LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС761/22031/15

від 26.01.2024 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пількевич Євгеній Альбертович, на постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявле…

УХВАЛА 26 січня 2024 року м. Київ справа № 761/22031/15 провадження № 61-17452ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пількевич Євгеній Альбертович, на постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 січня 2022 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: 08 грудня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Пількевич Є. А., через систему «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року в указаній вище справі. Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зокрема, запропоновано заявнику надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням відомостей щодо наявності електронного кабінету та зазначення підстав касаційного оскарження та їх нормативно-правового обґрунтування. У грудні 2023 року, на виконання вимог ухвали, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пількевич Є. А., подав до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги, у якій зазначено відомості щодо наявності електронного кабінету. Заявник просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що первісна касаційна скарга була подана до суду касаційної інстанції у визначений строк, проте була повернута судом. Заявником зазначено, що внаслідок виникнення обставин непереборної сили, а саме введення воєнного стану в країні, що ускладнює можливість здійснення господарської діяльності у звичному режимі та організацію роботи уповноважених представників, призвело до суттєвого утруднення реалізації права на повторне касаційне оскарження. Аналізуючи обставини, наведені заявником у клопотанні про поновлення строку, Верховний Суд виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. За правилами частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Необхідно підкреслити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація цього права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається. У серпні 2023 року ОСОБА_1 уперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року, проте ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2023 року була повернута заявникові з підстав визначених пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України (у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку). Вдруге з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року до Верховного Суду Мазор О. В., в інтересах якого діє представник - адвокат Пількевич Є. А., звернувся - 07 грудня 2023 року. Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Непереборною силою є надзвичайна або невідворотна за таких умов подія. Непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності особи обставина, яку вона хоча і могла передбачити, але не могла попередити. До таких обставин, як правило, відносяться стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі тощо) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не є звичайною обставиною, яка хоча і може спричинити певні труднощі для особи, але не виходить за певні розумні рамки, тобто це має бути екстраординарна подія, яка не є звичайною. У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому продовжено й триває досі. Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Проте, сам лише факт запровадження воєнного стану на всій території України не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження без підтвердження заявником конкретних обставин, які унеможливили вчинення саме ним відповідної процесуальної дії у визначений законом строк в період воєнного стану. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пількевич Є. А., не доведено існування обставин непереборної сили, які у зв`язку з запровадженими в Україні воєнного стану перешкоджали йому подати касаційну скаргу у новій редакції вчасно. Верховний Суд зауважує, що після запровадження воєнного стану на території України діяльність судів не зупинялася. Лише на окупованих територіях змінено територіальну підсудність судових справ. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду працював у штатному режимі. Оцінивши наведені ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пількевич Є. А., у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження обставини, Верховний Суд дійшов переконання про відсутність обставин для поновлення пропущеного на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року. Крім того, в уточненій касаційній скарзі, яка надійшла на виконання вимог ухвали суду, заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права та зазначає, як підставу касаційного оскарження судового рішення апеляційної інстанції, пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) та посилається на відхилення апеляційного суду від правозастосовчої практики Верховного Суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18. Разом із тим, вказана постанова суду касаційної інстанції прийнята за різних встановлених судами фактичних обставин справи. Отже, заявником не виконано вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового викладення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Верховний Суд роз`яснює заявнику положення статті 400 ЦПК України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що коректне зазначення підстав касаційного оскарження та їх належне обґрунтування є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яке необхідне для вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для подальшого розгляду касаційної скарги. Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що заявник лише частково усунув недоліки касаційної скарги, визначені ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2023 року. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року). Враховуючи те, що заявник не усунув недоліки касаційної скарги та не виконав вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги, така скарга підлягає поверненню заявнику. Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пількевич Євгеній Альбертович, на постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 січня 2022 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договоромвважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»