Ухвала КАС ВС № 160/20070/21

УХВАЛА 26 січня 2024 року м. Київ справа №160/20070/21 адміністративне провадження №К/990/2343/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів: Жука А.В., Єресько Л.О., перевіривши матеріали касаційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року і додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі №160/20070/21 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, УСТАНОВИВ: В жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 12 серпня 2021 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року позов задоволений частково. Визнана протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов`язано нарахувати і виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 7 жовтня 2020 року до 30 грудня 2021 року. 4 листопада 2022 року ОСОБА_1 подав заяву в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправною бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року в задоволенні заяви відмовлено. Суд зазначив що рішення виконано в повному обсязі. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року без змін. Прийняте рішення суд мотивував тим, що ухвала про відмову в задоволенні заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, не зазначена в переліку ухвал, наведених в статті 294 КАС України, на які можуть бути подані апеляційні скарги . Постановою Верховного Суду від 20 липня 2023 року скасована постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 та справа направлена на новий апеляційний розгляд. Суд вказав, що рішенням Конституційного Суду України №2-р(ІІ)2023 від 1 березня 2023 року визнано неконституційним обмеження прав громадян на оскарження ухвал про відмову в задоволенні заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України . Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року та прийнято нову постанову. Визнано протиправним розрахунок ІНФОРМАЦІЯ_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 за період з 7 жовтня 2020 року до 30 грудня 2021 року. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 7 жовтня 2020 року до 30 грудня 2021 року в сумі: 131 526 (сто тридцять одна тисяча п`ятсот двадцять шість) гривень 64 коп. Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі: 2481 грн за рахунок бюджетних асигнувань. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 17 січня 2024 року за допомогою засобів поштового зв`язку. У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року і додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі №160/20070/21, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Також скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження. Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне. Так, згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду ухвалена 26 вересня 2023 року. Повний текст складено того ж дня. Додаткова постанова Третього апеляційного адміністративного суду ухвалена 14 листопада 2023 року Однак, скаржник подав касаційну скаргу 17 січня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі вказує, що копії оскаржуваних постанов отримав 19 грудня 2023 року, в підтвердження чого надає копію супровідного листа Третього апеляційного адміністративного суду з проставленим на ньому внутрішнім штампом Вх.№7031/39 про його отримання 19 грудня 2023 року. Однак цей доказ не є достатнім для поновлення процесуального строку, оскільки свідчить лише про реєстрацію отриманих судових рішень у справі №160/20070/21 відповідачем і аж ніяк не свідчить про дату фактичного їх отримання. Жодних інших належних і допустимих доказів на підтвердження отримання оскаржуваних судових рішень апеляційного суду саме 19 грудня 2023 року скаржник не надав. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Тобто, скаржник повинен надати Верховному Суду докази направлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови (копію конверту суду апеляційної інстанції із штрих-кодовим ідентифікатором тощо). За таких обставин, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження та пропонує надати відповідні докази, які б підтверджували зазначені у клопотанні підстави для його поновлення. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору. Однак, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Натомість, по тексту касаційної скарги міститься клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору. Клопотання мотивоване тим, що на даний час на рахунках військової частини відсутні кошти за кодом економічної класифікації видатків 2800, що унеможливлює забезпечення оплати судового збору. Дослідивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд вважає за потрібне вказати наступне. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Проаналізувавши викладене та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд вважає, що скаржником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору. За таких обставин, у Суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. Так, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 1 січня 2024 року (на момент звернення з касаційною скаргою) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить: 3028 грн. З огляду на зазначене, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі: 3028 грн. Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м.Києві/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Отже, касаційна скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження і не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання: 1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати інші підстави пропуску строку з наданням відповідних доказів їх поважності; 2) документа про сплату судового збору. На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку ІНФОРМАЦІЯ_1 на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року і додаткової постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі №160/20070/21.

2. У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

3. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року і додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі №160/20070/21 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні -залишити без руху.

4. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.

5. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. …………………………… …………………………… …………………………… Н.М. Мартинюк А.В. Жук Л.О. Єресько, Судді Верховного Суду