Ухвала КГС ВС № 902/541/23

УХВАЛА 29 січня 2024 року м. Київ cправа № 902/541/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В., розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртелеком" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 та рішення Господарського суду Вінницької області від 16.08.2023 за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Акціонерного товариства "Укртелеком" про витребування майна вартістю 50 599,00 грн, ВСТАНОВИВ: Заступник керівника Вінницької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Вінницької області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України з позовом до Акціонерного товариства "Укртелеком" про витребування на користь держави захисної споруди цивільного захисту - сховище № 00056 площею 86,8 м2, що знаходиться за адресою: пр. Коцюбинського, 28, м. Вінниця. Підставою звернення органу прокуратури до суду стало порушення інтересів держави в особі Фонду державного майна України, як власника об`єктів державної власності згідно статті 4 Закону України ?Про управління об`єктами державної власності?, внаслідок протиправної реєстрації права власності на об`єкт цивільної оборони, оскільки , в силу положень частини 2 статті 178 Цивільного кодексу України, є обмежено оборотоздатною річчю та не може відчужуватись із державної чи комунальної власності у приватну. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.08.2023 позов задоволено повністю. При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що спірне майно відноситься до об`єктів загальнодержавного значення, приватизація чи інше відчуження яких заборонена законом, перебуває у володінні, користуванні та розпорядженні держави, від імені якої реалізацію функцій здійснює Фонд державного майна України. Крім того, судом було надано оцінку зверненню прокурора до суду із цим позовом. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 рішення Господарського суду Вінницької області від 16.08.2023 залишено без змін. 26.12.2023 (через систему ?Електронний суд?) Акціонерне товариство "Укртелеком" (далі - Товариство, скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 та рішення Господарського суду Вінницької області від 16.08.2023, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та зміст судових рішень, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з такого. Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. За змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно із частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Ураховуючи, що положення статті 12 ГПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, Суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом частини п`ятої статті 12 цього Кодексу справи, на які поширюється дія цих положень, є малозначними в силу наведених положень пункту 1 частини 5 статті 12 цього Кодексу, виходячи із ціни предмету позову без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначених справ до відповідної категорії. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, провадження № 12-76гс18). Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19. Так, предметом позову у даній справі є витребування майна вартістю 50 599,00 грн, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 (2 684,00 грн х 100 = 268 400,00 грн), тому у розумінні положень ГПК України ця справа є малозначною. Товариство оскаржило зазначені вище судові рішення з підстав неправильного застосування господарськими судами норм матеріального права за виключним випадком, який передбачений пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, який без обґрунтувань, передбачених пунктом 2 частини 3 цієї ж статті, не може вважатися дотриманням приписів статті 290 цього ж Кодексу. При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено. З огляду на те, що касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, Суд вважає, що скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного оскарження. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 (справа №914/1570/20, провадження №2-90гс20) зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних фільтрів не порушує права на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних фільтрів допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує права доступу до правосуддя. Враховуючи викладене, з огляду на принципи господарського судочинства, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №902/541/23 за касаційною скаргою Товариства на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України. Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 902/541/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртелеком" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 та рішення Господарського суду Вінницької області від 16.08.2023. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий Г. М. Мачульський Судді Л. І. Рогач Є. В. Краснов