Ухвала КГС ВС № 910/13068/20

УХВАЛА 08 серпня 2022 року м. Київ Справа № 910/13068/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Селіваненка В. П., розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства «Укртелеком» (далі - Товариство) в особі Київської міської філії Товариства (далі - Товариство в особі Філії) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 зі справи № 910/13068/20 за позовом Товариства в особі Філії до фізичної особи - підприємця Чуприни Олени Василівни (далі - Підприємець) про стягнення 258 830,73 грн. та за зустрічним позовом Підприємця до Товариства в особі Філії про стягнення 179 211,81 грн., ВСТАНОВИВ: Товариство в особі Філії 15.07.2022 подало касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 з цієї справи. Дослідивши матеріали касаційної скарги Товариства в особі Філії, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з урахуванням такого. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами «а», «б», «в», «г» цього пункту. За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102,00 грн. Предметом позову, з яким Товариство в особі Філії у 2020 році звернулося до господарського суду міста Києва про захист порушених прав, є стягнення 258 830,73 грн., а отже, ціна позову у справі не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020. Звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник зазначає, що справа має для нього виняткове значення, оскільки у вирішенні цього спору заінтересована необмежена кількість осіб, тому що Товариство є підприємством, яке забезпечує зв`язком урядові установи, правоохоронні органи, МНС, лікарні, обласні адміністрації та ін. Орендні платежі є відповідним фінансуванням підприємства, яке у подальшому Товариство спрямовує на оплату заробітної плати, сплату податків, а також забезпечення сталої діяльності обладнання. Внаслідок несплати орендної плати Підприємцем, Товариство не матиме можливості отримати належні йому кошти, що може призвести до порушення стабільного функціонування мереж зв`язку та безперечно матиме негативні наслідки, тим паче під час проведення бойових дій в країні, що водночас є безумовною загрозою безпеці України. Також скаржник зазначає, що завдана Підприємцем майнова шкода у вигляді несплати орендної плати не відшкодована, тому задоволення цього позову є єдиним способом відновлення його порушеного права, за захистом якого Товариство звернулося до суду, та запорукою нормальної роботи стратегічного підприємства зв`язку під час проведення в країні бойових дій. Водночас з огляду на зміст касаційної скарги доводи, наведені у ній скаржником, у контексті прийнятих у цій справі судових рішень не дають підстав для висновку, що справа має для нього виняткове значення. Зазначені вище доводи не підтверджені жодними доказами та зводяться до незгоди із судовим рішенням суду апеляційної інстанції і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника. Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.1996; «Brualla Gomes de la Torre v. Spain» від 19.12.1997). З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства в особі Філії на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 зі справи № 910/13068/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. На підставі викладеного та керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії акціонерного товариства «Укртелеком» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 зі справи № 910/13068/20. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Б. Львов Суддя І. Булгакова Суддя В. Селіваненко