 2024 року до Верховного Суду, надійшла касаційна скарга, сформована у системі «Електронний суд» представником ОСОБА_1 - адвокатом Сухою М. В., на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року. Касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»). Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), з подальшими змінами, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Пунктом 9 Положення передбачено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності). Змістом пункту 11 Положення встановлено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Пунктом 12 Положення передбачено перелік реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги. Згідно зі змістом пункту 12.4 Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо). Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 826/17175/18, від 08 лютого 2023 року у справі № 640/30856/21, від 18 травня 2023 року у справі № 754/12387/21. На підтвердження своїх повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 у суді касаційної інстанції, адвокатом Сухою М. В. до матеріалів касаційної скарги додано копію ордеру від 06 вересня 2023 року серія АВ № 1092218. Зі змісту копії останнього вбачається, що вона не містить всі обов`язкові реквізити, передбачені змістом пункту 12 Положення. Аналіз доданого до касаційної скарги ордеру свідчить, що Суха М. В. уповноважена представляти інтереси ОСОБА_1 виключно у Ленінському районному суді м. Запоріжжя. Отже, адвокатом Сухою М. В. до касаційної скарги не додано допустимих доказів на підтвердження того, що вона уповноважена представляти інтереси ОСОБА_1 уВерховному Суді. Відповідно, ордер не містить реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги, а тому Верховний Суд доходить до висновку, що з урахуванням змісту пункту 11 Положення, ордер, доданий адвокатом Сухою М. В.до касаційної скарги не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, зокрема на звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою на судові рішення. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Оскільки до касаційної скарги, сформованої та підписаної адвокатом Сухою М. В., як представником ОСОБА_1 , в порушення вимог частини третьої статті 392 ЦПК України не додано документів, що підтверджують повноваження представляти інтереси ОСОБА_1 у суді касаційної інстанції, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, відповідно вона підлягає поверненню заявникові. Керуючись статтями 260, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сухої Марини Василівни, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, про визначення місця проживання дитини, повернути заявникові. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Д. Д. Луспеник