Ухвала КЦС ВС № 154/2150/20

УХВАЛА 22 січня 2024 року м. Київ справа № 154/2150/20 провадження № 61-50ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10 серпня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про захист прав споживачів шляхом стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій, ВСТАНОВИВ: 27 грудня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу нарішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10 серпня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року у вказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав. Згідно з приписами пунктів 2, 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). В порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України заявник не вказав відомості про наявність чи відсутність зареєстрованого електронного кабінету. Як на підставу для скасування оскаржуваних судових рішень заявник посилається на частину третю статті 411 ЦПК України. Відповідно до вимог частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Отже, посилаючись як на підставу для скасування судових рішень на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявнику слід обґрунтувати підстави касаційного оскарження, визначені пунктами 1, або 3 частини другої статті 389 ЦПК України. За змістом пунктів 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга не містить посилань та нормативно-правового обґрунтування підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, в зв`язку з чим суд не може прийняти таку касаційну скаргу до розгляду. Для усунення вказаного недоліку заявнику слід надати до суду нову редакцію касаційної скарги та її копії відповідно до кількості учасників справи, в якій належить зазначити підстави касаційного оскарження та їх нормативно-правове обґрунтування з врахуванням вимог цієї ухвали. Відповідно до вимог статей 185, 383 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга не відповідає вимогам процесуального закону щодо форми та змісту, то підлягає залишенню без руху. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків. Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10 серпня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Литвиненко