Ухвала КАС ВС № 826/17794/14

УХВАЛА 25 січня 2024 року м. Київ справа №826/17794/14 адміністративне провадження № К/990/1488/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Єресько Л. О., Жука А. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №826/17794/14 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просив: - скасувати наказ виконувача обов`язків прокурора Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2014 року №51-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу інформатизації прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя; - поновити його на посаді начальника відділу інформатизації прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя; - стягнути з прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 23 жовтня 2014 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі; - зобов`язати Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», відомості стосовно ОСОБА_1 . Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №826/17794/14, викладено мотивувальну частину в іншій редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 826/17794/14 залишено без змін. У подальшому, додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року, задоволено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у цій адміністративній справі та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 жовтня 2014 року по 13 вересня 2019 року з урахуванням коефіцієнту коригування у розмірі 836049,02 грн. Проте, постановою Верховного Суду від 12 січня 2022 року касаційну скаргу Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя задоволено. Скасовано додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року, ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення. З огляду на вказане рішення Верховного Суду, відповідач звернувся до суду першої інстанції з заявою, в якій просив здійснити поворот виконання рішення суду, у зв`язку з тим, що рішення суду ним виконано в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням коєфіцієнту безпідставно. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви Прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя про поворот виконання рішення суду у цій адміністративній справі. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року апеляційну скаргу Прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя - задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року - скасовано. Прийнято нову постанову, якою заяву Прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя про поворот виконання рішення у справі №826/17794/14 - задоволено. Здійснено поворот виконання додаткового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року, які скасовані постановою Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 826/17794/14 за позовом ОСОБА_1 19 квітня 2023 року позивач за допомогою засобів поштового зв`язку звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 361 КАС України. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року. Не погодившись з оскаржуваним судовим рішенням, позивач звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Суд виходить з наступного. Відповідно до статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. З аналізу викладеного вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 КАС України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 361 КАС України). У свою чергу, не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази і тим більше не припущення учасників справи, що не підтверджено відповідними доказами. Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному та/або касаційному порядку. З урахуванням наведеного перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин. Судом апеляційної інстанції встановлено, що подаючи заяву за новивиявленими обставинами, заявник вказує про те, що після постановлення рішення йому стало відомо про обставини нарахування йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 836 049,02 грн, з якого ОСОБА_1 було виплачено лише 673 019,46 грн, та з вказаної суми сплачено військовий збір 12 540,74 грн та податок на доходи фізичних осіб 150 488,82 грн. Заявником повідомлено, що про існування вказаного факту він достовірно дізнався із листа прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя від 21 березня 2023 року та листа Управління державної казначейської служби України в Печерському районі міста Києва від 23 березня 2023 року. Частиною першою статті 239 КЗпП України передбачено, що у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Вказане також кореспондується зі статтею 381 КАС України згідно якої поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами. На підставі системного аналізу приписів наведених вище нормативно-правових актів можна дійти висновку, що не допускається поворот виконання судових рішень (за винятком випадків повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах) за вимогами про: 1) відшкодування шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів (соціальної допомоги тощо) з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів; 3) присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання (наприклад, грошового утримання судді у відставці) у відносинах публічної служби. Суд виходив з того, що при розгляді даної справи та прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року суд апеляційної інстанції встановив розмір виплаченого на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23 жовтня 2014 року по 13 вересня 2019 року з урахуванням коефіцієнту коригування у сумі 836 049,02 грн. Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що позивач, звертаючись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, фактично просить встановити повторно розмір отриманого ним середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який був виплачений відповідачем та підлягає поверненню, що відповідно до статті 361 КАС України не є нововиявленою обставиною. Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що обставини, на які посилається позивач, не є нововиявленими у розумінні КАС України та не надають достатніх правових підстав для перегляду рішення суду у даній справі, яке набрало законної сили. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №826/17794/14 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. М. Соколов Судді Л. О. Єресько А. В. Жук