Постанова 4857 № 380/23032/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/23032/23 пров. № А/857/21136/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І., за участю секретаря судового засідання Хомин Ю.Є., за участю представника позивача Отроди Т.Ю., за участю третьої особи Мельниковича В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року, прийняте суддею Мартинюком В.Я. у місті Львові, у справі за позовом Міністерства внутрішніх справ України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про оскарження дій,- встановив: Міністерство внутрішніх справ України (надалі позивач) звернулося з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії щодо винесення постанови від 07.09.2023 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. у ВП №72068485; скасування постанови від 07.09.2023 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. у ВП №72068485. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 позов задоволено. Суд виходив з того, що резолютивна частина рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі №380/12063/22 передбачає виготовлення нової довідки ОСОБА_1 про розмір його грошового забезпечення із зазначенням розміру його посадового окладу (3100 грн. 00 коп.), окладу за спеціальним званням (2200 грн. 00 коп.) та інших уже згаданих складових грошового забезпечення у конкретних відсоткових значеннях (40%, 62,80%, 15%, 65,89 %, 100%, 25%). При цьому, як уже зазначалось раніше, назви та відсоткові значення складових грошового забезпечення у виготовленій та направленій до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленій довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №49/8611 від 10.08.2023 у повній мірі відповідає визначеним у резолютивній частині рішення суду від 07.11.2022 у справі №380/12063/22 З матеріалів справи вбачається, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, а також третя особа у своїх поясненнях посилаються на розбіжності у розмірах складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , зокрема, у їхніх сумах. Однак, резолютивна частина рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі №380/12063/22 не містить жодних посилань на суми вказаних складових. Що стосується посилань відповідача на те, що постанова від 28.07.2023 №72068485 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. 00 коп. позивачем не оскаржувалася, то суд зазначив, що нездійснення оскарження позивачем первинної постанови про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. 00 коп. не є підставою для відмови у задоволенні досліджуваних позовних вимог Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що спір виник з приводу використання МВС України в довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії посадового окладу, взятого Міністерством з атестату про грошове забезпечення ОСОБА_1 (пенсіонера міліції) за березень 2005 - 160 грн. З цим категорично апелянт не погоджується, тому що МВС України повинно було для обрахунку згаданих вище двох надбавок використовувати посадовий оклад 3100 грн. і оклад за званням 2200 грн., так як уточнено в рішенні. В рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі №380/12063/22 зазначено на підставі законодавства України виготовити довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на листопад 2019 до прирівняної посади поліцейського. При розгляді справи №380/12063/22 суди як першої так і другої інстанції розуміли, що перерахунок пенсії буде відбуватися до прирівняної посади поліцейського. Суд не розраховує ту чи іншу надбавку, суд лише вказує, що вона складається: надбавка до грошового утримання - 100% (посадовий оклад, оклад за званням, надбавка за вислугу років) і надбавка за службу у спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю - 25% (від посадового окладу). Цього цілком достатньо, а посадовий оклад і оклад за званням в рішенні вказані відповідно - 3100 грн. і 2200 грн. З урахуванням згаданих двох цифр, розмір цих надбавок повинно розрахувати МВС України відповідно до судового рішення. Суд цим рішенням ніяких повноважень МВС України щодо визначення розмірів складових грошового забезпечення не надавав. Суд лише зобов`язав МВС України підготувати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до законодавства України. В своїх твердженнях МВС України дуже розмежовує поняття поліцейський і міліціонер, хоча це неправильно. Поліцейський на даний час виконує ті самі функції, які до того виконував міліціонер. В своїх висновках від 25 червня 2020 Верховний Суд у справі №420/6852/18 зазначає: слід зауважити, що Верховний Суд України в постанові від 28 жовтня 2014 у справі №21-484а14 визначив правову позицію, за якою встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується. Суд в рішенні не вказує суми тої чи іншої складової грошового забезпечення (суд не зобов`язаний робити такі розрахунки), він лише зазначає з чого складається надбавка або доплата і в яких відсотках і хто це має виконати (в конкретному випадку МВС України). Суд нікому не дає право трактувати рішення на свій розсуд , як це зробило в конкретному випадку МВС України. Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяни Ігорівни ВП №72068485 від 20.06.2023 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №380/12063/22 виданого 23.05.2023 Львівським окружним адміністративним судом. Супровідним листом від 13.08.2023 позивач на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду направив ГУ ПФУ у Львівській області уточнену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 10.08.2023 №49/8611 для проведення перерахунку пенсії та подальшого зберігання довідки в пенсійній справі. Заявою про закінчення виконавчого провадження №12/6-1153 від 14.08.2023 позивач повідомив відповідача, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/12063/22 він листом від 13.08.2023 на правив на адресу ГУ ПФУ у Львівській області довідку №49/8611 від 10.08.2023 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Просив закінчити виконавче провадження №72068485 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом). Відповідач звернувся до позивача із вимогою державного виконавця №20.1/72068485/24 від 23.08.2023, в якій зобов`язав його у п`ятиденний строк з моменту отримання даної вимоги надати обґрунтоване з посиланням на законодавство пояснення щодо розбіжностей в розмірах видів грошового забезпечення, які необхідно зазначити боржнику у довідці згідно резолютивної частини судового рішення, зокрема, у розмірі надбавки до грошового утримання 10% (посадовий оклад, оклад за званням, надбавка за вислугу років) 377,00 грн., а також надбавці за службу у спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю 25% (від посадового окладу) 40,00 грн., які не співпадають із відсотковим відношенням до посадового окладу, визначеного на рівні 3100,00 грн. у довідці від 10.08.2023 №49/8611 та резолютивною частиною виконавчого документа. Заявою про закінчення виконавчого провадження №12/6-1223 від 29.08.2023 позивач повторно повідомив відповідача, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/12063/22 він листом від 13.08.2023 направив на адресу ГУ ПФУ у Львівській області довідку №49/8611 від 10.08.2023 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем Андрієм Тарасовичем ВП №72068485 від 07.09.2023 при примусовому виконанні виконавчого листа №380/12063/22 виданого 23.05.2023 Львівським окружним адміністративним судом за повторне невиконання рішення суду та законних вимог без поважних причин у строк встановлений державним виконавцем на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 10200 грн. 00 коп. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII. Згідно зі статтею 1 Закону України від 2 червня 2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон України «Про виконавче провадження») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 16 частини третьої статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом частин першої-третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. Своєю чергою, стаття 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»). У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»). Законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає установлення невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 у справі № 360/3573/2, від 31 травня 2021 у справі № 560/594/20. Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду 29.09.2020 у справі №380/2463/20, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні нової довідки про грошове забезпечення та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.12.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням його основних та додаткових видів грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років, надбавка за таємність, надбавка до грошового утримання, надбавка за особливі умови, надбавка за службу у спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю, премія. Однак, на виконання вказаного рішення відповідачем видано довідку №22/б-1100 від 18.02.2021 з прочерками щодо визначених сум, посилаючись на відсутність підстав видавати довідки з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», що було зазначено у рішенні суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі №380/12063/22 зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України виготовити та направити до ГУ ПФУ у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за листопад 2019 до прирівняної посади поліцейського, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із обов`язковим зазначенням його основних та додаткових видів грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад - 3100 грн., оклад за спеціальним званням (підполковник) - 2200 грн., надбавка за вислугу років - 40% (від посадового окладу з урахування окладу за спеціальним званням), надбавка за таємність - 15% (від посадового окладу), надбавка до грошового утримання - 100% (посадовий оклад, оклад за званням, надбавка за вислугу років), надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції - 62,80% (від посадового окладу, окладу за звання, надбавки за стаж служби), надбавка за службу у спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю - 25% (від посадового окладу), премія (відсотків) - 65,89%. У згаданих вище судових рішеннях не досліджувалося питання щодо розміру сум, які повинні бути зазначені у довідках. Рішення від 07.11.2022 у справі №380/12063/22 містило зобов`язання заповнити всі графи довідки для перерахунку пенсії, які, на виконання рішення у справі №380/2463/20, заповнені не були. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення суду від 07.11.2022 у справі №380/12063/22 є виконаним. Незгода ОСОБА_1 із розміром сум, зазначених у довідці №49/8611 від 10.08.2023 є підставою для подання окремого позову. Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанови про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню. Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 272, 287, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі №380/23032/23 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 23.01.2024.